КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-1060/07 Головуючий у І-ій інстанції: Ковальська І.А. №2-а-185-07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Бєлової Л.В.,
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Константіновій Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Замостянськоу районі м. Вінниці про скасування рішення та призначення пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2006 року позивач звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про скасування рішення та призначення пенсії.
Мотивуючи свої вимоги тим, що позивач перебував на службі в органах місцевого самоврядування по 27.04.06., після закінчення строку повноважень Голови районної ради йому не було надано ні попередньої посади, ні посади, яка була б рівноцінною. На підставі розпорядження Голови Замостянської райради та виконкому від 26.05.06. за №49\1-К виплачувалась середньомісячна заробітна плата, яку він отримував до 27.10.06. Крім того, позивач також перебував на обліку в Лівобережному центрі зайнятості з 25.05.06. по 27.10.06.
31.10.06. комісією Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці було відмовлено позивачу в призначенні пенсії на підставі ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» з тих підстав, що 2-га група інвалідності була встановлена останньому 10.10.06., тобто після звільнення з роботи. Вказане рішення позивач вважає незаконним, оскільки захворювання виникло в період виконання роботи у 2001 році.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 лютого 2007 року відмовлено в задоволені в позовних вимогах.
Не погоджуючись із зазначеною постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 13.02.07. позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позов.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явились, були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність задовольнити апеляційну скаргу частково з закриттям провадження у справі виходячи з наступного.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції, проте з такими висновками погодитись неможливо.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із системного аналізу ч. 2 ст. 2 та п.1 ч.1 ст.17 КАС України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи позивач працював на службі в органах місцевого самоврядування і 10.10.06. йому була встановлена 2-га группа інвалідності.
Тобто предметом спору у даній справі є оспорюване право позивача про отримання захворювання під час проходження публічної служби, що в свою чергу виключає їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то постановлене у справі судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 лютого 2007 року - задовольнити частково.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 лютого 2007 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Замостянськоу районі м. Вінниці про скасування рішення та призначення пенсії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: