УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-24296/10
Справа № 22ц-20099/2010 Головуючий в суді першої
Категорія № 34 (4) інстанції – Філатов К.Б.
Доповідач – Савіна Г.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
при секретарі – Герасимчук Г.І.,
за участю – позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Дженералі Гарант», третя особа Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» про стягнення суми страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до
Відкритого акціонерного товариства «Дженералі Гарант» (далі – ВАТ «Дженералі Гарант») про стягнення суми страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05 жовтня 2008 року, належний йому автомобіль марки «Опель Астра» державний номер НОМЕР_1, зазнав механічних ушкоджень, вартість ремонту автомобіля, згідно ремонтної калькуляції, складає 37671 грн. Відповідачем виплачено йому 25279 грн., у виплаті залишку суми було відмовлено, тому просив стягнути з відповідача на його користь 13241 грн. матеріальних збитків та пеню в розмірі 8518 грн. за порушення строків виплати страхового відшкодування.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні його позовних вимог
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, на його думку, суд неправомірно відмовив йому в позові не звернувши увагу на те, що запропонований відповідачем оцінювач збитків не мав кваліфікації судового експерта і документів на право проведення такого дослідження, а ремонтне підприємство, також запропоноване відповідачем не мало відповідних документів на проведення ремонтних робіт. Крім того, вирішуючи спір, суд не викликав у судове засідання та не відібрав пояснень оцінювачів та представників ремонтних підприємств ні зі сторони позивача, ні зі сторони відповідача, що не дало можливості встановити дійсний розмір суми страхового відшкодування.
В своїх запереченнях ВАТ «Дженералі Гарант» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.
08 липня 2008 року позивач уклав з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» договір № 1601/9034/9 добровільного страхування транспортного засобу – автомобіля «Опель Астра», 2008 року випуску, дійсною вартістю 81819,00 грн.
Автомобіль було відремонтовано в ПП «ОСОБА_4» у травні 2009 року. Вартість ремонту згідно квитанції № 019903 від 27 травня 2009 року становить 37671 грн. 80 коп., 25279 грн. з якої відповідач перерахував на рахунок ПП «ОСОБА_4», а 13241 грн. відмовився відшкодовувати позивачу, тому позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача на його користь в судовому порядку. Крім того, просив стягнути пеню за порушення термінів виплати страхового відшкодування в розмірі 8518 грн. та судові витрати.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що від запропонованого відповідачем ремонтного підприємства позивач відмовився та вибрав інше, в якому ціни послуг були значно більші, тому на думку суду позивачем не доведено, що сума відшкодування, яку сплатив позивачу відповідач є недостатньою для ремонту автомобіля в підприємстві, на яке вказав відповідач та від якого відмовився позивач, який тим самим взяв на себе обов’язок доплатити ПП «ОСОБА_4» за ремонт автомобіля, наданий же ним висновок фахівця щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок механічних пошкоджень транспортного засобу не є доказом спричиненого позивачу збитку.
Однак з такими висновками погодитися не можна.
Відповідно договору добровільного страхування транспортного засобу та полісу, строк дії яких становив з 08 липня 2008 року по 07 липня 2009 року ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» зобов’язався, у разі настання страхового випадку, здійснити страхове відшкодування страхувальнику на умовах і в обсязі, передбачених у Договорі. Загальна страхова сума становить 81819,00 грн., загальна страхова премія 3199,00 грн. (а.с. 7-11).
10 квітня 2009 року відповідачем було складено страховий акт № 50575-2 щодо спричинення ОСОБА_2 матеріальної шкоди внаслідок пошкодження його транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді у розмірі 10072,95 грн. (а.с. 81).
Аварійним комісаром відповідача було складено протокол огляду транспортного засобу, в якому перелічено назви деталей з описом їх пошкоджень із зазначенням про необхідність дефектовки в умовах СТО (а.с. 85).
08 жовтня 2008 року цим же комісаром було складено протокол № 2 огляду транспортного засобу та додатковий огляд 12 березня 2009 року (а.с. 152), в якому перелічені деталі, частини які підлягають заміні та ремонту.
Як убачається із квитанцій розрахункова вартість ремонту пошкодженого автомобіля в ПП «ОСОБА_4» становить 37671,80 грн., з якої 25279 грн. 31 коп. відповідач платіжними дорученнями перерахував на рахунок ПП «ОСОБА_4», а 12392,49 грн. останньому сплатив позивач (а.с. 3, 83, 101).
Згідно письмового клопотання вигодонабувач АТ «УкрСиббанк» не заперечував у разі обґрунтованості позовних вимог стягнути на користь позивача з ВАТ «СК «Дженералі Гарант» суми страхового відшкодування, оскільки станом на 21 травня 2010 року позичальником прострочення сплати сум по кредиту не допускалось (а.с. 70).
Доводи відповідача щодо безпідставності позовних вимог в частині відшкодування позивачу понесених ним особисто витрат на ремонт транспортного засобу в ПП «ОСОБА_4», оскільки договором добровільного страхування передбачено, що ремонт застрахованого автомобіля на СТО проводиться на підставі їх направлення на ремонт, позивачем вибір СТО ПП «ОСОБА_4» узгоджено з ними не було, як не було письмово узгоджено ціни на запчастини, страховик не відшкодує вартість яка перевищує запропоновану страховиком ціну на частини, деталі, що потребують заміни, якщо страхувальник придбає ці частини, деталі за більш високі ціни, розмір матеріальної шкоди визначив їх фахівець-оцінювач, з яким погодився позивач, на думку колегії суддів безпідставні, так як спростовуються калькуляцією виконаних ремонтних робіт ПП «ОСОБА_4», перелік яких співпадає з протоколом № 2 огляду транспортного засобу складеного аварійним комісаром відповідача (а.с. 165-168, 152), перерахуванням відповідачем 25279,31 грн. на рахунок ПП «ОСОБА_4» за відновлюваний ремонт автомобіля, відсутністю доказів щодо направлення ними позивача з метою ремонту транспортного засобу в СТО, який має державну реєстрацію та доказів щодо придбання позивачем деталей, частин за більш високі ціни.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно страхового полісу загальна страхова сума становить 81819,00 грн.
За таких підстав колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням в порядку п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 12642,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з 12392,00 грн. за ремонт автомобіля, 250,00 – послуги евакуатора.
Відповідно до п. 9 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами, колегія суддів покладає на позивача обов’язок після відшкодування йому відповідачем матеріальних збитків передати останньому замінені деталі та частини в автомобілі, а саме: бампер передній накладка; накладка бампера нижня; решітка бампера центральна; панель кріплення номерного знаку; капот; решітка капота; блок фари передньої лівої; крило переднє ліве; панель передня в зборі; радіатор охолодження двигуна; дифузор електровентилятора в зборі; петлі капота 2 шт.; АКБ; платформа АКБ; диск колесний правий; підсилювач переднього бампера; накладка повітряпритоку; корпус блока реле; патрубок повітряводу; блок фари передньої правої; фіксатор утримування капоту; ручка внутрішня відкривання капоту; лямбдазонд; направляюча переднього бамперу ліва; з’єднувач блоку керування двигуном; вимірювач рівня масла двигуна.
У задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 8518 грн. за порушення термінів виплати страхового відшкодування позивачу слід відмовити, оскільки позивачем 01 квітня 2009 року на ім’я відповідача було подано письмову заяву, в якій він просив не перераховувати залишок суми страхового відшкодування на рахунок ПП «ОСОБА_4» до того часу поки він не вирішить питання де буде ремонтуватися транспортний засіб (а.с. 90), тому на думку колегії суддів вина відповідача в порушення термінів виплати страхового відшкодування відсутня.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у судах першої та апеляційної інстанцій: 241,26 грн. по сплаті судового збору; 240,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 600,00 грн. – за проведення автотоварознавчої оцінки пошкодженого транспортного засобу.
Керуючись ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_2 12642,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та на відшкодування судових витрат у судах першої та апеляційної інстанції: 241,26 грн. по сплаті судового збору; 240,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 600,00 грн. – за проведення автотоварознавчої оцінки пошкодженого транспортного засобу.
Зобов’язати ОСОБА_2 після відшкодування йому Відкритим акціонерним товариством «Дженералі Гарант» матеріальної шкоди передати останньому замінені деталі та частини автомобіля «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1: бампер передній накладка; накладка бампера нижня; решітка бампера центральна; панель кріплення номерного знаку; капот; решітка капота; блок фари передньої лівої; крило переднє ліве; панель передня в зборі; радіатор охолодження двигуна; дифузор електровентилятора в зборі; петлі капота 2 шт.; АКБ; платформа АКБ; диск колесний правий; підсилювач переднього бампера; накладка повітряпритоку; корпус блока реле; патрубок повітряводу; блок фари передньої правої; фіксатор утримування капоту; ручка внутрішня відкривання капоту; лямбдазонд; направляюча переднього бамперу ліва; з’єднувач блоку керування двигуном; вимірювач рівня масла двигуна.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
Л.А.Братіщева