ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" вересня 2006 р.

Справа № 05/136-645А.

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Нововолинську, м.Нововолинськ

до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Нововолинську, м.Нововолинськ

про стягнення 1609,45 грн.

СУДДЯ             Бондарєв С.В.

                                                                                  при секретарі       Кулай А.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача : Лобода Ю.В. – дов. №2221 від 09.06.2006р.

від відповідача : Генсецький О.В. –дов. №297 від 03.04.2006р.

Представникам сторін були роз’яснені права і обов’язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАСУ. Згідно клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід складу суду не поступило.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 1609,45 грн. переплати по виплаті надбавок на догляд інвалідам І групи за період з квітня 2001 року по серпень 2004 року (включно).  

Відповідач у відзиві від 03.07.2006р. №469, в судовому засіданні позов заперечив, оскільки, на його думку, відшкодування надбавки на догляд не передбачено Порядком; припинити в односторонньому порядку виплати, надбавки відділення виконавчої дирекції не могло.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив :

Статтею 33 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. №1788-ІІІ було передбачено, що до пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються надбавки : інвалідам І групи, одиноким інвалідам ІІ групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, а також одиноким інвалідам ІІІ групи, які досягли пенсійного віку, - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії.

Пунктом 2 абзацу шостого частини 4 ст. 34Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105-ХIV передбачено, що сума витрат на постійний сторонній догляд не може бути меншою половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час виплати. Частиною 19 цієї статті встановлено, що якщо застрахований одночасно має право  на безоплатне або пільгове отримання одних і тих же видів допомоги, забезпечення чи догляду згідно з цим Законом та іншими законними нормативно-правовими актами, йому надається право вибору відповідного виду допомоги, забезпечення чи догляду за однією з підстав.

Тому потерпілий на виробництві, який має право на виплати на постійний сторонній догляд за двома законами, повинен обрати розмір виплати на постійний сторонній догляд за одним із зазначених законів відповідно до поданої заяви.

Якщо потерпілий вибрав розмір виплати на постійний сторонній догляд за Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, то Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен повідомити про це Пенсійний фонд. На підставі цього повідомлення Пенсійний фонд має відмінити надбавку на постійний сторонній догляд у зв’язку з обраними інвалідом  зазначеної виплати за іншим Законом.

Якщо потерпілий на виробництві отримує надбавку на постійний сторонній догляд за Законом України „Про пенсійне забезпечення”, то Фонд соціального страхування не має законних підстав призначати потерпілому виплати на постійний сторонній догляд. При цьому Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен відшкодувати Пенсійному фонду понесені витрати.

Згідно листа від 24.09.2004р. №20-458 позивач звертався до відповідача з клопотанням провести звірку щодо виплат, однак відповідач безпідставно відмовився від проведення звірки.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд зобов’язаний співпрацювати з фондами інших видів соціального страхування  у фінансуванні заходів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймати рішення щодо того, хто з них братиме у фінансуванні цих заходів.

Тому заперечення відповідача суд не може взяти до уваги.

Як встановлено позивачем семеро осіб отримували одночасно виплати на постійний сторонній догляд за двома згаданими законами, а саме : Гавара А.Г. за період з 01.07.2003р. по 31.08.2004р., розмір переплати становить – 140,51 грн.; Олексюк О.М. за період з 07.11.2003р. по 31.08.2004р. – 67,73 грн.; НечипоренкоВ.В. за період з 01.04.2001р. по 31.08.2004р. – 401,24 грн.; ПетрукП.Є. за період з 01.04.2001р. по 31.08.2004р. – 400,17 грн.; Кізим О.Є. за період з 15.05.2003р. по 31.08.2004р. – 155,93 грн., Герасимчук В.П. за період з 19.08.2003р. по 31.12.2003р. – 43,70 грн., Поліщук В.А. за період  з 01.04.2001р. по 31.08.2004р. – 400,17 грн.

Згідно розрахунку позивача загальна сума переплати по виплаті надбавок на догляд інвалідам І групи становить за період з квітня 2001р. по серпень (включно) 2004р. – 1609,45 грн., що підтверджується розрахунком суми позову, довідками про виплату надбавок, копіями довідок МСЕК по пенсіонерах, копіями розпоряджень про призначення пенсії .

Разом з тим, врахуванням вимог ст. 71 Цивільного кодексу УРСР, якою встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки, з відповідача підлягає до стягнення 887,02 грн. суми переплати по виплаті надбавок по догляду інвалідам І групи за період з травня 2003р. по вересень 2004р. У зв’язку з пропуском строку позовної давності у стягненні 722,43 грн. слід відмовити .

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про пенсійне забезпечення”, Законом України „Про загальнообов’язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 71, 80 ЦК УРСР, ст.ст. 70, 71, 76, 86, 87, 89, 94, 159, 160-163 КАСУ, господарський суд,-  

постановив :

1.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Нововолинську, м.Нововолинськ, б-р Шевченка, 7 (р/р 37178001002711, УДК у Волинській області , МФО 803014, код 25910223) на користь  Управління Пенсійного фонду України у м.Нововолинську, м.Нововолинськ, пр.Дружби, 8(р/р 25603712381, у Нововолинському відділенні №6519 ВАТ „Ощадбанк”, МФО 303321, код 20124939) – 887 грн. 02 коп. суми переплати.

2. В позові на 722 грн. 43 коп. відмовити.

Дата виготовлення повного

тексту постанови  19.09.2006р.

          Суддя                                                             Бондарєв. С.В.