Справа № 22-ц-938 /2011 р. Головуючий 1-ї
Категорія: «відшкодування шкоди” інстанції: Муратова С.О.
Доповідач:Бурлака І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» січня 2011 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарі: Коршун І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Гаражного кооперативу ХВУ по експлуатації гаражів про встановлення нікчемності правочинів та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду уточненим в подальшому позовом до Гаражного кооперативу ХВУ по експлуатації гаражів про встановлення нікчемності правочинів та стягнення моральної шкоди.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що згідно з Законом України від 02.10.1996 року “Про звернення громадян” 20.10.2008 року та 05.01.2009 року він направив на адресу гаражного кооперативу ХВУ по експлуатації гаражів 2 заяви, в яких просив надати йому відповідну інформацію. Ці заяви отримані кооперативом, але відповіді від них він так і не отримав. З цього приводу він звернувся до прокуратури Київського району м. Харкова. За результатами перевірки прокуратурою внесено припис щодо усунення гаражним кооперативом ХВУ по експлуатації гаражів порушення вимог ст. ст. 15, 19 Закону України “Про звернення громадян”. Вважав, що відмова відповідача дати письмову відповідь на його заяву, що припиняє право позивача та змінює обов’язки відповідача є нікчемним правочином. У зв’язку з чим просив суд встановити нікчемність цього правочину, стягнути з відповідача на користь позивача 1700,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 – відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, задовольнити його позов та стягнути судові витрати за подачу апеляційної скарги. При цьому посилався на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на порушення норм матеріального та процесуального права і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача - відхилити, рішення суду – залишити без змін з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що ненадання гаражним кооперативом ХВУ по експлуатації гаражів відповіді на звернення ОСОБА_3 не являються правочинами.
З таким висновком суду судова колегія погоджується, виходячи з наступного.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що гаражний кооператив ХВУ по експлуатації гаражів своєчасно і письмово не надав відповіді ОСОБА_3 на його звернення. Проте в телефонному режимі йому надано інформацію.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 проти цього не заперечував. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, тому виходячи із змісту статті 202 ЦК України ненадання відповіді в строк не являється правочином ані одностороннім, ані двостороннім, ані багатостороннім.
У зв’язку з чим висновок суду щодо відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову щодо встановлення нікчемності односторонніх правочинів (ненадання відповіді), являється законним і обгрунтованим.
Судова колегія також погоджується і з висновком суду щодо відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки підстав для стягнення моральної шкоди виходячи з вимог ст. 23 ЦК України та положень пп.3,5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, тому доводи ОСОБА_3 щодо визнання його членом гаражного кооперативу, відновлення його порушеного особистого немайнового права та стягнення прибутку від оренди гаража в сумі 19627,59 грн., які вказані в позові в додатку до апеляційної скарги, не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки такі вимоги ОСОБА_3 в суді першої інстанції не заявлялися.
Перевіряючи законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя : підпис
Судді:підписи
Копія вірна: суддя-