ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2011 р. Справа № 2а-16334/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняКашигіна М.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3
Представник позивача: Деревянко О.А.
Від відповідача: Кравченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Павлоград Дніпропетровської області
до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 02.11.2010р., -
ВСТАНОВИВ:
13.12.2011р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області та просить:
- визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 02.11.2010р. на підставі якого було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 877 482 грн. 70 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» між ним та ВАТ «Запоріжавтотранс», ВАТ «Допас»були укладені договори на надання послуг та виконання робіт, пов’язаних з відправленням і прибуттям пасажирів автобусних маршрутів загального користування згідно з розкладом руху, забезпечення на автовокзалах та автостанціях прийому/відправлення автобусів і пасажирів, організації продажу квитків населенню, диспетчерського управління і регулювання руху автобусів. Згідно умов зазначених договорів ВАТ «Запоріжавтотранс»та ВАТ «Допас»брало на себе обов’язок, серед іншого, продавати населенню квитки. Позивач вказує на те, що при здійсненні послуг з перевезення пасажирів він був продавцем послуг, а покупцем (замовником) послуг було населення і аж ніяк не ВАТ «Запоріжавтотранс»та ВАТ «Допас», які відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку оформлення пасажирських перевезень на транспорті» затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 450 від 23.04.2009р. та договорів були посередниками, які, за надані послуги з перевезення, отримували від населення грошові кошти, продаючи квитки, чим фактично відповідно до вказаного вище Порядку № 450 здійснювали реєстрацію розрахункових операцій. Як зазначає позивач виручка за надані ним послуги виплачувалась ВАТ «Запоріжавтотранс»та ВАТ «Допас»за видатковими ордерами та була позивачем облікована в день її фактичного надходження в книзі обліку доходів і витрат (ф-10), яка є документом установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено проведення розрахункових операцій без застосування РРО при наданні послуг приватним підприємцем, який перебуває на загальній системі оподаткування, за умови, якщо така діяльність пов’язана з наданням послуг, не підпадає під дію Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого Постановою КМУ від 23.08.00 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, у доповненні до заперечень представник відповідача зазначила, що Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглянуто справу № 3-5988/2010 про адміністративне правопорушення відносно позивача. Постановою суду від 24.12.2010р. встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України № 265 внаслідок чого застосовано до позивача адміністративне стягнення на підставі ст. 155-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 85 грн. Представник відповідача вважає, що встановлений Павлоградським міськрайонним судом факт наявності протиправного діяння не підлягає доказуванню при розгляді цієї адміністративної справи, оскільки відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України постанова у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов’язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи щодо якої ухвалена постанова суду, в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.02.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно до п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області була проведена планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2010р.
За результатами планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.01.2007р. по 30.06.2010р., працівниками Західно-Донбаської ОДПІ було складено акт перевірки від 18.10.2010р. № 114/17/2-2252207235 (а.с.8-22), яким зафіксовано порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В подальшому, на підставі вищезазначеного акту Західно-Донбаською ОДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 02.11.2010р. до ФОП ОСОБА_3 за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 2 877 482 грн. 70 коп.(а.с.7).
За вказане правопорушення п.1 ст. 17 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачена відповідальність суб’єктів господарювання у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (надання послуг), на які виявлено невідповідність –у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та не роздрукування відповідних розрахункових документів.
Згідно акту перевірки від 18.10.2010р. встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3, перебуваючи на загальній системі оподаткування у період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р. проводив розрахункові операції в готівковій формі на загальну суму 575 497 грн. 54 грн. без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій та роздрукування і видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми, що підтверджують виконання розрахункових операцій (а.с. 21).
Отже, виходячи з вимог п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафні санкції, виходячи з отриманих коштів в сумі 575 497, 54 коп. у п’ятикратному розмірі становить 2 877 482 грн. 70 коп.
У ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та ВАТ «Запоріжавтотранс», а також ВАТ «ДОПАС»були укладені договори про надання послуг по перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 01.01.2008р., від 01.01.2009р., від 10.06.2009р., від 03.01.2010р. (а.с. 23-33).
З аналізу умов договору, укладеного з ВАТ «Запоріжавтотранс»видно, що згідно п.3.1 розділу 3 –порядок розрахунків –передбачено, що кошти, що становлять складову частину вартості квитка, тобто тарифи на перевезення пасажирів, відповідно до відомості касового продажу квитків ф.20-АСС, розподіляються наступним чином:
- власнику автостанції 10 відсотків від тарифу на перевезення пасажирів (з урахуванням ПДВ), які є його доходом, що підтверджується актом виконаних робіт;
- перевізнику –90 відсотків суми від тарифу на перевезення пасажирів (без урахування ПДВ), які є його доходом.
З аналізу умов договору, укладеного з ВАТ «ДОПАС»видно, що згідно п.3.1 розділу 3 –порядок взаєморозрахунків –плата за надання послуг, після відрахування страхового платежу, складає 10% суми від продажу квитків через квиткові каси ВАТ «ДОПАС», яка обліковується по відомостям касового продажу квитків з урахуванням ПДВ. Після відрахування суми страхового платежу, 90% суми від продажу квитків, з урахуванням ПДВ, залишаються в розпорядженні Перевізника.
Таким чином, весь доход отримувався позивачем готівкою, про що свідчать вищенаведені умови договорів.
Як зазначає сам позивач ним отримувались кошти від ЗАТ «Запоріжавтотранс»та ВАТ «ДОПАС» готівкою через видаткові ордери та оприбутковувались в книзі доходів і витрат форми-10. Реєстратор розрахункових операцій позивачем не застосовувався.
При цьому, у період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р. позивач перебував на загальній системі оподаткування, що не спростовано позивачем у судовому засіданні.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Частинами 1 та 2 ст. 3 вказаного вище Закону також визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ, встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачені випадки, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
2) при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти);
3) при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України;
4) при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті, з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесенням друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
5) при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності –фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив);
6) при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності –фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва ( в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику;
7) при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив);
8) при продажу товарів (крім підакцизних) наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (наданні послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, у разі коли такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством;
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір відповідно до законодавства;
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
11) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо);
13) при продажу у системах електронної торгівлі (комерції).
Отже, з аналізу вищенаведеної статті вбачається, що приватні підприємці, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування та які отримали пільговий торговий патент мають право здійснювати підприємницьку діяльність без застосування реєстраторів розрахункових операцій та вести книги обліку доходів і витрат.
За викладеного, суд приходить до висновку про те, що приватний підприємець ОСОБА_3, який знаходився на загальній системі оподаткування, повинен був здійснювати розрахунки через розрахунковий рахунок, або за готівку із застосуванням реєстратора розрахункових операцій відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, судом також враховується, що відповідно до п.1.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.05.2005р. при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.
Зведений акт –службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.
Складовими частинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки з окремих питань, які за необхідності складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.
Довідка з окремих питань –службовий документ, який складається за рішенням керівника перевірки в ходці проведення планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені (не виявлені) порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання з окремих питань плану перевірки.
Довідка з окремих питань підписується посадовими особами податкового органу, які здійснили перевірки, та погоджується з посадовими особами суб’єкта господарювання.
На виконання вимог п.1.4 Порядку № 327 в процесі проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 06.10.2010р. працівником відділу контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_6 було складено довідку № 97/23-3, якою встановлено порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вказаної вище довідки Західно-Донбаською ОДПІ було складено протокол про адміністративне правопорушення № 155-1/400/23-4 від 06.10.2010р. за ст. 155-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_7, в якому зазначено про допущення ОСОБА_3 порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
24.12.2010р. Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області на підставі вищевказаного протоколу від 06.10.2010р. було прийнято постанову відповідно до якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: за проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується протоколом від 06.10.2010р. та актом перевірки.
У ході судового розгляду справи, позивач та представник позивача пояснили, що дана постанова Павлоградського міськрайонного суду від 24.12.2010р. ними в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалась.
Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов’язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, факт наявності протиправного діяння, вчиненого позивачем, який є предметом розгляду у цій адміністративній справі, доведений зазначеною вище постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.12.2010р. і не підлягає доказуванню при розгляді цієї адміністративної справи, оскільки ця постанова набрала законної сили.
Враховуючи вищенаведене, посилання позивача у позові на те, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є таким, що не відповідає чинному законодавству, є безпідставним та спростовується вищенаведеними доводами.
За викладеного, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення даного позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12,71,72, 86, 94, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 02.11.2010р. –відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 07.02.2011р.
Суддя
С.О. Конєва