ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                              Справа №2-а-184/11Зал № 1

04 лютого 2011 року                                                                                 смт. Любешів

Суддя Любешівського  районного  суду  Волинської  області  Гладіч  Н.І.  розглянувши в порядку скороченого  провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1   до  Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про  визнання  неправомірними  дій  Управління  Пенсійного  Фонду  України    в  Любешівському  районі і  зобов’язання здійснити  перерахунок  пенсії, -

встановив:

18  січня  2011  року  Позивач   звернулася  в суд з адміністративним позовом до Управління  Пенсійного фонду України в Любешівському районі про визнання  неправомірними  дій Управління  Пенсійного  фонду  України   в Любешівському  районі,  зобов'язання  здійснити перерахунок  пенсії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона  є інвалідом 3 групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи і згідно ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" її  віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону  їй  призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачці  згідно з постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення  рівня  пенсійного   забезпечення громадян" від 16 серпня 2008 року № 654.

Вважає, що статтями 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що вона  має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її  пенсії не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч назначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій.

Просить  визнати  дії  відповідача  неправомірними  та  зобов’язати   здійснити  перерахунок  та  виплату   державної  пенсії та  додаткової за  шкоду, заподіяну  здоров’ю,  відповідно  до  вимог  ст. 50,54 Закону  України  „ Про  статус і  соціальний  захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи” починаючи  22 травня 2008  року.

Ухвалою  судді   від  21 січня 2011 року   позов  в  частині позовних  вимог щодо  зобов’язання  відповідача  здійснити перерахунок та  виплату  пенсії з 22 травня  2008  року  по 17 липня  2010  року  залишено  без  розгляду в  зв’язку  з  пропуском  строку  звернення  до  адміністративного  суду.

Відповідач  у  своєму  заперечені  № 654/09-20  від  31 січня 2011   року позов не визнав, вказують, що  ОСОБА_1   з 04 січня 2006 року   перебуває   на  обліку в управлінні Пенсійного  Фонду  України   в  Любешівському  районі  як одержувач  пенсії  по  інвалідності. З моменту  призначення  пенсії  по  інвалідності позивачка  переходила  з  одного  виду  пенсії  на  інший. З  24.01.2011   року  отримує  пенсію  відповідно  до  Закону  України  „ Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи”. Зазначають, що  постановою  Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 встановлені розміри пенсій для інвалідів, згідно яких розмір пенсії по третій  групі інвалідності не може бути нижчим  655 грн. Крім того, згідно  постанови  Кабінету Міністрів  України  від 28  травня 2008 року № 530  „ Про  деякі  питання   соціального  захисту окремих  категорій громадян” встановлено  розмір додаткової пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України „Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 % прожиткового мінімуму. Просить визнати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі неналежним відповідачем, вказати джерело фінансування вказаних виплат.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що   Позивач   віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1. Позивачці  встановлена  третя  група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджено випискою до довідки серії ВЛН № 046265 та вона  з 24 січня 2011 року  отримує пенсію по  інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційною права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.п. 12 п. 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України па 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІII групи, в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, п.н.15 п.28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було також викладено у новій редакції, відповідно до якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, 120  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України та 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиційність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам  3 групи призначається щомісячна додатком пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальним захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІII групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин є правильним та таким, що відповідає Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що позивач мас право на призначення пенсії її розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України  № 654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", па підставі яких здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Дії  відповідача    щодо  відмови  в  перерахунку  та виплаті  позивачу   пенсії  в  таких  розмірах є  неправомірними.

Твердження відповідача про  визнання  них  неналежним  відповідачем  не  відповідають  дійсності   та  не  беруться  судом  до  уваги, оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме  на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Любешівському  районі.  

Не мають правового значення і твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів пенсій як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідач, всупереч ст.71 КАС України, заперечуючи проти позову, правомірності  своїх дій в частині виплати ОСОБА_1   пенсій у менших, ніж встановлені Законом, розмірах, не довів.

Крім  того з  поданих  доказів   вбачається, що   позивачка  ОСОБА_1  з 24 січня 2011 року  знаходиться  на  обліку  в  управлінні  Пенсійного  фонду  України  в  Любешівському  районі як  одержувач  пенсії  по  інвалідності. До  24.01.2011  року  вона  отримувала   пенсію   по  віку, відповідно  до  Закону  України „ Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування”.

Відповідно  до  ч. 1 ст. 10 Закону  України  „ Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування”  особі, яка  має  одночасно  право  на  різні  види  пенсії ( за  віком, по  інвалідності, у зв’язку  з  втратою  годувальника), призначається  один  з  цих  видів  пенсії  за її  вибором.

Ухвалою  судді   провадження  у справі було  відкрито  з 18 липня 2011 року.

З  поданих  доказів  вбачається, що  ОСОБА_1   за   період  з  18  липня  2010 року  по  24 січня 2011 року отримувала  пенсію  по   віку   згідно  Закону  України  „Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування”, то  частина вимоги  позивачки  про    зобов’язання  відповідача  здійснити    перерахунок  та  виплату  державної   та  додаткової пенсії за  шкоду, заподіяну  здоров’ю   виходячи з  розмірів  мінімальної  пенсії  за  віком, відповідно  до  вимог  ст.ст.50, 54,  Закону  України  „Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” за  період  з 18 липня   2010  року   по   24 січня  2011  року    до  задоволення  не  підлягає.

Таким чином, захисту підлягає право позивача шляхом зобов’язання Управління здійснити  перерахунок  та   виплату основної та додаткової пенсії у  розмірах,  передбачених ст.ст.50, 54 Закону України „ Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”   за  період  24 січня 2011  року   по  04 лютого  2011 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.64, 152 Конституції України, ст.ст.50,54 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, Рішеннями Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити  частково.  

Визнати  дії Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Любешівському  районі  в частині  відмови  в  перерахунку  державної   та  додаткової  пенсії,  за  шкоду  заподіяну  здоров’ю ОСОБА_1     неправомірними.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату   ОСОБА_1  державної пенсії в розмірі шести  мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю  в розмірі 50  відсотків мінімальної пенсії за віком з 24 січня 2011  року  по 04 лютого 2011  року  на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням   проведених   виплат.

В  решті частині  позову  ОСОБА_1   відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Суддя :                              / підпис/                                        Н.І.Гладіч

З  оригіналом  вірно.

Суддя  Любешівського  

          районного  суду                                                                        Н.І.Гладіч