ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 р. Справа № 2а/0470/92/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняКашигіну М.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: Карагодіна С.М.
Від відповідача: Парфенюк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський м’ясокомбінат», м. Дніпропетровськ
до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про скасування припису відповідача № 493 від 17.12.2010р. та рішення № 272 від 23.12.2010р., -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2011р. Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський м’ясокомбінат»звернулося з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області та просить:
- скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області № 493 від 17.12.2010р. «Про виконання Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський м’ясокомбінат»законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін;
- скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області № 272 від 23.12.2010р. «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський м’ясокомбінат»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки інспектора, зазначені в акті від 16.12.2010р. як порушення, суперечать вимогам законодавства України. Так, інспектором зазначено про порушення позивачем вимог п.6.32 Правил користування електричною енергією та вимог постанови НКРЕ «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача»від 29.12.2006р. № 1914 у розмірі «0»при розрахунках із субспоживачами ПАТ «Дніпропетровський м’ясокомбінат»за період лютий-грудень 2009р. та лютий –жовтень 2010р. отримав необґрунтовану додаткову виручку у розмірі 146137 грн. 30 коп. Також держінспектори вважають, що згідно п.6.32 Правил користування електричною енергією при визначенні тарифу на передачу 1кВт год. на площадці споживача напругою 6 кВ (на високій стороні) позивачем витрати мають розподілятися до загального обсягу електроенергії, що надійшла в мережі підприємства, а не до обсягу електроенергії спожитої на високій стороні. Однак держінспекторами застосовані норми п.6.32 Правил користування електричною енергією з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕ № 105 від 04.02.2010р. (зміни набрали чинності 07.05.2010р.), в той час як перевірка проводилась за період лютий-грудень 2009 року та лютий-жовтень 2010р. В п.6.32 Правил користування електричною енергією з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕ № 105 від 04.02.2010р. передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб’єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб’єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії за базовий період. Згідно з п.6.31 Правил користування електричною енергією порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж. На даний час договір про спільне використання технологічних електричних мереж між ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» та позивачем не укладений та сторонами узгоджуються його умови. Тому, позивач вважає, що в період з 07.05.2010р. ( день набрання чинності змін до Правил користування електричною енергією) по теперішній час у позивача були відсутні правові підстави здійснювати розрахунок витрат за новою редакцією пункту 6.32 Правил користування електричною енергією. На думку позивача, держінспекторами неправомірно застосовані норми законодавства, які не були чинними в період, за який проводилась перевірка. Крім того, відповідно до п.6.32 Правил користування електричною енергією в редакції, чинній в періоді, який перевірявся, у разі приєднання до технологічних електричних мереж основного споживача електроустановок декількох субспоживачів величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється між усіма суб’єктами господарської діяльності, електроустановки яких приєднані до цих технологічних електричних мереж пропорційно величинам приєднаної потужності в точках надходження електричної енергії в технологічні мережі або електроустановки субспоживачів. Позивач зазначає, що ним витрати розраховувались саме згідно вказаної норми. До того ж, в акті попередньої перевірки від 31.03.2008р. держінспекторами був наведений зразок методики за якою мають розраховуватися витрати. Після перевірки 31.03.2008р. позивачем були усунуті виявлені порушення і розрахунок витрат здійснювався за нормами п.6.32 Правил користування електричною енергією згідно розрахунку, наведеного Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області, про що позивачем також були видані відповідні накази на кожний рік від 01.01.2009р., від 01.01.2010р. Позивач також вважає неправомірним висновок держінспекторів про те, що віднесення заробітної плати головного енергетика та начальника підстанції в кошториси в повному обсязі є безпідставними, оскільки держінспекторами не зазначений нормативний акт, який порушено позивачем, відсутні його обов’язкові реквізити ( дата, номер та вид нормативного документа). Держінспекторами не враховано, що в період, за який здійснювалась перевірка, по теперішній час видами діяльності, які фактично здійснює позивач, є передача майна в оренду, а також утримання та обслуговування підстанції. Отже, витрати товариства, пов’язані лише з утриманням та обслуговуванням підстанції. Експлуатацію та технічне обслуговування електричних мереж, які знаходяться в переданих в оренду приміщеннях, за договорами оренди здійснюють орендарі, які роблять відповідні витрати. Головний енергетик та начальник підстанції не обслуговують орендовані приміщення. Таким чином, позивачем правомірно віднесено заробітну плату головного енергетика та начальника підстанції в кошториси витрат в повному обсязі. Позивач вважає також незаконним висновок держінспекторів про те, що до витрат на податок на землю має включатися лише витрати за даною статтею відповідно до долі участі площі підстанції в загальній площі товариства, оскільки згідно діючого законодавства до даної статті витрат включаються не лише витрати на податок на земельну ділянку, на якій розташована підстанція, але й земельну ділянку, на якій розташовані ЛЕП 35 кВ і які є охоронюваною зоною згідно до вимог ст. 76 Земельного кодексу України. Також, відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»розпорядчий документ органу державного нагляду ( контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити, зокрема, такі відомості: тип заходу (плановий чи позаплановий) та найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід. В порушення вказаних вимог законодавства в оскаржуваних приписі та рішенні не зазначений тип заходу. Також в приписі зазначена посада, прізвище, ім’я та по батькові лише одного держінспектора, а перевірку проводили дві посадові особи. В рішенні взагалі відсутні зазначені відомості. На думку позивача, прийняття відповідачем розпорядчих документів щодо усунення позивачем порушень та застосування до позивача санкцій за відсутності порушень з боку позивача є порушенням відповідачем вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що припис № 493 від 17.12.2010р. та рішення № 272 від 23.12.2010р. є юридично обґрунтованими та прийнятими в межах чинного законодавства України. Вважає, що твердження позивача у позові про те, що перевірка проводилась відповідно до норм законодавства, які не були чинними в період, який перевірявся, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки постановою НКРЕ від 04.02.2010р. № 105, на яку посилається позивач, абзац п’ятий після слів «відповідно до складеного балансу електричної енергії»тільки було доповнено словами «за базовий період». Тобто, порядок розподілу фактичних витрат між субспоживачами та власником не змінився. Постановою НКРЕ «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача встановлено в розмірі «0». У зв’язку з цим було розглянуто питання застосування тарифів на передачу 1кВт.год на площадці споживання напругою 6 кВ (на високій стороні) ПАТ «Дніпропетровський м’ясокомбінат»витрати розподілялись не до загального обсягу електроенергії, що надійшла в мережі підприємства, а до обсягу електроенергії спожитої на високій стороні, що є порушенням вимог п.6.32 Правил користування електричною енергією. Також відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та розкриття її в фінансовій звітності, оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо, відрахування на соціальні заходи тощо є витратами на управління виробництвом, які включаються до складу загально виробничих постійних витрат (пп. 15,16 Положення). Дані витрати (заробітна плата та соц. відрахування головного енергетика та начальника підстанції) розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу. Таким чином віднесення заробітної плати головного енергетика та начальника підстанції в кошториси в повному обсязі є безпідставними, внаслідок чого фактичні витрати підприємства були завищені та під час перевірки були скориговані в таблиці 3 акту перевірки. Посилання позивача та те, що в акті не міститься посилань на номер нормативного документа та його дату, який порушено, є безпідставними, так як в акті перевірки детально описується порушення законодавства, детально проведено розрахунки з посиланням на відповідну норму законодавства, яку було порушено – п.6.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р., в редакції постанови НКРЕ від 25.12.2008р. № 1449 та від 04.02.2010р. № 105. Також, в ході перевірки підприємством було надано відомості про наявність документів на землю, про податок на землю, який включається в калькуляцію на утримання електричних мереж спільного використання за підписом уповноваженою особи, тому дані витрати були враховані в кошторис фактичних витрат за статтею «Податок на землю». Крім того, представник відповідача зазначає, що твердження позивача про те, що розпорядчі документи відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки форма рішення про застосування економічних санкцій затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерством фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р. «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами». Відповідно до законодавчо закріпленої форми, рішення про застосування економічних санкцій повинно містити найменування підприємства, суть порушення, найменування та реквізити нормативно-правового акту, який було порушено, суму, яка підлягає до вилучення та розмір штрафу. Всі ці данні містить оспорюване позивачем рішення відповідача № 272 від 23.12.2010р. Посилання позивача на те, що перевірку проводилось двома інспекторами, а припис складений однією посадовою особою є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. У зв’язку з тим, що одного інспектора (Симоновича А.В.) було направлено на перевірку на інший об’єкт, припис було складено іншим інспектором, що проводив перевірку (Килименко Я.Ю.), а тому відповідач не вважає за порушення те, що припис було підписано та видано лише одним перевіряючим.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.02.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому, контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000р. № 1819, державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Пунктом 2 Положення, визначено, що Державна інспекція з контролю за цінами керується Конституцією України і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.
У відповідності до п.3 згаданого Положення основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Так, на виконання своїх повноважень, 16.12.2010р. інспекторами Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області Килименко Я.Ю. та Симонович А.В. була проведена планова перевірка Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський м’ясокомбінат»з питань дотримання діючого законодавства щодо порядку формування та застосування цін (тарифів) в галузі електроенергетики за період 2009 –10 місяців 2010р. за результатами якої складено акт від 16.12.2010р. (а.с.14-27)
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.6.32 Правил користування електричною енергією та вимог постанови НКРЕ «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача»від 29.12.2006р. № 1914 у розмірі «0», при розрахунках із субспоживачами ПАТ «Дніпропетровський м’ясокомбінат»за період лютий-грудень 2009 року та лютий-жовтень 2010 року і отримання необґрунтованої додаткової виручки у розмірі 146 137 грн. 30 коп. без ПДВ (175364,76 грн. з ПДВ), у тому числі сума необґрунтовано отриманої додаткової виручки у розмірі 76095,85 грн. без ПДВ (91315,02 грн. з ПДВ) за період листопад, грудень 2009 року –лютий-жовтень 2010 року (а.с. 27).
За наслідками перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Дніпропетровській області винесено припис № 493 від 17.12.2010р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким запропоновано у місячний термін усунути порушення –при розрахунках із субспоживачами за спільне використання технологічних електромереж визначати вартість передачі електроенергії відповідно до вимог постанови НКРЕ від 29.12.2006р. № 1914 «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача»та «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 25.12.2008р. № 1449 та постановою НКРЕ від 04.02.2010р. № 105 (а.с.36).
Також, на підставі вказаного вище акту перевірки Державною інспекцією за цінами прийнято рішення № 272 від 23.12.2010р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до якого вирішено вилучити у ПАТ «Дніпропетровський м’ясокомбінат» у доход державного бюджету 76095 грн. 85 коп. необґрунтовано отриманої додаткової виручки, а також штрафу у сумі 152 191 грн. 70 коп. відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»(а.с.37).
Діяльність з постачання та передачі електроенергії регулюється «Правилами користування електричною енергією», затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 ( у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 25.12.2008р. № 1449 та постановою НКРЕ від 04.02.2010р. № 105).
Відповідно до Закону України «Про електроенергетику», Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2007р. № 452-р «Про впорядкування оплати послуг, що надаються власниками електричних мереж», постановою НКРЕ від 12.06.2008р. № 691 затверджено «Методику обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».
Постановою НКРЕ «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача»від 29.12.2006р. № 1914 рівень рентабельності по передачі електроенергії мережами основного споживача встановлено у розмірі «0».
Згідно п.6.32 Правил користування електричною енергією від 31.07.1996р. № 28 (в редакції, яка діяла з 19.12.2006р. по 16.02.2009р.) передбачено, що у разі приєднання до технологічних електричних мереж основного споживача електроустановок декількох субспоживачів величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється між усіма суб’єктами господарської діяльності, електроустановки яких приєднані до цих технологічних електричних мереж пропорційно величинам приєднаної потужності в точках надходження електричної енергії в технологічні електричні мережі або електроустановки субспоживачів.
Відповідно до п.6.32 Правил користування електричною енергією ( в редакції, яка діяла з 16.02.2009р. по 07.05.2010р.) встановлено, що у разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб’єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб’єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії.
Пунктом 6.32 Правил користування електричною енергією ( в редакції, яка діє з 07.05.2010р.) передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб’єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб’єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії за базовий період.
Таким чином, постановою НКРЕ від 04.02.2010р. № 105 ( яка набрала чинності з 07.05.2010р.) абзац п’ятий п.6.32 Правил користування електричною енергією після слів «відповідно до складеного балансу електричної енергії»було доповнено тільки словами «за базовий період».
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було проведено перевірку ПАТ «Дніпропетровський м’ясокомбінат»за період - 2009р. –10 місяців 2010р.( а.с.14).
Отже, твердження позивача про те, що перевірка проводилась відповідно до норм законодавства, які не були чинними в період, який перевірявся, є необґрунтованим та таким що не відповідає дійсності, оскільки порядок фактичних витрат між субспоживачами та власником не змінився при внесенні змін до Правил користування електричною енергією постановою НКРЕ від 04.02.2010р. № 105.
Також, перевіркою встановлено, що при визначенні тарифу на передачу 1кВт. год на площадці споживання напругою 6 кВ (на високій стороні) ПАТ «Дніпропетровський м’ясокомбінат»витрати розподілялись не до загального обсягу електроенергії, що надійшла в мережі підприємства, а до обсягу електроенергії, спожитої на високій стороні, що є порушенням вимог п.6.32 Правил користування електричною енергією.
Дані таблиці № 4 акту перевірки свідчать про те, що протягом лютого-жовтня 2010р. ПАТ «Дніпропетровський м’ясокомбінат»при формуванні та застосування вартості передачі електроенергії субспоживачам завищив рівень рентабельності в порушення вимог Постанови НКРЕ від 29.12.2006р. № 1914 згідно з якою рівень рентабельності по передачі електроенергії мережами основного споживача встановлено в розмірі «0»(а.с.22).
Відповідно до п.5.2 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. № 691 плата за спільне використання (без ПДВ) технологічних електричних мереж розраховується як добуток значення загальної величини витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання на частку від ділення між обсягами віддачі електричної енергії з технологічних електричних мереж спільного використання до обсягу надходження в мережі спільного використання.
Позивачем, при проведенні розрахунків, зазначена вище Методика не була врахована, а посилання на попередній акт перевірки від 31.03.2008р., яким було рекомендовано дотримуватись п.6.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. в редакції Постанов НКРЕ від 22.08.2002р. № 928, від 17.10.2005р. № 910 є безпідставними та не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на той момент Правила користування електричною енергією діяли в редакції вищенаведених постанов НКРЕ, а перевірка відповідачем була проведена за період 2009- 10 місяців 2010р., тобто в період, коли п.6.32 Правил діяв в іншій редакції –з 16.02.2009р.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтвердив, що позивачем у перевіряємому періоді при проведенні розрахунків застосовувався п.6.32 Правил користування електричною енергією в редакції постанов від 22.08.2002р. № 928, від 17.10.2005р. № 910, що є порушенням п.6.32 Правил в редакції, яка діяла з 16.02.2009р.
За викладеного, посилання позивача також на те, що у нього не було правових підстав застосовувати чинну редакцію Правил користування електричною енергією від 16.02.2009р. та від 07.05.2010р. у зв’язку з тим, що не укладений договір з ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»є безпідставними, оскільки здійснення розрахунку за новою редакцією п.6.32 Правил не ставиться в залежність з укладенням договору між позивачем та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго». Крім того, чинне законодавство не передбачає застосування господарюючими суб’єктами п.6.32 Правил у нечинній редакції з моменту прийняття нової редакції п.6.32 Правил користування електричною енергією.
Отже, позивач зобов’язаний був у період - 2009-10 місяців 2010р. застосовувати п.6.32 Правил користування електричною енергією у редакції з 16.02.2009р.
Також судом враховується той факт, що позивачем надано копію договору про постачання електричної енергії № 160/17 від 07.08.2006р. укладений між позивачем та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»з додатковими угодами до нього з яких вбачається, що дія його договору була продовжена на 2009 рік.
Не можуть бути покладені в основу даного рішення і твердження позивача про те, що віднесення заробітної плати головного енергетика та начальника підстанції в кошториси в повному обсязі є правомірними, оскільки відповідно до п.16 наказу Мінфіну України від 31.12.1999р. № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загально виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
Посилання позивача на те, що відповідачем неправомірно вказано в акті перевірки про те, що до витрат на податок на землю має включатися лише витрати за даною статтею відповідно до долі участі площі підстанції в загальній площі товариства, є також безпідставним з огляду на те, що стаття 76 Земельного кодексу України, на яку посилається позивач у позові, не містить вказівок на розподіл площі відповідно до участі площі підстанції в загальній площі товариства, а за змістом дана стаття визначає лише землі енергетичної системи, які надані під електрогенеруючі об’єкти.
Крім того, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання –детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Зі змісту акту перевірки від 16.12.2010р. видно, що в ньому детально описується порушення законодавства, детально проведено розрахунки з посиланням на відповідну норму законодавства, яку було порушено – п.6.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. в редакції постанови НКРЕ від 25.12.2008р. № 1449 та від 04.02.2010р. № 105; вимоги постанови НКРЕ «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача»від 29.12.2006р. № 1914.
За викладеного, твердження позивача про те, що не зазначено нормативно-правовий акт, який порушено є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.
Також, відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»на підставі акту, який складено за результатами здійснення планового заходу в ході якого виявлені порушення вимог законодавства, протягом 5 робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис –обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Зі змісту акту перевірки від 16.12.2010р. вбачається, що перевірку здійснювала посадова особа відповідача Килименко Я.Ю., яка і склала припис.
Посилання позивача на те, що припис не підписано іншим перевіряючим, який проводив перевірку - Симонович А.В. не заслуговує на увагу, оскільки, як пояснив відповідач в судовому засіданні, Симонович А.В. був направлений на перевірку на інший об’єкт. При цьому, зазначена підстава не може служити приводом для скасування оспорюваного припису.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) –обов’язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.
Розпорядження може передбачати застосування до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Форма рішення про застосування економічних санкцій затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерством фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р. «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами.
Відповідно до законодавчо закріпленої форми, рішення про застосування економічних санкцій повинно містити найменування підприємства, суть порушення, найменування та реквізити нормативно-правового акту, який було порушено, суму, яка підлягає до вилучення та розмір штрафу.
Всі наведені вище дані містяться в рішенні про застосування економічних санкцій № 272 від 23.12.2010р.(а.с.37).
Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход державного бюджету разом із штрафом у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Зокрема, порушення порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачем у період 2009р. –10 місяців 2010р. були порушені постанова НКРЕ від 29.12.2006р. № 1914 «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача»та п.6.32 Правил користування електричною енергією»затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 25.12.2008р. № 1449 та постановою НКРЕ від 04.02.2010р. № 105) у зв’язку з чим припис № 493 від 17.12.2010р. та рішення № 272 від 23.12.2010р. є законними та такими, що прийняті в межах чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 10, 12,71,86, 94, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський м’ясокомбінат» до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області про скасування припису № 493 від 17.12.2010р. та рішення № 272 від 23.12.2010р. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 04.02.2011р.
Суддя
С.О. Конєва