РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня місяця „26" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ланкова М.В. Суддів: Ісаєва Г.А.
Белинчук Т.Г. При секретарях: Волковій О.М., Гребенніковій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради, Євпаторійське МБРТІ про визнання угоди частково недійсною
за апеляційною скаргою ОСОБА_3, та представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб Виконкому Євпаторійської міськради, Євпаторійському МБРТІ про визнання угоди частково недійсною.
Свої вимоги мотивує тим, що із рішення Євпаторійського міського суду від 19 липня 2002 року по справі № 2-3476/2006 року, яке набрало чинності 04 листопада 2002 року, йому стало відомо, що між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15 жовтня 1999 року відбулася угода купівлі-продажу домівки, що розташована за адресою АДРЕСА_1, яка складається із житлового будинку літ. „А", загальною площею 48,3 кв. м., сараю літ. „б", літньої кухні літ. „Б", убиральні літ. „уб". Вважає договір купівлі-продажу в частині продажу сараю літ. „б", літньої кухні літ. „Б", убиральні літ. „уб" у складі домівки недійсним, з тих підстав, що він є власником сусідньої домівки, що розташована за адресою АДРЕСА_1. У 1996 року ОСОБА_2 продала йому зазначені будівлі. Як належний власник на місті цих будівель збудував інші, тобто на момент, коли угода між ним та ОСОБА_2 визнана недійною та на момент укладання угоди між відповідачами, будівлі, що зазначені в договорі купівлі-продажу не існували. На їх місці зведені інші будівлі його силами та за рахунок його коштів, змінено функціональне призначення будівель та поліпшено їх технічний стан.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 15 лютого 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Угоду купівлі-продажу домівки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, посвідчену 15 жовтня 1999 року приватним нотаріусом м. Євпаторії Шендрік С А., що відбулася між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у частині вказівки на продаж та купівлю у складі домівки господарських будівель сараю літ. „б", літньої кухні літ. „Б", убиральні літ. „уб" визнано недійсною.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, тат представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної
Справа № 22-ц-1808/2007 р Головуючий суду першої інстанції:
Захарова І. О.
Доповідач: Белинчук Т.Г.
2
скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню рішення суду належить скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана угода чіпляє права та інтереси позивача, та визначаючи договір недійсним в частині споруд „Б", „б", „уб", суд виходив з того що вони фактично не існували, а замість них позивачем зведені самочинні будівлі.
З даними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія судців, оскільки вони не відповідають вимогам норм матеріального права, та судом неповно з'ясовні обставини, що мають значення для справи.
З матеріалів справи вбачається, що до 1999 року домоволодіння АДРЕСА_1 належало відповідачу ОСОБА_2.
Сусіднє домоволодіння АДРЕСА_2 належить позивачу ОСОБА_1.
Згідно рішення Євпаторійської міської ради № 191\4 від 17.05.1996 року зі згоди ОСОБА_2 з землекористування присадибної ділянки АДРЕСА_1 була виключена земельна ділянка 119 кв. м. та надана додатково в постійне користування ОСОБА_1 по АДРЕСА_2. Припинено право користування земельною ділянкою 119 кв.м. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 ( а.с. 26). На вказаної земельної ділянка розташовані спірні споруди -сарай літ. „б", літня кухня літ. „Б", убиральня літ. „уб".
15.10.1999 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є родичами, відбулася угода купівлі-продажу цілого житлового будинку із надвірними будовами АДРЕСА_1 , якій складається з житлового будинку літ. „А", загальною площею 48,3 кв. м., сараю літ. „б", літньої кухні літ. „Б", убиральні літ. „уб", огорожі та замощень ( а.с. 84).
Позивач не будучи стороною угоди оспорює вказаний договір в частині надвірних споруд - сараю літ. „б", літньої кухні літ. „Б", убиральні літ. „уб". При цьому відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 претензій до цього договору не мають і під сумнів його не ставлять, що ними неодноразово підтверджувалося у судових засіданнях.
Рішенням Євпаторійського міськсуду АР Крим від 19.07.2002 року рішення Євпаторійської міської ради № 191\4 від 17.05.1996 року „Про додатковій відвід земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_1." скасовано. ОСОБА_3 поновлена в правах землекористувача земельної ділянки АДРЕСА_1. ОСОБА_1 зобов'язаний повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 119 кв.м., звільнити приміщення літ „Б", „б", „ уб" та не перешкоджати в користуванні земельною ділянкою та вказаними будовами. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 04.11.2002 року та ухвалою Верховного суду України від 08.12.2003 року вказане рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду АР Крим залишені без змін ( а.с. 37-38, 83-84, 120 цивільної справи № 2 -3476/02 p.).
Таким чином, вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили ще 04.11.2002 року, проте до цього часу ОСОБА_1 не усунув ОСОБА_3 перешкоди в користуванні, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердили сторони.
Посилання ОСОБА_1 на те що він перебудував надвірни споруди - сарай літ. „б", літню кухню літ. „Б", убиральню літ. „уб", в пекарню та гараж, якім присвоєна літ „К", правового значення не мають, оскільки вказане перебудова є самочинним будівництвом у зв'язку з чим не породжує у позивача ОСОБА_1 прав на це нерухоме майно.
Крім того передача земельної ділянки на якої розташовані спірні споруди у 1996 році ОСОБА_1., є недійсною з моменту її передачі і ця недійсність встановлена законом та судовим рішенням від 19.07.2002 року. У зв'язку з чим не має значення перебудова цих приміщень.
3
Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення неповно з'ясував обставини що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позову.
На підставі викладеного, статті 48 ЦК України 1963 року і керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 154, 202, 303, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 -ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2006 року скасувати, та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України прологом двох місяців