РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Іващенко В.В.

Суддів                        Летягіної О.В.

Сінані О.М.

При секретарі  Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спонукання виконання договору про надання послуг, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь сплачену нею суму в розмірі 1100грн., пеню в сумі 220грн., а також 1000грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що 27 лютого 2006 року між нею і відповідачем був укладений договір, згідно умов якого відповідач у 21-денний строк зобов'язався виготовити кухонні меблі, при цьому вона оплатила йому 75 відсотків вартості меблі в сумі 1100грн. Але до теперішнього часу відповідач своїх зобов'язань не виконав, і відмовляється повернути виплачену йому грошову суму. Невиконанням зобов'язань їй також заподіяно моральну шкоду, оскільки вона не може користуватися замовленими меблями.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання виконання договору про надання послуг.

Вимоги мотивовані тим, що 27 лютого 2006 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг, п.3.3 якого передбачено, що виконавець починає роботу після повної оплати та затвердження зразку виробу замовником. Однак, він до виконання своїх зобов'язань не міг приступити у зв'язку з невиконанням відповідачкою умов договору, оскільки ОСОБА_1 "не оплатила всієї суми, 1650грн., та не затвердила зразок виробу. Просить з метою виконання договору зобов'язати відповідачку внести частину недоплаченої суми передплати в розмірі 550грн., а також надати для затвердження зразок виробу.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Розірвано договір №5 від 27.02.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виготовлення останнім меблів. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1100грн., 5 відсотків суми за прострочення по

Справа № 22-246/2007 р.                 Головуючий у першій інстанції Захарова І.О.

                               Доповідач Летягіна О.В.

2 

грошовому зобов'язанню в сумі 220грн., у відшкодування моральної шкоди 500грн., а також судові витрати в сумі 58грн. 50коп., а взагалі 1878,50грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовлено.

На зазначене рішення суду ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог і відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Апелянт вважає, що суд помилково прийняв до уваги доводи ОСОБА_1, тому що вони є надуманими і не відповідають обставинам справи. Вказує, що рішення суду ґрунтується не на фактах і обставинах справи, а на претензіях і доводах позивачки, які не підтверджені доказами. Крім того, вважає незаконним рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди, так як воно суперечить положенням ст.1167 ЦК України, а також постанові Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995р.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та відмовляючи в позові ОСОБА_2, суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, як в частині стягнення суми в відшкодування матеріальної шкоди, так і у відшкодування моральної шкоди.

З такими висновками суду колегія суддів згодна частково з таких підстав. Судом встановлено, що 27 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 був укладений договір підряду, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов'язався виготовити кухонні меблі ОСОБА_1, а ОСОБА_1 зобов'язалася оплатити за вказану роботу 1650 гривень. Строк виконання договору був обумовлений у 21 день. Згідно квитанції № 10 від 27.02.2006 року позивачка сплатила відповідачу за виконання робіт аванс в сумі 1100 грн.\а.с.6\.

З п. 3.2 та 3.3 вказаного договору слідує, що замовник зобов'язується надати протягом - днів з моменту підпису договору необхідну інформацію для роботи виконавця. Виконавець зобов'язується почати виконання робіт з моменту поступлення оплати, згідно з затвердженим замовником зразком.

В зв'язку з тим, що зі змісту договору не можливо визначити з якого саме часу виконавець починає виконання робіт, був чи ні зразок, який повинен затвердити виконавець і хто саме повинен цей зразок зробити, а також передбачена була оплата авансу чи ні, колегія суддів вважає що суд обгрунтоване визнав договір між сторонами розірваним.

Так як судом було встановлено, що договір підряду між сторонами був укладений, гроші в розмірі 75% , від всієї суми, виконавець отримав і претензій на той час позивачці не пред'являв, позивачка пояснила в суді, що зразок виробу був наданий нею відповідачу. Зі змісту договору слідує, що зразок знаходиться в додатку к договору № 1. Однак, відповідач і до виконання робіт не приступив і сплачені гроші позивачці не повернув.

Статтею 849 ЦК України передбачається, що якщо підрядник своєчасно не почав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду ї вимагати відшкодування збитку.

За таких обставин суд обґрунтоване розірвав договір між сторонами та стягнув з відповідача сплачену за цим договором суму 1100 гривень.

Справа № 22-246/2007 р.                 Головуючий у першій інстанції Захарова І.О.

Доповідач Летягіна О.В.

3

Проте, колегія суддів не згодна зі стягненням 5% суми за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 220 гривень.

Договором підряду, укладеним між сторонами, передбачене, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність відповідно з законодавством України.

З положень п.5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», на який посилається позивачка, вбачається стягнення 3% від загальної вартості робіт \ послуг \, замовлення за невиконання та неналежне виконання договорів.

Вартість робіт за договором складає суму 1650 гривень.

1650 грн. х 3% = 49 грн.50 коп.

Таким чином, за невиконання договору пеня буде складати суму не 220 гривень, а 49 гривень 50 коп., тому рішення суду в цій частині позову підлягає зміні, а сума пені -зменшенню до 49 грн.50 коп.

Необгрунтованим вважає колегія суддів і стягнення сум в відшкодування моральної шкоди.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачається, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Виходячи з наведеного слідує, що законом не передбачено стягнення сум в відшкодування моральної шкоди за такими позовними вимогами, тому колегія суддів вважає можливим рішення суду в цій частині скасувати і ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В іншій частині колегія суддів вважає рішення суду законним та обгрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині позовних вимог не знаходить.

Керуючись статтями 303,304,309,313,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2006 року - скасувати в частині стягнення суми в відшкодування моральної шкоди .

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Змінити рішення суду в частині стягнення сум за прострочення виконання зобов'язань і зменшити суму стягнену з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за прострочення виконання зобов'язань по договору з 220 гривень до 49 гривень 50 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути/оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.      

Справа № 22-246/2007 р.                 Головуючий у першій інстанції Захарова І.О.

Доповідач Летягіна О.В.