У Х В А Л А
10 січня 2011 р. Справа № 2а/0470/550/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області до Комунального підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», треті особи: Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури, м. Павлоград, ОСОБА_2, ОСОБА_3 с. Вербки про визнання неправомірним та скасування рішення про визнання права власності на самовільно прибудовану житлову прибудову до будинку зареєстровану станом на 20.04.2008р. за гр. ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИВ
05.01.2011 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» та просить визнати неправомірним та скасувати рішення КП «Павлоградське МБТІ» про визнання права власності на самовільно побудовану житлову прибудову до будинку зареєстровану станом на 20.04.2008р. за гр. ОСОБА_3
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача станом на 20.04.2008р. за гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках зареєстровано право власності на АДРЕСА_1 Павлоградського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину. Власниками зазначеного вище нерухомого майна - гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які залучені до участі у якості третіх осіб, було здійснено до даного домоволодіння самочинну прибудову, яка побудована ними самовільно, без відповідного дозволу та належно затверджених проектів, зокрема, без згоди суміжного землекористувача, яким є позивач – ОСОБА_1 та яка володіє земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_2 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Позивачка зазначає, що самочинна прибудова, побудована третіми особами порушує її право власності на землю в результаті чого вся дощова та тала від снігу вода потрапляє на її будинок. Також позивачка зазначає, що реєстрація житлової прибудови, яка належить третім особам на праві власності, відповідачем проведена з порушенням низки нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, зокрема, порушено ст. 376 ЦК України.
Проаналізувавши зміст вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що зазначену вище позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 ч. 1 ст. 3 КАС України містить визначення терміну справа адміністративної юрисдикції, а саме: справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших (іншого) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
У відповідності до ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається зі змісту позовних вимог між сторонами – гр. ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3 наявний спір про право власності на земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_2, які є суміжними.
При цьому, слід зазначити, що даний спір зачіпає права та інтереси гр.ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 що стосуються права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на вищезазначених земельних ділянках.
Отже, у даному випадку, суд дійшов висновку, що у даному позові наявній спір про право користування земельними ділянками та він не містить ознак публічно-правового спору, оскільки відповідачем- КП «Павлоградське МБТІ» не приймалося рішення відносно прав та обов’язків позивача – ОСОБА_1
Частиною 1 статті 15 ЦПК встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не містить ознак публічно-правового спору, а витікає з земельних правовідносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, слід роз’яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді.
Керуючись ст.ст. 2,3, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області до Комунального підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», треті особи: Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури, м. Павлоград, ОСОБА_2, ОСОБА_3 с. Вербки про визнання неправомірним та скасування рішення про визнання права власності на самовільно прибудовану житлову прибудову до будинку зареєстровану станом на 20.04.2008р. за гр. ОСОБА_3,
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва