КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
1 грудня 2010 р. №2а-5156/10/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови : 13 год. 32 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Місіна Л.П. (за довіреністю)
від відповідача: Головчук С.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»
Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області
визнання незаконним та скасування рішення.
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» звернулось до суду з позовом до відповідача – Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі про визнання незаконним та скасування рішення від 15 січня 2010 року №0000072302 в сумі 78 200 грн. 00 коп. та від 26 лютого 2010 року №0000922302 в сумі 51 340 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає рішення податкового органу незаконним і безпідставним, та таким що суперечить вимогам чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судову засіданні проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає рішення обґрунтованим і правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» має статус юридичної особи, зареєстровано 2 грудня 2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку з 11 грудня 2002 року в Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Київської області.
У грудні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва адміністрації Київської області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 17.12.2009 № 0575101323/32294897). Перевірка проводилась в магазині, що належить позивачу, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 3/2.
За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), у зв’язку з чим Державною податковою інспекцією Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення від 15 січня 2010 року № 0000072302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 78 200 грн 00 коп – за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач оскаржив його до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області та до ДПА в Київській області.
При розгляді скарги позивача ДПА в Київській області встановлено, що по зафіксованим в акті перевірки порушенням фінансові санкції до платника податків ДПІ у Києво-Святошинському районі було застосовано не в повному обсязі.
За наслідками розгляду цієї скарги ДПА в Київській області рішенням від 26 лютого 2010 року №439/10/25-017/18-120 залишила без змін рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 15 січня 2010 року №0000072302, визначила, що за результатами перевірки штрафні (фінансові) санкції було застосовано не в повному обсязі, та зобов'язала ДПІ у Києво-Святошинському районі надіслати TOB "ФОРА" окреме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з донарахованою сумою 51340 грн. згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення пункту 9 статті 3 цього Закону.
На виконання рішення ДПА в Київській області від 26 лютого 2010 року №439/10/25-017/18-120 ДПІ у Києво-Святошинському районі прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 лютого 2010 року №0000922302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, яким донарахувала позивачу 51340 грн 00 коп – за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків
Перевіркою було встановлено та зафіксовано в акті, що в магазині TOB "ФОРА" фіскальні звітні чеки друкувались на реєстраторах розрахункових операцій (РРО) не щоденно (а саме, зазначені чеки не були роздруковані в робочі дні підприємства у 381 випадку: на РРО з фіскальним номером 101300455 - у 8 випадках, на РРО з фіскальним номером 1013004554 - у 35 випадках, на РРО з фіскальним номером 1013004558 - у 167 випадках, на РРО з фіскальним номером 1013004555 - у 171 випадку), чим порушено пункт 9 статті 3 Закону №265.
Під час судового розгляду представник позивача не заперечував фактів того, що позивачем не забезпечено виконання щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у зазначені в акті перевірки дні, та пояснив, що у зв’язку з виробничими потребами необхідності включати всі реєстратори розрахункових операцій не було.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону №265 у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій» від 18.02.2002 року № 199, усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватись, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. У разі, коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то відповідно і фіскальні чеки не друкуються. У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути у ввімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обов’язковим.
Таким чином, невиконання позивачем щоденного друку фіскального звітного чеку утворює правопорушення, за яке законом передбачено відповідальність шляхом застосування фінансових санкцій.
Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з Акту перевірки, порушення позивачем приписів пункту 9 статті 3 Закону №265, а саме випадки невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків у період з серпня 2008 року по грудень 2009 рік виявлено відповідачем лише під час перевірки 17.12.2009 р.
Таким чином, випадки порушення позивачем приписів пункту 9 статті 3 Закону №265 слід рахувати з 17.12.2008 року (Акт перевірки від 17.12.2009 року), що в свою чергу становить стосовно РРО № 101300455 – 4 випадки, РРО № 1013004554 – 14 випадків, РРО № 1013004558 – випадків, РРО № 1013004555 – 59 випадків. В загальному 157 випадків порушення позивачем приписів пункту 9 статті 3 Закону № 265. (157 * 340 = 53 380 грн 00 коп. – сума на яку мали б застосовуватись штрафні (фінансові) санкції).
Відповідно до викладеного, застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем у загальному розмірі 129 540 грн 00 коп. є неправомірним у зв’язку з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського суду України, тобто сплину 6 місяців з дня виявлення порушення та 1 року з моменту його вчинення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області рішення від 15 січня 2010 року №0000072302 та від 26 лютого 2010 року №0000922302 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 76 160 грн. 00 коп а тому в даній частині підлягає скасуванню.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Клопотання з цього приводу суду не заявлялись.
Керуючись статтями 9, 11-14, 69-71, 97, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» до Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення від 15 січня 2010 року №0000072302 в сумі 78 200 грн. 00 коп. та від 26 лютого 2010 року №0000922302 в сумі 51 340 грн 00 коп. - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області від 15 січня 2010 року №0000072302 та від 26 лютого 2010 року №0000922302 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 76 160 (сімдесят шість тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп.
В решті частин позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: (підпис) А.М. Леонтович
З оригіналом згідно. Суддя
Повний текст постанови виготовлено 06.12.2010 року