Судове рішення #1336477

                   

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа № 22-а-1063/07                                             Головуючий у І-ій інстанції: Зайцев А.В.                                                                                                                                                                                           №2-а-283/07                                                               Суддя-доповідач: Малинін В.В.

 

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                           ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

                                                         

        08 листопада 2007 рік                                                                                                   м. Київ       

 

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого:               Малиніна В.В.

         суддів:                            Бєлової Л.В.,

                                               Ситникова О.Ф.      

         при секретарі:              Константіновій Н.Б.,

                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про проведення перерахунку разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій та проведення  виплати недоплаченої суми за минулий час, -

           

ВСТАНОВИВ:

 

У січні 2007 року позивач звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про проведення перерахунку разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій та проведення  виплати недоплаченої суми за минулий час.

Мотивуючи свої вимоги тим, що він, являючись учасником бойових  дій, відповідно  до  Закону  України  «Про  статус  ветеранів   війни, гарантії  їх  соціального  захисту», має  право  на  отримання  одноразової  щорічної  грошової  допомоги  в  розмірі  п'яти  мінімальних  пенсій  за  віком, яка  має  бути  виплачена  до  5 травня  кожного  року. Проте  відповідач, в  порушення  чинного  законодавства, виплату  грошової  допомоги  у  2004-2006 роках  провів  у  значно  менших  розмірах, а  саме: в  2004 році  позивачу  виплачено  120,00 грн., хоча  він  мав  би  отримати  250,00 грн, у  2005 році - виплачено 250,00 грн., а повинно - 1 660,00 грн., у 2006 році - позивачу нараховано 250,00 грн, а відповідно отримати - 1 795,00 грн.  Загальний розмір недоплати грошової допомоги складає 3 085,00 грн.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.07. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме: стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір одноразової грошової допомоги за 2004 рік, як учаснику бойових дій, в сумі 130,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу. Просить його скасувати в частині доплат до пенсії за 2005-2006 р.р.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду не відомі, були повідомлені належним чином.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Суд першої інстанції, стягуючи недоплачений розмір одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_1 за 2004 рік, не вірно та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Судом першої інстанції встановлено, що недоплачена частина одноразової грошової допомоги підлягає стягненню у зв'язку з визнанням неконституційними положень Закону, згідно з яким такі виплати було обмежено, проте з таким висновком суду можна погодитися.

Так, ОСОБА_1, згідно безтермінового посвідчен­ня дійсного на всій території України НОМЕР_1 , виданого 25.04.2001 року Вінницьким обласним військовим комісаріатом, є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Законом  України  «Про  статус  ветеранів  війни, гарантії  їх  соціального  захисту»   щорічно  до  5  травня  учасникам  бойових  дій  виплачується  разова  грошова  допомога  у  розмірі  п'яти  мінімальних  пенсій  за  віком.

 Частиною 3 ст. 2 цього Закону встановлено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Однак, Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2006 роки зупинено дію положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та встановлений інший розмір такої виплати, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету. 

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Законів України «Про Державний бюджет України» на 2004-2006 роки, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

 У Конституції України  Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

На підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).

Рядом Рішень Конституційного Суду України роз'яснено, що окремі положення Законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій є такими, що не відповідають Конституції України.

Окрім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним,  а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень частин 2 і 3 статті 22 Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, встановлення Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2006 роки розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету, обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Залишивши незмінним зміст права на отримання щорічної разової грошової допомоги, Закони про Державний бюджет України на відповідні роки звузили обсяг цього права, встановивши інший (менший) розмір такої виплати, і водночас фактично скасували конституційну гарантію забезпечення належних умов існування ветеранів війни.

З огляду на вищевикладене, при розрахунку суми разової щорічної допомоги є необхідність керуватися положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки.

           Керуючись ст.ст. 160, 195,198, 205, 206 КАС України, суд, -

 

                    ПОСТАНОВИВ:

  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2007 року - задовольнити.

 

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2007 року -  скасувати.

 

Постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про проведення перерахунку разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій та проведення  виплати недоплаченої суми за 2004-2006 р.р. в сумі 3 085 грн.

 

         Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови в повному обсязі.

 

 

 

 Головуючий:

 

            Судді:

                                                                                                                       

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація