УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня місяця „12" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Панкова М.В.
Суддів: Ісаєва Г.А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Волковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим (далі УПФ) про визнання відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незаконною, про спонукання до призначення пенсії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Армянського міського суду АР Крим від 17.01.2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим, посилаючись на те, що останній своїм рішенням від 20.01.2006р. № 316/040905 відмовив йому в призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Дану відмову позивач вважає незаконною, оскільки він вважає, що відпрацював не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці по Списку № 1, таким чином з моменту досягнення ним 50-річного віку має право на призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У зв'язку з чим позивач просить визнати відмову відповідача в призначенні пенсії незаконною, і спонукати відповідача до призначення пенсії.
Постановою Армянського міського суду АР Крим від 17.01.2007 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, та ухвалити по справі нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постанову суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, відповідно відсутні підстави для визнання незаконним відмови Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим від 20.01.2006р. № 316/040905 в призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Вимоги позивача відносно урахування кратності розміру в період знаходження в зоні ЧАЄС не відповідають вимогам законодавства України.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент звернення з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах до УПФ досяг 50-річного віку.
Справа № 22-а-2324 /2007 р Головуючий суду першої інстанції
Таран Л.О.
Доповідач Белинчук Т.Г.
2
Відповідно до вимог статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію на пільгових умовах мають, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, і за наслідками атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років при стажі робіт не менше 20 років, з них не менше 10 років на вказаних роботах.
Судом встановлено, що в позивач був призваний на збори в період 21.01.1988 року по 21.05.1988 року та приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Період роботи ОСОБА_1 з зоні відчуження складає 88 днів, вказані обставини підтверджені довідкою державного архіву Міністерства оборони України від 03.06.1999р. № 51/1/7292
Згідно статті 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" регламентує, що час роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, до вислуги років: до 1 січня 1988 року - в потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (в тому числі за списком N1).
Судом встановлено, що відповідач зарахував позивачу до страхового стажу період його роботи в 1988 році в зоні відчуження у полуторному розмірі, що склало 4 місяці 11 днів. У зв'язку з вказаним колегія суддів вважає, що посилання в апеляційної скарги що невірно визначено стаж за час знаходження з зоні відчуження не засновані на законі.
Загальний стаж роботи позивача з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 складає 9 років 10 місяців 13 днів ( 9 років 06 міс.02 дня + 4 міс. 11 днів).
Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку що, на момент звернення до УПФ в м. Армянськ позивач не мав права на пенсію за віком на пільгових умовах.
У заявку з тим що став по списку № 1 відпрацьований не повністю, та складає 9 повних років, знижка пенсійного віку передбачена на 9 років, та право на пенсію на пільгових умовах позивача виникає при досягненні їм 51 року. У теперішній час з 28.10.2006 року позивач отримує пенсію за віком.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до її відміни немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Армянського міського суду АР Крим від 17 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного
місяця.