Справа - № 22а-545-11р. Головуючий в 1 інстанції –Бондаренко Л.І.
Доповідач – Іванова І.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2011 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого – Іванової І.П.
суддів – Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.
за участю секретаря Бондаревської Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, згідно з Законом України „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” № 1691 від 18 лютого 2010 року, справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача УПФ в Троїцькому районі Луганської області, в якому послалася на те, що вона є пенсіонером, отримує пенсію, яку виплачує відповідач, має статус дитини війни, а тому згідно зі ст. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, відповідач виплачує таке підвищення у розмірі, встановленому іншими нормативно-правовими актами, її письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення. Тому просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з липня 2007р. по 30.06.2010р.
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 20 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Суд зобов’язав Управління Пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 30.06.2010р.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає, що воно не відповідає вимогам закону, посилається, що їх дії в частині виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки здійснені у межах їх повноважень та відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює це питання, просить постанову скасувати, та відмовити позивачці у задоволенні позову повністю.
Згідно Закону України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, було передбачено, що після закриття провадження по справі в порядку цивільного судочинства по даній категорії справ, апеляційний суд самостійно вирішує питання про відкриття провадження по справі у порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія, розглянувши справу у письмовому провадженні, приходить до наступного:
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідачем УПФ в Троїцькому районі Луганської області призначена та виплачується позивачу пенсія за віком.
Позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, оскільки народилася у 28.04. 1945 р., у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії, їй таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачується з 2007р.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем.
За таких обставин суд, розглянувши справу відповідно норм ЦПК України, які застосовувались на час розгляду справи, дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача за період з 09.07.2007по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 30.06.2010 р. Оскільки згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Доводи апелянта на увагу не заслуговують, оскільки судом першої інстанції їм була дана належна правова оцінка в межах компетенції суду.
Судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дійсно було внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, вказані положення закону про Державний бюджет на 2008 рік були чинними до 21.05.2008 року, після чого положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008 року.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2007р. з 9 липня по 31 грудня 2007р., за 2008 рік - з 22.05.2008 до 30.06.2010р.
Також суд дійшов правильного висновку про те, що такий перерахунок повинен зробити позивачу відповідач.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії..
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України.
Посилання апелянта на те, що не підвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету на дані цілі не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Положеннями ст. 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Колегія суддів судової палати погоджується з висновком суду першої інстанції, що названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами колегія суддів вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.
Відповідно до ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в межах доводів апеляційної скарги.
Керуючись Законом України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», ст. 195,ст.197, п.1ч.1ст.198,ст.200КАС України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області - відхилити.
Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20 серпня 2010 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий : Судді: