24 січня 2011 року  Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

Судді                         Гандзій Д.М.

при секретарі               Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року, ПАТ «Альфа-Банк», який є правонаступником ЗАТ «Альфа-Банк»та в статут якого, згідно Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни щодо назви позивача, які не є реорганізацією або ліквідацією юридичної (свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки ЄДРПОУ, свідоцтва НБУ про реєстрацію ПАТ «Альфа-Банк»), звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № 500025980 від 05.09.2007 року, банк, надав відповідачці кредит в сумі 3000 дол. США зі строком повернення не пізніше 05.09.2010 р. зі сплатою 40 % річних з погашенням кредиту та відсотків щомісячно згідно графіку погашення кредиту за користування кредитними коштами, які позичальниця зобов’язалася своєчасно сплатити та здійснювати повернення визначених частин кредиту.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк повністю та в строки виконав зобов’язання по договору видавши кредит відповідачці в сумі 3000 дол. США, що підтверджується виписками з особових рахунків відповідачки.

Однак, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідачка не виконує належним чином умови зазначеного кредитного договору, тобто своєчасно не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатила відсотки за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим, станом на 05.07.2010 року, заборгованість відповідачки перед позивачем складає 2414,24 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на вказану дату становить 19097,87 грн., в тому числі : заборгованість за кредитом –1513,91 дол. США, що становить 11975,78 грн.; заборгованість по відсотках –80,33 дол. США, що становить 635,47 грн. пеня – 300 дол. США, що становить 2373,15 грн.; штрафні санкції –520 дол. США, що становить 4113,47 грн., які, позивачі просили суд, стягнути з відповідачки на користь банку.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток представнику банку під особистий підпис, однак, надав суду заяви про розгляд справи у його відсутності, в яких позов підтримав у повному обсязі та у разі неявки відповідачки в судове засідання, не заперечував проти постановлення заочного рішення по справі, що повністю відповідає умовам ч. 2 ст. 158 ЦПК України (а.с. 26-28,30,35,36).

             Відповідачка в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання судової повістки під особистий підпис та особистою розпискою доньки відповідачки, з якою вони проживають разом за однією адресою з зобов`язанням особисто передати повістку з викликом до суду - відповідачі, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала (а.с. 29,33,34).        

          Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням           ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

        Суд з`ясував, що на підставі анкети-заяви відповідачки на отримання кредиту та відповідно до кредитного договору № 500025980 від 05.09.2007 року, банк, надав відповідачці кредит на споживчі потреби в сумі 3000 дол. США зі строком повернення не пізніше 05.09.2010 р. зі сплатою 40 % річних з погашенням кредиту та відсотків щомісячно згідно графіку погашення кредиту за користування кредитними коштами, які позичальниця зобов’язалася своєчасно сплатити та здійснювати повернення визначених частин кредиту відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с. 6-11).

         Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк повністю та в строки виконав зобов’язання по договору видавши кредит відповідачці в сумі 3000 дол. США, що підтверджується виписками з особових рахунків відповідачки (а.с. 19).

         Суд встановив, що кредит був отриманий відповідачкою у повному розмірі, що підтверджується вищевказаним кредитним договором та анкетою-заявою на отримання кредиту.

         Відповідно до п.п. 4,5 кредитного договору, належне виконання позичальником зобов’язань за договором –забезпечується пенею та штрафом, що передбачені договором. Повернення заборгованості за договором, враховуючи сплату процентів за користування ним, здійснюється щомісячно, згідно із додатком № 1. У разі повернення кредиту у національній валюті, таке повернення має здійснюватись не пізніше 4 числа календарної дати, що передує черговій даті погашення кредиту, визначеній додатком № 1, у еквіваленті сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених договором.

         Пунктом 7 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів на залишок заборгованості за кредитом, здійснюється щомісячно протягом періоду від дня надання кредиту до 05.09.2010 р., виходячи з 30 днів у місці та 360 днів у році. Після кінцевої дати повернення кредиту, вказаної п. 1 договору та наявності невиконаних зобов’язань позичальника за договором банк припиняє нарахування процентів. В такому разі, позичальник сплачує неустойку, згідно п. 11 (в) договору.

         Пункт 10 договору кредиту вказує, що позичальник гарантує, що на момент укладення договору він є дієздатною особою, яка має повне право укласти та виконати договір, отримати кредит за ним та відповідати по своїх зобов’язаннях, усі документи, надані позичальником банку, у зв’язку з підготовкою до укладення договору, були подані в їх останньому завершеному стані, і на дату їх подання повністю достовірно відображають фінансовий стан позичальника та іншу інформацію про нього, відсутні будь-які інші обставини, що обмежують позичальника в укладенні та виконанні договору, позичальник повністю ознайомлений з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недолікам, методикою, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків та комісій, пов’язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов’язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, а також іншою інформацією згідно з вимогами законодавства, вся надана інформація йому цілком зрозуміла та не потребує додаткового тлумачення.

         Одночасно, відповідальність та зобов’язання відповідачки (позичальниці) щодо отриманого кредиту передбачена п. 11 договору, в якому вказано, що остання зобов’язується повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за його користування у порядку, визначеному у п.п. 5,18-21 цього договору.

         Крім того, п. 13 кредитного договору передбачає –банк має право в будь-якому разі вимагати, в тому числі у судовому порядку, дострокового виконання всіх зобов’язань позичальника за договором, у випадку прострочення більше ніж на один місяць терміну сплати обов’язкового платежу на погашення кредиту, встановленого п. 5 цього договору.

         Пунктом 17 вказаного кредитного договору передбачено, що надання кредиту здійснюється в порядку, визначеному в п. 2 договору та днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника відповідно до п. 2 договору.    

         У зв’язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов’язань, банком, 14.10.2010 р. на адресу відповідачки було надіслано письмову вимогу про досудове врегулювання спору щодо необхідності повернення відповідачкою кредитних коштів та сплаті відсотків за його користування, яка утворилась на момент висунення вимоги, однак відповідачкою вказана вимога банку, була залишена без відповіді та задоволення (а.с. 20).

         Суд з`ясував, що в порушення умов кредитного договору, відповідачка свої кредитні зобов’язання належним чином не виконує, в наслідок чого, станом 05.07.2010 р. у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка складає 2414,24 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на вказану дату становить 19097,87 грн., в тому числі : заборгованість за кредитом –1513,91 дол. США, що становить 11975,78 грн.; заборгованість по відсотках – 80,33 дол. США, що становить 635,47 грн. пеня –300 дол. США, що становить 2373,15 грн.; штрафні санкції –520 дол. США, що становить 4113,47 грн., обґрунтований розрахунок якої, з урахуванням вже сплачених відповідачкою грошових коштів, зроблений позивачем у відповідності з діючим законодавством та перевірений судом (а.с. 16-17).

          На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені відповідачкою суду не надано.

           Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

          Згідно із ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.   

            Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.      

            Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

             Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

             Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

            Суд звертає увагу на той факт, що відповідальність, наслідки ухилення від виконання умов договору та штрафні санкції, яких намагається уникнути відповідачка, не сплачуючи за взятий нею кредит відсотки, не повертаючи кредит, були також оговорені умовами зазначеного кредитного договору, про ознайомлення та погодженням з якими підтверджується підписом відповідачки під договором.

            Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

            Частиною 4 статті 652 ЦК України передбачено, що зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

             Також, статтею 617 ЦК України передбачено –особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

             Стаття 610 ЦК України зазначає –порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

             Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов’язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.  1048 ЦК України.

          Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання,  відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання  за кожен день прострочення виконання.

          За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання

          Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

             З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим, підтвердженим документально, та факти, викладені в якому, знайшли своє підтвердження під час судових засідань, а отже таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

             Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 190,98 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. (а.с. 4,5).        

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 524,525,526,530,533, 549,550,553,554,610-612,617,626,612,625,629,651,652,1050,1054,1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити ;

             2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, п/р 37396000000004, МФО 300346) : заборгованість за кредитним договором № 500025980 від 05.09.2007 року, у розмірі - 19097 грн. 87 коп. та судові витрати по сплаті державного мита в сумі 190,98 грн. і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120 грн., а разом –19408 грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10  денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                                                    Суддя                                                     Д.М. Гандзій