Справа - № 22а-757-11р.                             Головуючий в 1 інстанції –  Харченко Г.А.                                                                                                                                    

                                                                                  Доповідач – Іванова І.П.

                        АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

                                                         ПОСТАНОВА

                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 лютого 2011 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

                                                                                 головуючого –  Іванової І.П.,

                                                                                 суддів – Украінцевої Л.Д., Фарятьєва С.О.

           розглянувши у письмовому провадженні в м. Луганську як апеляційна  інстанція для вказаної категорії справ,  згідно  з Законом України  №2748 від 2 грудня 2010р. “Про  внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами»,  справу за апеляційною  скаргою  Управління Пенсійного Фонду  України в м.Кіровську Луганської області на рішення Кіровського  міського суду Луганської області  від 15 червня 2010 року за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду  України в М.Кіровську Луганської області про зобов’язання виплатити підвищення до  пенсії, -

                                                           В С Т А Н О В И Л А:

    У  травні 2010 року  позивач звернулася до суду з позовом до відповідача  УПФ в м.Кіровську Луганської області, в якому послалася на те, що вона є пенсіонером, отримує пенсію, яку  виплачує відповідач, має статус дитини війни,  а тому згідно зі ст.. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни”  має право на  підвищення пенсії на 30%  мінімальної пенсії за віком.  Однак відповідач порушує її право на отримання  підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі,  виплачує таке підвищення у розмірі, встановленому   іншими нормативно-правовими  актами, її письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення. Тому позивач просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача  нарахувати  та виплатити  їй недоплачену, як дитині війни щомісячну  державну  соціальну допомогу, починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. відповідно  до   Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”.

    Рішенням Кіровського міського  суду Луганської області  від 16  червня 2010 року позовні вимоги  задоволено.

            Суд зобов’язав Управління Пенсійного Фонду  України в м.Кіровську Луганської області здійснити  перерахування та виплату на користь ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період  з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р., а також  стягнуто  судові  витрати  у розмірі 45,5 грн. та витрати на правову допомогу.

     В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає, що  воно не відповідає вимогам закону,  посилається, що їх дії в частині виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки  здійснені  у межах їх повноважень та відповідають   вимогам  діючого законодавства, що регулює це питання,  просить  рішення скасувати, та відмовити позивачу у задоволенні позову  повністю.

    Згідно Закону України  №2748 від 2 грудня 2010р. “Про  внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року,  було передбачено, що після закриття провадження по справі в порядку цивільного судочинства по даній категорії справ, апеляційний суд самостійно вирішує питання про відкриття провадження по справі у порядку адміністративного судочинства.

             Згідно ст.195 КАС України  суд  апеляційної  інстанції переглядає судові  рішення суду першої  інстанції в межах апеляційної  скарги. Суд  апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної  скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом  першої  інстанції, які  призвели до неправильного вирішення  справи.

              Заслухавши  доповідача, дослідивши  надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість  рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія  приходить до наступного:  

            У відповідності  з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.              

            Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України  "Про соціальний захист дітей війни".

            Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Судом встановлено, що відповідачем УПФ в м.Кіровську Луганської області  призначена та виплачується позивачу  пенсія за віком.

            Позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  має статус дитини війни, оскільки народилася у  1944 році,  у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії,  її таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачується протягом 2006-2009 років.

    Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються  відповідачем.

    За таких обставин суд дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення  позовних вимог позивача  за період  з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12. 2008р. Однак  стягнення  з 01.01.2009р. слід обмежити 31.12.2009 р. В цій  частині  рішення суду  першої  інстанції  підлягає зміні.

            Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

            Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

            Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  дійсно було внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

                  Однак  згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

                  Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, вказані положення закону про Державний бюджет на  2008 рік  були чинними до 21.05.2008 року,  після чого положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008 року.

                   Таким чином, у  ОСОБА_1 є право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", за  2007 рік -  з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.     .  

        Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Колегія суддів судової палати погоджується з висновком суду першої інстанції, що названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

           З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  колегія суддів вважає, що відповідач  протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.

            Безпідставна  вимога позивача про зобов’язання робити нарахування на майбутнє. Колегія  вважає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача  щодо отримання підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік, є  31.12.2009р.

            Суд  першої інстанції дійшов правильного висновку  про те, що  такий перерахунок  повинен зробити позивачу  відповідач.      

             Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

             Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

            Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії..

            Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

            Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.  

            Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія  вважає, що  відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України.

            Посилання   апелянта - відповідача на те, що не підвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету на дані цілі не надходили, на увагу не заслуговують.  

            Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не  передбачено можливості   ненадання  цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі  для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії,  а  відсутність коштів  не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

            Положеннями ст. 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

    Посилання  відповідача на те, що суд неправильно вказав розміри підвищення  пенсії, не відповідає  дійсності. В рішенні  суду  зовсім  відсутні будь-які  розрахунки. Суд тільки  зобов’язав відповідача  провести  розрахунки  відповідно до Закону.

            Справа  розглядалась згідно ЦПК України, як  було  передбачено  на той час. Відповідно  до вимог ст.88 ЦПК України  суд стягнув  з відповідача на користь  позивача судові  витрати. В цій частині рішення  відповідає закону.

           Апеляційна  скарга  підлягає  частковому задоволенню, а рішення суду зміні  в частині  обмеження строку  стягнення.  

           На підставі викладеного, керуючись Законом України  №2748 від 2 грудня 2010р. “Про  внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», ст. 195,ст.197, п.3ч.1ст.198,ст.201 КАС України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області колегія судів, -  

                                                     ПОСТАНОВИЛ А:

             Апеляційні  скарги Управління Пенсійного Фонду  України в м.Кіровську Луганської області  задовольнити частково.

             Рішення Кіровського міського суду Луганської області  від 15 червня  2010 року змінити.

             У абзаці другому резолютивной частини рішення зазначити: “з 01.01.2009р.по 31.12.2009р.”

             В іншій частині рішення  суду залишити без змін.

              Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України  протягом  двадцяти днів.        

        Головуючий:                                                    

        Судді: