Справа № 22-ц-1063 /2011 р. Головуючий 1-ї
Категорія: «захист прав споживачів” інстанції: Остапчик С.В.
Доповідач:Бурлака І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» січня 2011 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарі: Коршун І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми та зустрічному позову ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» про захист прав споживачів та відшкодування майнової та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2010 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачі являються споживачами послуг з газопостачання та згідно з ст. ст. 13, 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року зобов’язані сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 вони повинні здійснювати оплату не пізніше 10 числа наступного місяця, тобто попереднього місяця. Проте, відповідачі систематично нехтують своїми обов’язками, в результаті чого за період з 1998 року по 01.05.2007 року утворився борг в сумі 252,91 грн., а за період з 01.05.2007 року по 01.05.2010 року – в сумі 1605,09 грн., що взагалі складає 1858,00 грн. Просив стягнути з відповідачів на свою користь 1858,00 грн. суми заборгованості за послуги з газопостачання та 30,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
Відповідачі позов не визнали.
У жовтні 2010 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» з уточненим в подальшому зустрічним позовом про захист прав споживачів. Посилався на те, що в 2006 році він за власні кошти придбав газовий лічильник, отримав дозвіл і технічний проект на встановлення лічильника, подав заяву до газового господарства Комінтернівського та Червонозаводського районів на встановлення лічильників. Проте, протягом майже 4 років відповідач ухиляється від встановлення приладу обліку в його квартирі, чим порушує його право споживача на перевірку кількості спожитого газу. Вважав, що умисна бездіяльність відповідача завдала йому майнової шкоди в сумі 2135,46 грн. та моральної – в сумі 6800,00 грн. У зв’язку з чим просив суд зобов’язати ВАТ “Харківміськгаз” без будь-яких попередніх умов негайно встановити прилад обліку природного газу в його квартирі згідно з наявною документацією від 2006 року, стягнути з нього майнову шкоду в сумі 2135,46 грн., моральну – в сумі 6800,00 грн. і судові витрати в розмірі 30,00 грн.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» задоволено частково; стягнуто з відповідачів солідарно 1605,09 грн., в іншій частині позову – відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково; зобов’язано Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» за вимогою споживача з дотриманням встановленої процедури встановити газовий лічильник в помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , решту вимог ОСОБА_3- залишити без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати. При цьому посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального і процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, а саме тому, що між ним та відповідачем не укладено договору на постачання газу, відсутній договір найму житлового приміщення. Зазначив, що суд не звернув увагу на те, що його донька ОСОБА_5 не проживає разом з ним більше 15 років і не користується послугами відповідача.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити, рішення суду – залишити без змін з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» і стягуючи з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно 1605,09 грн. та задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_3 і зобов’язуючи Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» за вимогою споживача з дотриманням встановленої процедури встановити газовий лічильник за місцепроживанням ОСОБА_3, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з обставин справи та вимог закону.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 і являються споживачами послуг з газопостачання.
Із розрахунку на аркуші справи № 3 вбачається, що сума заборгованості за послуги з газопостачання з 01.05.2007 року по 01.05.2010 року складає 1605,09 грн.
Посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_8 тривалий час не проживає в цій квартирі, тому суму заборгованості необхідно стягнути солідарно з 3-х осіб, судовою колегією не приймаються, оскільки доказів того, що ОСОБА_3, як власник житла або ОСОБА_8 зверталися до відповідача з заявою про зменшення нарахування за послуги з газопостачання у зв’язку з непроживанням ОСОБА_8 за місцем реєстрації, матеріали справи не містять, і ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції відповідно до ст. 60 ЦПК України їх не надав.
Твердження ОСОБА_3 стосовно того, що оскільки між ним, як власником житла та відповідачем не укладено договору на газопостачання, тому він не повинен сплачувати за комунальні послуги, судовою колегією також не приймаються, оскільки як вбачається із матеріалів справи, не заперечується сторонами, позивачам послуги з газопостачання надаються, заяв від позивачів про припинення послуг з газопостачання матеріали справи не містять, тому виходячи з вимог ч.3. ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року позивачі зобов’язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом. Пунктами 17, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 передбачено, що споживач зобов’язаний вносити плату за надані послуги з газопостачання не пізніше 10 числа кожного місяця. Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг-це не право, а обов’язок не газопостачального підприємства, а споживача.
У зв’язку з чим судова колегія погоджується з висновком суду щодо солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» за три роки суми заборгованості в розмірі 1605,09 грн.
Погоджується судова колегія і з висновком суду щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» майнової шкоди в розмірі 2135,46 грн. та моральної шкоди в розмірі 6800,00 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 року виробник (виконавець) несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю або майну споживача, що виникла у зв’язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від рівня його наукових і технічних знань.
Відповідно до п. 36 Правил газопостачальне підприємство несе відповідальність згідно з законодавством за шкоду, заподіяну житловому приміщенню і майну споживача, а також його життю, здоров’ю та навколишньому середовищу.
Як вбачається із змісту зустрічного позову ОСОБА_3, майнова шкода, на його думку, складалася зі сплати за виготовлення технічних умов і проекту на встановлення вузлу обліку в розмірі 120,00 грн., з вартості лічильника газу в розмірі 480,00 грн., з завищеної суми до сплати в розмірі (1605,09:2) 802,55 грн., і з нарахованої поза межами позовної давності суми в розмірі 252,91 грн.
Проте як вбачається з п.22 Правил в газифікованому будинку вартість лічильника газу та послуг з його встановлення оплачуються у разі встановлення лічильника газу – споживачем, а доказів сплати за виготовлення технічних умов і проекту на встановлення вузлу обліку в розмірі 120,00 грн., матеріали справи не містять. ОСОБА_3 не надано доказів того, яку шкоду Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» виходячи з вимог ч. 4 ст. 16 Закону України “Про захист прав споживачів” завдав ОСОБА_3, і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 доказів щодо цього не надав.
Що стосується завищеної суми до сплати в розмірі 802,55 грн. та нарахованої поза межами позовної давності суми в розмірі 252,91 грн., суд першої інстанції, з висновком якого погодилася судова колегія, виходив з вимог пункту 10 Правил з норм споживання природного газу і, задовольняючи частково солідарне стягнення боргу за послуги газопостачання в розмірі 1605,09 грн., визначив суму стягнення без урахування суми в розмірі 252,91 грн., яка нарахована за період з 1998 року по 01.05.2007 року.
У зв’язку з чим судова колегія вважає, що виходячи з вимог ч. 4 ст. 16 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 року підстав для стягнення майнової шкоди в розмірі 2135,46 грн. з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» не вбачається, як не вбачається виходячи з вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України та ч.2 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 року і стягнення моральної шкоди в сумі 6800,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У зв’язку з чим судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя : підпис
Судді:підписи
Копія вірна: суддя-