КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22-а-1101/07                                                       Головуючий  у 1 інстанції: Ковальська І.А.

             №2-а-133-07                                                                           Суддя-доповідач Малинін В.В.                                       

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29  листопада 2007 року                                                                                        м. Київ

                Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                Головуючого:                                           Малиніна В.В.,

Суддів:                                                       Бєлової Л.В.,                                                                                                                          Ситникова О.Ф.,                 

при секретарі:                                            Константіновій Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на  постанову Замостянського районного  суду  м. Вінниці від 21 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Вінницького обласного військового комісаріату про відшкодування недоплати пенсії за минулий час, -

     ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року позивач звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату про відшкодування недоплати пенсії за минулий час, починаючи з 01.05.03. по 01.01.05.

      Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він прослужив більше 29 років в Збройних Силах України. Наказом командира військової частини був звільнений в запас з призначенням пенсії в розмірі 77 % грошового забезпечення. Однак, при нарахуванні пенсії йому не були враховані доплати та надбавки, пов'язані з виконанням службових обов'язків, які не увійшли до суми пенсії, а саме: премії у розмірі 33,3 % від доплат та надбавок - 16 799 грн.,  100 % надбавка - 6 552 грн.,  50 %  надбавки за особливі умови служби - 6 006 грн.          

Загальна сума  додаткових видів грошового забезпечення становить 22 604 грн.

В  зв'язку  з  цим, позивач  просить  здійснити  перерахунок і виплату недоплаченої  суми  пенсії.

Постановою Замостянського райсуду м. Вінниці від 21.02.07. відмовлено в задоволені позовних ОСОБА_1. 

            Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій  зазначив, що  рішення суду першої інстанції є незаконним на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову Замостянського райсуду м. Вінниці та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги.

            Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

            Позивач надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі.

            Представник ГУПФУ заперечував проти вимог апеляційної скарги, стверджує, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», враховуючи відповідні зміни, якими визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій. Крім того, ч.3 ст.43 вищезазначеного Закону України було зупинено на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік».

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

       Як встановлено судом першої інстанції, що позивач звільнений із Збройних Сил 23.09.1995 року. На час звільнення позивача, його вислуга сичала 29 років. Після звільнення позивача було поставлено на пенсійний облік та призначено пенсію, відповідно до чинного на той момент законодавства.

      Позивачу була призначена пенсія за вислугу років з врахуванням грошового забезпечення, яке позивач отримував на день звільнення.

      В подальшому пенсія перераховувалася в зв'язку зі змінами в грошовому забезпеченню військовослужбовців, але виходячи з розміру грошового забезпечення за його останньою штатною посадою перед звільненням та згідно з вимогами п. 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, визначення та витати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

     Надбавки та доплати, на які претендує позивач, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після їх запровадження. Під час проходження служби позивач всіх вказаних надбавок не отримував, оскільки був звільнений до їх запровадження, тому дія вказаних нормативно-правових актів на нього не поширюється.

    Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15.06.2004 року № 1769-IV позивачу з 1.01.2005 року проведено перерахунок пенсії, зазначений закон зворотної дії в часі не мас.

    Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду М 4 від 15 квітня 2005 року в п. 8 зазначено, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій, у зв'язку з запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, в зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються. 

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 198,  200, 205 , 207  КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1на  постанову  Замостянського районного  суду  м. Вінниці від 21 лютого 2007 року - залишити без задоволення.

Постанову Замостянського районного  суду  м. Вінниці від 21 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Вінницького обласного військового комісаріату про відшкодування недоплати пенсії за минулий час - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

        Головуючий:   

         Судді: