Справа № 2-145/11

Справа № 2-145/2011

17 січня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді                        Гандзій Д.М.

при секретарі          Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»Одеська регіональна філія, за участю 3-їх осіб Державного нотаріуса Овідіопольської державної нотаріальної контори, Відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, державних актів на право власності на земельні ділянки, стягнення орендної вартості ділянки та відшкодування моральної шкоди, –

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року, ОСОБА_1, як в своїх інтересах, так і в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що 18.03.2008 р., Овідіопольською державною нотаріальною конторою, на ім.`я відповідачів, були видані свідоцтва про право на спадщину за законом по ? частці кожному на спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай), який перебуває у колективній власності ЗСАТ «Авангард»у розмірі 3,9 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості), що належала їхньому сину ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 р. та чоловіком позивачки та батьком її малолітнього сина ОСОБА_2

Так як, спадкоємцями першої черги, крім відповідачів, є позивачка та її малолітній син, рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 11.09.2009 р. та набрало законної сили 22.10.2009 р., було задоволено позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 та визнано за позивачкою ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності по ? частці права на земельну частку (пай), який перебуває у колективній власності ЗСАТ «Авангард»у розмірі 3,9 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості), розташованого за адресою : АДРЕСА_1, що належав її чоловікові ОСОБА_5 на підставі рішення Овідіопольської РДА від 25.09.1997 р. № 621, засвідченого сертифікатом серії НОМЕР_1, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.01.1998 р. № 381 та зобов’язано державного нотаріуса Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, визначивши право кожного із спадкоємців.

Таким чином, спадкоємцями вказаної земельної частки (паю), що належала померлому ОСОБА_5 в рівних частках, з ? часткою кожного є позивачка ОСОБА_1, її син ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_3,            ОСОБА_4

Після набранням вказаним рішенням суду законної сили, позивачка як в своїх інтересах, так і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, звернулася до Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області з заявами про отримання свідоцтв про право на спадщину за законом по ? частці кожному, однак, з`ясувалося, що вказане рішення суду не виконане, у зв’язку з тим, що державним нотаріусом не були отримані від відповідачів раніше видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їхнього сина ОСОБА_5, в яких було визначено по ? частці спадкового майна, а саме відповідачі по справі ухилялись від скасування раніше виданих їм свідоцтв про право на спадщину за законом, не здаючи їх нотаріусу для внесення в них відповідних змін згідно рішення суду для визначення ? частки спадщини, що унеможливлює отримання позивачами державних актів на спадкову земельну ділянку, а саме здійснення свого права володіння, користування та розпоряджання своєю власністю, у зв’язку з чим, позивачами не були отримані гроші за орендне використання спадкових земельних ділянок, чим були спричини нені матеріальні збитки у розмірі 1196,38 грн., а також моральну шкоду, яка була нанесена позивачам відповідачами, внаслідок невиконання ними рішення суду, та відповідно, з витрачанням позивачкою, як в своїх інтересах, так і в інтересах малолітнього сина, значного часу, грошових коштів для звернення до різних інстанцій для відновлення порушення права та інтересів, яку позивачка оцінила в 5000 грн.

На підставі викладеного, позивачка в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, просила суд, визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих на ім.`я відповідачів, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року та посвідчених 18.03.2008 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області Мірошніченко Л.М. (реєстрові № 460 та № 465, спадкова справа № 501/2007), яке складається з ? частки права кожного на земельну частку (пай), вартістю 20719,84 грн., яка перебуває у колективній власності ЗСАТ «Авангард», розташовану за адресою : смт. Авангард, Овідіопольського району Одеської області, визначена в розмірі 3,9 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), бланк серії НОМЕР_1, виданий 19.01.1998 р. Овідіопольською РДА на підставі рішення Овідіопольської РДА від 25.09.1997 р. № 621, зареєстрованого 23.01.1998 р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 381, що підтверджується довідкою Овідіопольського відділу земельних ресурсів № 197/0 від 10.06.2005 р., визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26.02.2009 р., виданого на ім.`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Овідіопольської РДА від   13.06.2008 р. № 811 на земельну ділянку площею 1,776 га, розташовану на території Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області, масив № 22, ділянка № 397/1 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за  № 010952900045, кадастровий номер ділянки НОМЕР_4, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 26.02.2009 р., виданого на ім.`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Овідіопольської РДА від 13.06.2008 р. № 811 на земельну ділянку площею 1,910 га, розташовану на території Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області, масив № 22, ділянка № 397/2 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952900044, кадастровий номер ділянки НОМЕР_5, зобов’язати державного нотаріуса Овідіопольської державної нотаріальної контори видати свідоцтва про право на спадщину за законом на ім.`я всіх позивачів та відповідачів в рівних частках по ? частці кожному на вищевказане право на земельну частку (пай), стягнути з відповідачів ? частину вартості оренди земельної ділянки за період з 2008 по 2010 рік у сумі 1196,38 грн., вартість гонорару адвоката 5000 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 позов визнали частково в частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом по ? частці кожному, виданих на їх ім.`я та визнання недійсними, скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, отриманих ними згідно вказаних свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на їх ім.`я та стягнення з них вартості оренди земельної ділянки за період з 2008 по 2009 рік, решту позову не визнали, пославшись на її безпідставність.   

Представник відповідача ОРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення представнику підприємства судової повістки, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надав (а.с. 119).

Представник 3-ої особи Відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області просив суд задовольнити позову частково у частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину на законом по ? частці кожному та визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, виданих на ім.`я відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в іншій частині позову, поклалися на розсуд суду.

3-тя особа Державний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить особиста розписка з підписом, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надала (а.с. 112).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

       У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

       Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено –спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

       З приписів статей 1258,1261 ЦК України випливає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

       Вимоги статті 1268 ЦК України передбачають –спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

       Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім.`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

       Статтею 1300 ЦК України передбачено, що за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

       У відповідності зі ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

       Статтею 378 ЦК України передбачено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

       Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.      

        Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

       Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

       Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили –не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом було встановлено, що ОСОБА_5 - чоловік позивачки та батько малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 18.10.2007 р. (виданого повторно), свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_7 від 15.12.2004 р., виданого повторно та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 14.11.2000 р. (а.с. 63,85,85 оборот).

Як підтверджено матеріалами спадкової справи № 501/2007, заведеної після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р., відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай), вартістю, яка перебуває у колективній власності ЗСАТ «Авангард», розташовану за адресою : смт. Авангард, Овідіопольського району Одеської області, визначена в розмірі 3,9 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала померлому ОСОБА_5 на підставі сертифікату серії НОМЕР_1, виданого 19.01.1998 р. Овідіопольською РДА на підставі рішення Овідіопольської РДА від 25.09.1997 р. № 621, зареєстрованого 23.01.1998 р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 381 (а.с. 62-103).

Судом було з`ясовано та підтверджено сторонами по справі, що рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 11.09.2009 р., яке набрало законної сили 22.10.2009 р. було встановлено, що на час відкриття спадщини, позивачка перебувала зі спадкодавцем ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі та від шлюбу у них народився син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким вони спільно проживали однією сім`єю у              буд. АДРЕСА_2. 18.03.2008 р., державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріально контори Одеської області, на ім.`я відповідачів, в порушення інтересів позивачки та її малолітнього сина, були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їхнього сина ОСОБА_5 по ? частці кожному на спадкове майно у вигляді вищевказаного права на земельну частку (пай). Враховуючи, що при отриманні вказаних свідоцтв про право на спадщину за законом, були порушені інтереси позивачки та її малолітнього сина, вказаним рішенням суду було задоволено позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, визнано за позивачкою ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності по ? частці права на земельну частку (пай), який перебуває у колективній власності ЗСАТ «Авангард»у розмірі 3,9 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості), розташованого за адресою : АДРЕСА_1, що належав її чоловікові ОСОБА_5 на підставі рішення Овідіопольської РДА від 25.09.1997 р. № 621, засвідченого сертифікатом серії НОМЕР_9, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.01.1998 р. № 381 та зобов’язано державного нотаріуса Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, визначивши право кожного із спадкоємців (а.с. 10-12).

Однак, як було встановлено судом, відповідачами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_7, з різних підстав, вказане рішення суду, яке набрало чинності та ніким не було оскаржене, виконане не було, та після отримання ними свідоцтв про право на спадщину за законом по ? частці кожного, після смерті свого сина ОСОБА_5, кожний з них отримав державний акт на право власності на земельні ділянки : ОСОБА_4 - серії НОМЕР_2 від 26.02.2009 р. на земельну ділянку площею 1,776 га, розташовану на території Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області, масив № 22, ділянка № 397/1 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952900045, кадастровий номер ділянки НОМЕР_4 та ОСОБА_3 - серії НОМЕР_3 від 26.02.2009 р. на земельну ділянку площею 1,910 га, розташовану на території Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області, масив № 22, ділянка № 397/2 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952900044, кадастровий номер ділянки НОМЕР_5 з внесенням відповідних змін до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, що належав їхньому померлому сину ОСОБА_5, де зазначено, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом №№ 460,465 від 18.03.2008 р. з розміром частки 3,9 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 37,38,58,59,60 оборот).

Представником позивачки, були зроблені численні запити як до державного нотаріуса, так і до управління юстиції в Одеській області з проханням з`ясувати питання щодо невиконання рішення Овідіопольського райсуду та невнесення державним нотаріусом відповідних змін до свідоцтв про право на спадщину за законом з визначенням частки кожного з відповідачів, а саме по ? частці спадкового майна, на що були отримані відповіді про ухилення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від явки до державного нотаріуса та ненаданням нотаріусу оригіналів свідоцтв про спадщину за законом для внесення до них відповідних змін згідно рішення суду з визначенням ? частки спадщини кожного (а.с.13-16,76,79,94-98).

Таким чином, суд дійшов висновку, що на підставі незаконних свідоцтв про право на спадщину за законом (реєстрові № 460 та № 465), виданих на ім.`я відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останні незаконно отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, без врахування ? частки позивачки та ?? частки малолітнього ОСОБА_2, право власності яких по ? частці кожного на спадщину, було визнано рішення суду від 11.09.2009 р., а тому вказані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім.`я відповідачів з часткою ? кожного –підлягають визнанню недійсними та визнанню недійсними та скасуванню підлягають державні акти на право власності на земельні ділянки, які отримали відповідачі - кожний, як такі, що отримані незаконно, в порушення інтересів позивачів та на підставі незаконних свідоцтв про право на спадщину за законом.

У зв’язку з протиправними діями відповідачів та з їх вини, проти чого останні не заперечували, щодо невиконання рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 11.09.2009 р., та ненаданням оригіналів свідоцтв про право на спадщину нотаріусу для внесення в них відповідних змін щодо визначення часток кожного із спадкоємців та унеможливлення здійснення свого законного права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, позивачка була змушена звертатися і різні інстанції щодо з`ясування обставин невидачі їй свідоцтв про право власності в порядку спадкування за законом на її ім.`я свого малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_1, перешкоди в отриманні яких створювали позивачі, штучно створюючи перешкоди позивачці, остання понесла певні моральні страждання, які позивачка оцінила в 5000 грн. Суд вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1167 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами до пункту 9, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне –за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого –спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

   Суд встановив, що з вини відповідачів, позивачка та її малолітній син, на протязі майже 1 року не могли законним чином оформити свої законні права спадкоємців свого батька і сина, у зв’язку з чим, витрачаючи свій час, грошові кошти та невизначеність, звертались до різних інстанцій для з`ясування вказаних питань, у зв’язку з тим, що відповідачі категорично відмовлялись спілкуватись з позивачкою по вказаним питанням, і як слід зазнали моральних страждань, які на думку суду, з урахуванням розумності, виваженості та справедливості, слід стягнути з відповідачів у розмірі 1000 грн.

Крім іншого, суд встановив і це не заперечувалось відповідачами, що останні, в порушення інтересів позивачки та її малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, як законних спадкоємців після смерті свого чоловіка та батька, починаючи з 2008 року по сьогоднішній день, здавали в оренду пай, який належав їхньому сину ОСОБА_5, отримуючи за нього оренду плату, що підтверджується відповідною довідкою ТОВ «Авангард-Д»№ 207 від 26.10.2010 р., у зв’язку з чим, вимоги позивачки щодо стягнення ? частини орендної плати за оренду вказаного паю, в період з 2008 р. по 2009 рік –підлягають задоволенню, а в частині стягнення орендної плати за 2010 рік, слід відмовити повністю, у зв’язку з тим, що згідно довідки ТОВ «Авангард-Д», за 2010 рік, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 орендну плату за пай, який належав їхньому сину ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 р. не отримували (а.с. 17,115-117).

В задоволенні позову в частині зобов’язання державного нотаріуса Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області видати свідоцтва про право на спадщину за законом на ім.`я позивачки ОСОБА_1, її малолітнього сина ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях по ? частці кожному на спадкове майно, після смерті ОСОБА_5 у вигляді права на земельну частку (пай) у ЗСАТ «Авангард»(ТОВ «Авангард-Д») слід відмовити повністю, у зв’язку з тим, що зважаючи на приписи ст. 1300 ЦК України, вказане питання вже було вирішено по суті з визначенням часток права власності кожного із сторін-спадкоємців, а саме по ? частці кожного права на земельну частку (пай) рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 11.09.2009 р., яке набрало законної сили 22.10.2009 р.

Також, слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів адвокатського гонорару у розмірі 5000 грн., який позивачка просила суд стягнути з відповідачів, заважаючи на те, що договір про надання правової допомоги та розрахунок вартості адвокатських послуг з надання правової допомоги, надані позивачкою, в розумінні ст.ст. 57-60 ЦПК України –не є належним та допустимим доказом, та які доречи не є платіжним документом (квитанцією, чеком) та підтверджують дійсну оплату позивачкою вартості юридичних послуг зі сплатою відповідних податків до Державного бюджету України.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню з визнанням недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. на ім.`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнанням недійсним та скасуванням державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих відповідачм ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі вказаних свідоцтв про право на спадщину за законом, стягненням з відповідачів на користь позивачки ? частки вартості орендної плати земельної ділянки за період 2008-2009 р.р. у сумі 711,88 грн., моральної шкоди 1000 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачів підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 34 грн. та на ІТЗ судового процесу у розмірі 37 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,205,209,212,213,214-215,218 ЦПК України,                                                                        ст.ст. 378,1167,1218,1258,1261,1268,1297,1300,1301 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами до пункту 9, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) суд,

В И Р І Ш И В :

1.          Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 –задовольнити частково ;

2.          Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого на ім.`я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року та посвідченого 18.03.2008 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області Мірошніченко Л.М. (реєстровий № 460, спадкова справа № 501/2007), яка складається з              ? частки права на земельну частку (пай), вартістю 20719,84 грн., яка перебуває у колективній власності ЗСАТ «Авангард», розташовану за адресою : смт. Авангард, Овідіопольського району Одеської області, визначена в розмірі 3,9 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), бланк серії НОМЕР_1, виданий 19.01.1998 р. Овідіопольською РДА на підставі рішення Овідіопольської РДА від 25.09.1997 р. № 621, зареєстрованого 23.01.1998 р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 381, що підтверджується довідкою Овідіопольського відділу земельних ресурсів № 197/0 від 10.06.2005 р. ;

3.          Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого на ім.`я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року та посвідченого 18.03.2008 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області Мірошніченко Л.М. (реєстровий № 465, спадкова справа № 501/2007), яка складається з                ? частки права на земельну частку (пай), вартістю 20719,84 грн., яка перебуває у колективній власності ЗСАТ «Авангард», розташовану за адресою : смт. Авангард, Овідіопольського району Одеської області, визначена в розмірі 3,9 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), бланк серії НОМЕР_1, виданий 19.01.1998 р. Овідіопольською РДА на підставі рішення Овідіопольської РДА від 25.09.1997 р. № 621, зареєстрованого 23.01.1998 р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 381 що підтверджується довідкою Овідіопольського відділу земельних ресурсів № 197/0 від 10.06.2005 р. ;

4.          Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ             № 711307 від 26.02.2009 р., виданого на ім.`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Овідіопольської РДА від 13.06.2008 р. № 811 на земельну ділянку площею 1,776 га, розташовану на території Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області, масив № 22, ділянка № 397/1 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952900045, кадастровий номер ділянки НОМЕР_4 ;

5.          Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії                   НОМЕР_3 від 26.02.2009 р., виданого на ім.`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Овідіопольської РДА від 13.06.2008 р. № 811 на земельну ділянку площею 1,910 га, розташовану на території Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області, масив № 22, ділянка № 397/2 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952900044, кадастровий номер ділянки НОМЕР_5 ;

6.          Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 ? частину вартості оренди земельної ділянки за період з 2008 року по 2009 рік у розмірі 711,88 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., витрати з оплати державного мита у сумі 34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37 грн., а всього –1782 грн. 88 коп.;

7.          В задоволенні решти позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в  апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                     Гандзій Д.М.