Справа - № 22а-463-11р. Головуючий в 1 інстанції –Новіков О.І.
Доповідач – Іванова І.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2011 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого – Іванової І.П.
суддів – Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, згідно з Законом України „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” № 1691 від 18 лютого 2010 року, Законом України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Рубіжному Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача УПФ в м.Рубіжному Луганської області, в якому послався на те, що він є пенсіонером, отримує пенсію, яку виплачує відповідач, має статус дитини війни, а тому згідно зі ст. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, відповідач виплачує таке підвищення у розмірі, встановленому іншими нормативно-правовими актами, його письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення. Тому просить поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з січня 2007р. по 31.12.2008р.
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Суд поновив строк звернення до суду, зобов’язав Управління Пенсійного Фонду України в м.Рубіжному Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.08.2008р.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає, що воно не відповідає вимогам закону, посилається, що їх дії в частині виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки здійснені у межах їх повноважень та відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює це питання, просить постанову скасувати, та відмовити позивачці у задоволенні позову повністю.
Згідно Закону України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, було передбачено, що після закриття провадження по справі в порядку цивільного судочинства по даній категорії справ, апеляційний суд самостійно вирішує питання про відкриття провадження по справі у порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного:
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідачем УПФ в м.Рубіжному Луганської області призначена та виплачується позивачу пенсія за віком.
Позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, оскільки народився у 1936р., у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії, їй таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачується з 2007р.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем.
За таких обставин суд, дійшов правильного висновку щодо поновлення строку та необхідності задоволення позовних вимог позивача за період з 09.07.2007по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р.
Доводи апелянта на увагу не заслуговують, оскільки судом першої інстанції їм була дана належна правова оцінка в межах компетенції суду.
Судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дійсно було внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, вказані положення закону про Державний бюджет на 2008 рік були чинними до 21.05.2008 року, після чого положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008 року.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2007р. з 9 липня по 31 грудня 2007р., за 2008 рік - з 22.05.2008 до 30.06.2010р.
Також суд дійшов правильного висновку про те, що такий перерахунок повинен зробити позивачу відповідач.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії..
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України.
Посилання апелянта на те, що не підвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету на дані цілі не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Положеннями ст. 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в межах доводів апеляційної скарги.
Керуючись Законом України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», ст. 195,ст.197, п.1ч.1ст.198,ст.200КАС України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Рубіжному Луганської області - відхилити.
Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 листопада 2009 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий :
Судді: