Справа № 2-180/2011

                                                       РІШЕННЯ

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2011 року                                                                                      м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

                              в складі: головуючої –судді   Сагайдак І.М.

                                          при секретарі Загоруйко О.В.

                              з участю:  представника позивачки ОСОБА_1 –ОСОБА_2;

                                             відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням,

                                                  в с т а н о в и в:

          В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

          В обґрунтування заявленого позову вказує, що їй належить житловий будинок по АДРЕСА_1. В даному будинку проживають та зареєстровані вона і її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також значиться зареєстрованим колишній її співмешканець –ОСОБА_3 В квітні 2008 року ОСОБА_3 перестав проживати з нею у зазначеному будинку й став проживати з іншою жінкою в с. Криниця Старокостянтинівського району. За цей час ОСОБА_3 до будинку не з»являвся, ним не користується та не приймає ніякої участі в утриманні будинку. Його реєстрація у зазначеному будинку перешкоджає їй скористатись своїм правом на оформлення субсидій та соціальних допомог, а тому просить в порядку ст.ст. 71,72 ЖК України визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1, оскільки він вже два роки відсутній за місцем проживання та реєстрації та не користується даним будинком.

          В судовому засіданні представник позивачки  ОСОБА_2 позов підтримала у повному обсязі та пояснила, що спірний житловий будинок було придбано за кошти сторін під час їх спільного проживання, зокрема позивачкою сплачено 3000 грн., а відповідачем –1500 грн. При цьому у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу не оформлявся й державна реєстрація будинку не проводилась. Однак, ОСОБА_1 є власником спірного будинку, оскільки це підтверджується довідкою виконкому Великомацевицької сільської ради. Позивачка є інвалідом, а тому має право на певні соціальні пільги, однак реєстрація відповідача перешкоджає їй скористатись цими пільгами.

          Відповідач у вирішенні позову покладається на думку суду, підтвердивши, що дійсно спірний будинок було придбано ним та відповідачкою за кошти батьків: його батьки дали 1500 грн., а позивачки –3000 грн., при цьому визнав той факт, що не проживає в спірному будинку з жовтня 2008 року і з цього часу проживає в с. Криниця з іншою жінкою. Вказує, що не може знятись з реєстрації у спірному будинку, оскільки у нього не має іншого місця, де б він міг зареєструватись.

          Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

          Відповідно до положень Житлового Кодексу України наймач або член його сім»ї можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням з підстав, визначених статтями 71 або 107 цього Кодексу. При цьому правом звернення з відповідним позовом наділені лише особи, пов»язані з відповідачем договором найму, а також власники житлового приміщення, в якому прописаний відповідач.

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2000 року проживали разом у фактичних шлюбних відносинах. Під час спільного проживання ними було придбано будинковолодіння по АДРЕСА_1. Кожен з них вніс свою частку грошей у купівлю зазначеного будинку, однак у встановленому законом порядку право власності на вищезазначене будинковолодіння сторонами не оформлялось. Виконавчим комітетом Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району було проведено реєстрацію сторін у даному будинковолодінні.

          Ці обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються паспортними даними сторін, а також довідкою виконкому Великомацевицької сільської ради від 10.11.2010 року про склад сім»ї ОСОБА_1

          Посилання представника позивачки на довідку виконкому Великомацевицької сільської ради від  18.11.2010 року, якою підтверджується належність на праві власності ОСОБА_1 будинку АДРЕСА_1, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до положень ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі виникає з моменту їх державної реєстрації.

          Відповідно до положень ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Позивачка не надала суду належних доказів, які б підтверджували її право власності на будинковолодіння  АДРЕСА_1. Не надано нею й доказів користування спірним будинковолодінням на умовах найму.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 не має права звертатись до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування будинковолодінням АДРЕСА_1, а тому в задоволенні позовних вимог їй слід відмовити.

          Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,  суд

в и р і ш и в:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання втративши право користування житловим приміщенням відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: