РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Іващенко В.В.

Суддів                       - Летягіної О.В.

- Сінані О.М.

При секретарі  - Сафіній Ф.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК про стягнення сум у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 13 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК про стягнення сум у відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що 31.07.2002 року при виконанні трудових обов'язків він одержав трудове каліцтво. Висновком МСЕК йому встановлено 5% втрати працездатності. В період з 14 по 28 січня 2004 року він знаходився на лікуванні в медичному закладі. Оскільки допомогу в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю відповідач виплатив не в повному обсязі, заборгованість склала 49грн. 56коп., крім того, йому не виплачені кошти на лікування в сумі 508грн. 05коп. Вважає також, що неправомірними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 10000грн., і просить стягнути зазначену суму на підставі ст. 1167 ЦК України.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 13 червня 2006 року позов задоволено частково. Стягнено з Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в Сімферопольському районі АРК на користь ОСОБА_1 49грн. 56коп. - грошову допомогу з тимчасовою непрацездатністю, 508грн. 05коп. - витрати на лікування, а також 1500грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в Сімферопольському районі АРК в доход держави держмито в розмірі 59грн. 50коп. В іншій частині позову відмовлено.

На зазначене рішення суду ВВД ФССНВВПЗ України в Сімферопольському районі подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення

Справа № 22-212/2007 р.                 Головуючий у першій інстанції Хмарук Н.С.

Доповідач Летягіна О.В.

2

суду, як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Суд необгрунтовано задовольнив вимоги позивача, тому що МСЕК не була встановлена потреба ОСОБА_1 в додаткових видах допомоги, і відповідно, немає підстав для відшкодування витрат на лікування. В довідці МСЕК, наданій до суду першої інстанції, не має записів про додаткові види допомоги. Вказує, що в рішенні суду не фігурують робітники МСЕК, як учасники судового процесу, хоча у відношенні МСЕК була винесена окрема ухвала, яка має суттєве значення для вирішення цього спору по суті, та на яке так і не була отримана відповідь. Вважає, що судом належним чином не були досліджені матеріали справи, тому його висновки є неправильними.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що затрати на лікування, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, суми в відшкодування моральної шкоди, яки вимагає сплатити йому позивач, пов'язані з нещасним випадком на виробництві, а також що для підтвердження цього факту достатньо лікарняного аркуша та відповіді Республіканського центру медико-соціальної експертизи.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1, одержав трудове каліцтво , працюючі в АТОВ «Радянська України» 31.07.2002 року, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 09.08.2002 року \а.с.10\.

Відповідно до висновку МСЄК від 05.02.2003 року ОСОБА_1 було встановлено 5% ступеню втрати професійної працездатності \а.с.4\.

З матеріалів справи слідує, що у період з 14 по 28 січня 2004 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, що підтверджується копією лікарняного листка, з якого вбачається, що знаходження в лікарні в зазначений період часу і лікування, пов'язане з нещасним випадком на виробництві \а.с.9\. Позивач був направлений на лікування Мирновською лікарнею Сімферопольського району 09.01.2004 року \а.с.24\.

Крім того, в матеріалах справи є відповідь Республіканського центру медично-соціальної експертизи, що у січні у ОСОБА_1  була потреба в додатковому медикаментозному лікуванні, а також довідка Сімферопольської Центральної клінічної лікарні з 14.01.2004 р по 28.01.2004 р. ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні, з переліком лікарняних препаратів, які потрібні для лікування \ а.с.121,123\.

Проте, п.4 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 передбачається, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві фінансує витрати на медичну і соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків , спеціальний медичний постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, придбання спеціальних засобів пересування і т.п., якщо потреба до них визначена висновком МСЄК.

Передбаченого законом висновку МСЄК, який би підтверджував причинний зв'язок між травмою на виробництві та необхідністю лікування, ОСОБА_1 суду надано не було.

.                                                           Головуючий у першій інстанції Хмарук Н.С.

            Доповідач Летягіна О.В.

3

До того ж суд не звернув уваги на документ, що є в матеріалах справи, а саме, лист Відділення Виконавчої Дирекції ФССНВВПЗ у Сімферопольському районі АРК від 16.04.04 p., з якого слідує, що після проходження переогляду у МСЄК комісія дійшла к висновку, що працездатність поновлена і встановлені раніше 5% втрати професійної працездатності зняті \а.с. 137\.

Також в матеріалах справи є постанова ВВД ФССНВВПЗ від 20.03.2006 року, якою з зв'язку з закінченням строку довідки МСЄК була припинена виплата ОСОБА_1 щомісячній грошової допомоги \а.с.133\.

При наявності таких документів, суд не виконав вказівки Апеляційного суду АРК в ухвалі від 06.04.2005 року, при скасуванні першого рішення по даній справі, про необхідність проведення по справі медико-соціальної експертизі для з'ясування причинного зв'язку між травмою на виробництві та лікуванням позивача в січні 2004 року .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову, в зв'язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК - задовольнити частково.

Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 13 червня 2006 року - скасувати.

ОСОБА_1 у позові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі в АРК про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.