УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-20019/11 Головуючий в 1 інстанції – Бардін О.С.
Категорія 27 ( 1 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
У Х В А Л А
Іменем України
«26» січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: - Савіної Г.О.
суддів: - Братіщевої Л.А., Турік В.П.
при секретарі: – Бадалян Н.О.
за участю: представників позивача – ОСОБА_1 та ОСОБА_2
відповідача – ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
представника відповідача ПП. «Т.І.К.» - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Т.І.К.» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк», яке в наступному змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство (далі по тексту – ПАТ «Банк «Демарк») звернулося із позовом до ОСОБА_3, приватного підприємство «Т.І.К.» про стягнення заборгованості за кредитним договором і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначило, що 20 грудня 2007 року між Банком і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №44-065. За умовами договору відповідачу було надано кредит в сумі 20тис.грн. з кінцевим строком повернення 18.12.2009р.
В забезпечення зобов’язань по кредитному договору між Банком та ПП. «Т.І.К.» був кладений договір поруки №44-065/1 від 20.12.2007р., яким передбачена солідарна відповідальність поручителя та позичальника.
Станом на 31.08.2009р. ОСОБА_3 не виконує зобов’язання по договору, оскільки не здійснює платежі в повному обсязі з листопада 2008 року в наслідок чого утворилась заборгованість в сумі 13296,41грн, з яких – заборгованість за кредитом – 11618,01грн., заборгованість за відсотками – 838,10грн., штраф – 30грн., пеня – 10,30грн. несплачена щомісячна комісія – 800грн.
Посилаючись на ці обставини ПАТ «Банк «Демарк» просило суд стягнути достроково солідарно з ОСОБА_3 і ПП. «Т.І.К» на користь Банку борг за кредитним договором №22-065 та договором поруки №44-065/1 від 20.12.2007р. в сумі 13296,41грн, з яких – заборгованість за кредитом – 11618,01грн., заборгованість за відсотками – 838,10грн., штраф – 30грн., пеня – 10,30грн. несплачена щомісячна комісія – 800грн. та судові витрати – 132,96грн. судового збору і 120грн. витрат на ІТЗ.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2010 року позов ПАТ «Банк «Демарк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, приватного підприємства «Т.І.К.» заборгованість за кредитним договором №44-065 від 20.12.2007р. у сумі 13296,41грн. та витрати по справі.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції з тих підстав, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, суд не взяв до уваги, що кредитні кошти були взяті для ПП. «Т.І.К.», хоча кредит і оформлювався на його ім’я, розглянув справу без відповідача ПП. «Т.І.К». Також, суд не звернув уваги на той факт, що по договору від 06.02.2009р., який підписаний і завірений печаткою ОСОБА_6, борг переведений на ПП. «Т.І.К.». Крім того, судом порушено його право на захист, оскільки в судовому засіданні 23.04.2010р. ним заявлялось клопотання про розгляд справи за участі його представника.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2007 року між ОСОБА_3 і ПАТ «Банк «Демарк» укладено кредитний договір №44-065, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 20000грн. під 24% річних із строком повернення 18 грудня 2009 року, а відповідач взяв на себе зобов’язання погашати отриманий кредит щомісячно. В цей же день між Банком і ПП. «Т.І.К.» був укладений договір поруки №44-065/1. Згідно договору поруки ПП. «Т.І.К.» зобов’язувалося перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання зобов’язань, взятих ОСОБА_3
Однак ОСОБА_3 умов договору належним чином не виконав у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 13296,41грн.
Колегія погоджується з висновком суду виходячи з наступного.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом і зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі взяті на себе зобов’язання по кредитному договору не виконували в строки, передбачені графіком погашення кредиту, внаслідок чого утворились заборгованість в сумі 13246,41грн., яку, як правильно зазначив суд першої інстанції посилаючись на ч.1 ст. 1050, ст. 625 ЦК України, ОСОБА_3 повинен повернути позивачу.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги факт отримання ним грошових коштів не для себе і кредит в дійсності перейшов до директора ПП. «ТІК» і зазначене підтверджується договором переводу боргу, - безпідставні, спростовуються висновками суду, який зазначив, що вказаний договір, на який посилається ОСОБА_3, згідно вимог ст. 520 ЦК України повинен укладатися лише за згодою кредитору, тобто позивача, але такий договір не був узгоджений з головним банком та не був навіть наданий до відділення банку, що підтвердив представник Банку «Демарк» як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Відсутність згоди кредитора на перевод боргу підтверджується також і наданими позивачем договором від 06.02.2009р. (а.с. 23-24).
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення ПАТ «Банк «Демарк» до суду відповідачі взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконували і таким чином грошове зобов’язання відповідачів перед позивачем, що виникло з договірних правовідносин, не зважаючи на задоволення позову ПАТ «Банк «Демарк» до ОСОБА_6, колишнього директора ПП. «ТІК», згідно вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.09.2010р., на який як на підставу відмови в стягненні з нього заборгованості по кредиту послався в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 та його представник, не можна вважати такими, що припинило своє існування, оскільки ст. 50 ЦК України такої правової підстави припинення зобов’язань не передбачено і суд дійшов правильного висновку про стягнення заборгованості за кредитом з відповідача ОСОБА_3
Разом з тим, колегія вважає що в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13296,41грн. та судових витрат з ПП. «ТІК» рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України з наступних підстав.
Виходячи з вимог ст. ст. 15, 16 ЦПК України, суди розглядають справи, що виникають із цивільних правовідносин і, при цьому не повинні допускати об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Вказане відповідає і роз’ясненню, даному у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Але, розглядаючи даний спір, суд першої інстанції у порушення вимог ч.1 ст. 15, ст. 16 ЦПК України не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єднані вимоги юридичної особи – ПАТ «Банк «Демарк» до іншої юридичної особи – ПП. «ТІК», що виникли з укладених ними договорів відповідно кредитного та поруки, та які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства та позов юридичної особи – Банку до фізичної особи ОСОБА_3, який може бути самостійним та окремим предметом вимог.
Виходячи із наведеного, рішення суду в частині стягнення з ПП. «ТІК» на користь позивача заборгованості за кредитним договором 13296,41грн. підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині і це не порушує прав жодної із сторін процесу та відповідає вимогам ст. 543 ЦК України, яка передбачає, що у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором і між кредитором і поручителем за відповідним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин, а статтею 544 ЦК України врегульовано ситуацію в разі виконання солідарного обов’язку одним з боржників раніше інших.
В іншій частині рішення суду, як вважає колегія, слід залишити без змін з вище вказаних обставин.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2010 року в частині стягнення з Приватного підприємства «ТІК» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» солідарно з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №44-065 від 20 грудня 2007 року у сумі 13296,41грн. та судові витрати скасувати і закрити провадження у справі в цій частині.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: