КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-1078/07 Головуючий у 1-й інстанції Соколов В.О.
№2-а-4/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 рік м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів:
при секретарі: Константіновій Н.Б.
за участю апелянта (позивача) - ОСОБА_1
представника апелянта - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області про скасування та визнання нечинними розпоряджень, поновлення на роботі та відшкодування матеріальних збитків за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом про скасування розпоряджень Ямпільської районної державної адміністрації №52-К від 20.10.05., №57-К від 13.12.05., №60-К від 20.12.05. «Про звільнення ОСОБА_1», визнання їх нечинними, поновлення на роботі та відшкодування матеріальних збитків за час вимушеного прогулу.
Мотивуючи свої вимоги тим, що з 01.07.04. між Ямпільською РДА та позивачем було укладено контракт про призначення останнього на посаду головного лікаря Ямпільської ЦРЛ. Трмін дії контракту до 01.07.09. Згідно посадових обов'язків, в питаннях організаційного порядку позивач, як головний лікар, підзвітний Ямпільській РДА. По питанням медичного обслуговування населення Ямпільського району - позивач підзвітний Вінницькому обласному управлінню охорони здоровя, згідно наказу якого №5 від 02.02.99. був прийнятий на посаду головного лікаря Ямпільсього РТМО.
Розпорядженням Ямпільської РДА №52-К від 20.20.05. «в зв'язку з невиконанням обов'язків, передбачених контрактом, п.2.1, 2.4, 2.5, 2.12., 2.3 розірвати контракт, звільнити ОСОБА_1 з посади головного лікаря ЦРЛ з 21.10.05., згідно п.8 ст.36 КЗпП України».
Позивач вважає розпорядження незаконним, необґрунтованим, оскільки, на його думку, добросовісно виконував умови контракту.
Розпорядженням Ямпільської РДА №56-К від 08.12.05., на підставі ухвали Ямпільського райсуду, позивача допущено до виконання посадових обов'язків головного лікаря.
Однак, 13.12.05., розпорядженням Ямпільської РДА №57-К позивач знов був звільнений з роботи на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підставою звільнення послужило те, позивач до виконання обов'язків головного лікаря з 07.12.05. по 09.12.05. не приступив і аргументовано не пояснив причину його відсутності. Вказане розпорядження також було оскаржено до Ямпільського райсуду.
16.12.05. розпорядженням Ямпільської РДА №59-К позивача знов допустили до виконання своїх посадових обов'язків. Розпорядженням від 20.12.05. №60-К - позивач звільнений з роботи.
Вважає, що всі розпорядження про звільнення позивача з посади головного лікаря не відповідають вимогам КЗпП України і є фактом політичного переслідування позивача, оскільки проводилися в порушення норм чинного законодавства і не враховувалися умови, за яких відбувається звільнення. Крім того, всі підстави для звільнення є такими, що не відповідають дійсності.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області відмовлено в позовних вимогах ОСОБА_1
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, вважає що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.159 КАС України. Просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги, на її вимогах наполягають.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а провадження по справі закрити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в справі предметом судового спору є питання законності звільнення особи з публічної служби, що поширюється на компетенцію адміністративних судів, проте з такими висновками погодитись неможливо.
Норми ч. 2 ст. 2 та п.2 ч.1 ст.17 КАС України зазначають, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи апелянт займав посаду головного лікаря Ямпільсьої центральної районної лікарні. Між ним та Ямпільською райдержадміністрацією Вінницької області, за погодженням із управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації, укладено контракт. В контракті зазначено права та обов'язки сторін, умови припинення трудових відносин.
Контракт укладено на підставі КЗпП України, а тому посада головного лікаря не є публічною службою.
Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України контрактом є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Отже, предметом спору у даній справі є трудові правовідносини та оскаржуване звільнення апелянта з займаної посади.
КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору, однією з яких є підстава, передбачена контрактом.
Згідно чинного законодавства України, порядок звільнення з посади за умовами контракту здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Так, статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то постановлене у справі судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2007 року - задовольнити частково.
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2007 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області про скасування та визнання нечинними розпоряджень, поновлення на роботі та відшкодування матеріальних збитків за час вимушеного прогулу - закрити.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з відповідним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: