УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц-20392/11                                        Головуючий в 1 інстанції – Валуєва В.Г.

Категорія  24 ( 2 )                                                                      Доповідач – Братіщева Л.А.

У Х В А Л А

Іменем України

          «02» лютого 2011 року колегія суддів судової палати  у цивільних  справах   Апеляційного   суду  Дніпропетровської  області у   складі:

головуючого  судді:          -   Братіщевої Л.А.

                                     суддів: -  Савіної Г.О., Турік В.П.

                   при   секретарі: –   Бадалян Н.О.

за участю:  боржника – ОСОБА_5

розглянула   у   відкритому    судовому   засіданні  в  м. Кривому   Розі    цивільну   справу   за  апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 листопада 2010 року у справі за заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №8» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 боргу за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А :

          16 квітня 2010 року Дзержинськийм районним судом м. Кривого Рогу видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 боргу за комунальні послуги в сумі 461,90грн.

          03 вересня 2010 року боржник  ОСОБА_5 звернулася із заявою про скасування судового наказу, яка ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 листопада 2010 року заява  ОСОБА_5 визнана неподаною і повернута на підставі ч.1 ст. 101, ст. 121 ЦПК України.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про скасування судового наказу, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема, судовий наказ було направлено на її адресу не рекомендованим листом, а простою поштою і отримано нею лише 30.09.2010р.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

          Постановляючи ухвалу від 02 листопада 2010 року про повернення заяви ОСОБА_5 про скасування судового наказу, суд першої інстанції керувався  ст. ст. 101, 121 ЦПК України, та виходив з того, боржник  у строк встановлений судом  недоліки по ухвалі судді від 30.09.2010р. і не надала доказів документального підтвердження отримання судового наказу 31.08.2010р.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу від 02 листопада 2010 року про визнання неподаною і повернення заяви ОСОБА_5 про скасування судового наказу, суд першої інстанції керувався  ст. ст. 101, 121 ЦПК України та виходив з того, що  боржник відповідно до ухвали від 30.09.2010 року у термін до 29.10.2010 року не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху та пропустила 10 денний строк для звернення  із заявою про скасування судового наказу.

Однак, ухвала судді від 02.11.2010р. постановлена з порушенням норм процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Як вбачається з матеріалів справи,  16 квітня 2010 року судом видано судовий наказ за заявою КП «ЖЕО №8» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за комунальні послуги (а.с. 8). 03 вересня 2010 року боржник ОСОБА_5 звернулася із заявою про скасування судового наказу, яка ухвалою судді від  30 вересня 2010 року була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ч.6 ст. 105 та ст. 121 ЦПК України, а саме: в заяві не містилися посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача, не зазначено перелік документів, що додаються до заяви.

Факт виконання вимог ухвали судді від 30.09.2010 року боржником ОСОБА_5 щодо усунення недоліків заяви у строк, передбачений ухвалою, підтверджується уточненою заявою, яка подано нею до канцелярії районного суду 29.10.2010 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції (а.с. 16).

Так, як вбачається з матеріалів уточненої заяви, ОСОБА_5 з урахуванням  вимог ухвали судді зазначено про  неможливість надання документального підтвердження, а саме поштового повідомлення про дату отримання нею судового наказу, а також викладено фактичні обставини щодо необґрунтованості вимог стягувача, зазначено перелік документів, що додаються до заяви (а.с. 16-17).

Однак, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, й в порушення вимог ч.2 ст. 121 ЦПК України, за відсутності передбачених законом підстав, визнав заяву ОСОБА_5 неподаною та повернув її, при цьому не мотивувавши прийнятого судового рішення, посилаючись в описовій частині ухвали про пропущення боржником  терміну на скасування судового наказу і посилаючись при цьому  на ч.6 ст. 105 ЦПК України, якою передбачено застосування ст. 121 цього Кодексу у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу.

З вищевказаних обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313 - 315   ЦПК  України,  колегія  суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 листопада 2010 року – скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції  для  розгляду заяви про скасування судового наказу.

Ухвала  оскарженню не підлягає.

          Головуючий:                    

                    Судді :