НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-98/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р. року

Суддя Нетішинського міського суду Стасюк  Р.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин про  визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання його здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління  Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області, в якому просить зобов'язати здійснити перерахунок розміру його пенсій за віком із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік. В підтвердження своїх позовних вимог вказує, що такий перерахунок пенсії УПФ здійснює із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, тоді як необхідно застосовувати показник середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, оскільки перерахунок пенсії відповідачем було здійснено з 01.01.2011 року в зв’язку зі зміною надбавки.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.     

Відповідачем - Управлінням ПФУ в м. Нетішині надано письмові заперечення проти позову, в яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що згідно спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.02.09р. за № 20\0\18-09\039 та № 4096\02-01 при  перерахунку пенсії пенсіонеру слід застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007р., тому виходячи із вимог названого документа УПФ здійснило перерахунок пенсій для позивача саме таким чином.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Оскільки позивач є пенсіонером, з дня проведення останнього перерахунку  пенсії,   продовжував працювати понад 2 роки, тому він має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог закону.

Положенням ч.4 ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (в редакції Закону після визнання Рішенням Конституційного Суду України 10-рп від 22.05.2008 р. неконституційними змін від 28.12.2007 року), яким передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

 Згідно п. 11 Постанови КМ України № 530 від 28.05.08р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян",  у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до вимог закону, продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з врахуванням не менше 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) із заробітної плати за період страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії   за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії .     

Однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу та заробітку, здійснив перерахунок  пенсії позивача із застосуванням не показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік як передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а із застосуванням показника за 2007 рік.   

Суд вважає, що доводи, викладені у запереченнях відповідача, про те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.   

Так, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».   

Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 визначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.   

За таких обставин, дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача за 2010 рік не ґрунтуються на вимогах закону.   

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.     

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Аналізуючи норми діючого законодавства, матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій, за 2007 календарний  рік є протиправними.     

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою повного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"  із застосуванням показника  середньої  заробітної  плати працівників  в  середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено страхові внески  та  яка  відповідно  до цього  Закону  враховується для обчислення пенсії,  за календарний рік,  що передує року перерахунку пенсії, а саме - за 2009 календарний  рік, починаючи з 01.01.2011 року, з урахуванням сум фактично проведених виплат.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.   

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність своїх дій щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій, за 2007 календарний  рік.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи вищевикладене суд,  вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки в своїх діях відповідач керувався спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.02.09р. за № 20\0\18-09\039 та № 4096\02-01, який є чинним і на даний час.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України повідомлені позивачем та відповідачем обставини, а також наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. При цьому суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп., тому позивачу частково слід відшкодувати понесені ним судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.         

Визнати дії управління  Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій, за 2007 календарний  рік – протиправними.

Зобов`язати управління  Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування із застосуванням  показника  середньої  заробітної  плати працівників  в  середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено страхові внески  та  яка  відповідно  до цього  Закону  враховується для обчислення пенсії,  за 2009 календарний  рік, починаючи з 01.01.2011 року, з урахуванням сум фактично проведених виплат.     

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.

  Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.   

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.             

Суддя   Стасюк Р. М.