Справа № 2-124/11

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 січня 2011 року    Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді                           Гандзій Д.М.

при секретарі             Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг зв’язку, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року, ПАТ «МТС Україна», в статут якого згідно Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни щодо назви позивача, які не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи, а саме  з ЗАТ «УМЗ»на Публічне акціонерне товариство «МТС Україна», звернулись до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до договору про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з використанням цифрового стільникового радіозв’язку стандарту CDMA –450 (послуга безпровідного доступу до мережі Інтернет) № НОМЕР_1 від 02.12.2009 р. та додаткової угоди до нього № 4559441, позивач надав відповідачці, строком на 730 днів послуги безпровідного доступу до мережі Інтернет, а відповідачка в свою чергу зобов’язалася протягом встановленого договором строку користуватися вказаними послугами, своєчасно сплачуючи рахунки за надання послуг зв’язку та авансові внески.

Позивачем у повному обсязі були виконані умови договору та надані зазначені вище послуги зв’язку відповідачці.    

Однак відповідачка, в порушення умов п. 4.3 договору, рахунки на сплату наданих позивачем послуг з 01.05.2010 р. по 01.09.2010 р. не сплатила, у зв’язку з чим, заборгованість відповідачки, згідно виписки з балансу особового рахунку відповідачки № НОМЕР_2, станом на дату подачі позову до суду складає 468,30 грн. та в результаті чого, на підставі п. 1.5 додаткової угоди до основного договору, дію договору, на підставі п. 8.3 цього ж договору було припинено, при цьому, за невиконання своїх договірних зобов’язань, відповідачка повинна сплатити договірні санкції у сумі 2,10 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії кожного договору.

При цьому, згідно п. 1.1 додаткової угоди до договору, у випадку тимчасового обмеження надання послуг за ініціативою позивача, за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента в період дії угод, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було обмежене (блокування номеру). Отже, договірні санкції відповідачки складають : 2,10 грн. Х 611 днів = 1283,10 грн., а загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем складає –1751,40 грн. (468,30 грн. борг + 1283,10 грн. санкції), які позивачці просили суд стягнути з відповідачки на свою користь та судові витрати по справі у розмірі 171 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення судових повісток, однак в своєму позові, посилаючись на ст. 158 ч. 2 ЦПК України, підтримав свої позовні вимоги та просив суд слухати справу за його відсутності (а.с. 4).

           Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки під розписку, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності, суду не надала (а.с. 23).        

            Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням           ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

       У судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з використанням цифрового стільникового радіозв’язку стандарту CDMA –450 (послуга безпровідного доступу до мережі Інтернет) № НОМЕР_1 від 02.12.2009 р. та додаткової угоди до нього № 4559441, позивач надав відповідачці, строком на 730 днів послуги безпровідного доступу до мережі Інтернет, а відповідачка в свою чергу зобов’язалася протягом встановленого договором строку користуватися вказаними послугами, своєчасно сплачуючи рахунки за надання послуг зв’язку та авансові внески (а.с. 5-8).

         Позивачем у повному обсязі були виконані умови договору та надані зазначені вище послуги зв’язку відповідачці.    

         Однак відповідачка, в порушення умов п. 4.3 договору, рахунки на сплату наданих позивачем послуг з 01.05.2010 р. по 01.09.2010 р. не сплатила, у зв’язку з чим, заборгованість відповідачки, згідно виписки з балансу особового рахунку відповідачки № НОМЕР_2, станом на дату подачі позову до суду складає 468,30 грн. та в результаті чого, на підставі п. 1.5 додаткової угоди до основного договору, дію договору, на підставі п. 8.3 цього ж договору було припинено, при цьому, за невиконання своїх договірних зобов’язань, відповідачка повинна сплатити договірні санкції у сумі 2,10 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії кожного договору (а.с. 12).

        Згідно п. 1.1 додаткової угоди до договору, у випадку тимчасового обмеження надання послуг за ініціативою позивача, за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента в період дії угод, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було обмежене (блокування номеру).

         Таким чином, договірні санкції відповідачки, згідно зробленого позивачем у відповідності з нормами діючого законодавства України та перевіреного судом розрахунку, складають : 2,10 грн. Х 611 днів = 1283,10 грн., а загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем складає –1751,40 грн.                 (468,30 грн. борг + 1283,10 грн. санкції), які підлягають стягненню відповідачки на користь позивача (а.с. 13).

        Статтею 509 ЦК України передбачено –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.    

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

         Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Статтями 546,547 ЦК України передбачено –виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

         Також, статтею 617 ЦК України передбачено –особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

         Стаття 610 ЦК України зазначає – порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

         Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

        Відповідно до статті 629 ЦК України –договір є обов’язковим для виконання сторонами.

         Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

        Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача мають бути стягнуті понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 51 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. (а.с. 1-2).        

         Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, які суд вважає обґрунтованими, доведеними позивачем документально та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 509,525,526,530,546,547,610-612,625,629,651 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг зв’язку  -  задовольнити;

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «МТС Україна»(р/рахунок 26008526 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 300335, код ЗКПО 14333937) : загальну заборгованість в сумі - 1751 грн. 40 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.,а всього –1922 грн. 40коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                     Гандзій Д.М.