У Х В А Л А
10 січня 2011 р. Справа № 2а/0470/259/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», до відповідача-1 Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, м. Кривий Ріг до відповідача-2 Державної установи «Інститут медицини праці Академії про скасування рішення щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу, -
ВСТАНОВИВ
04.01.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулося з позовом до відповідача-1 Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, до відповідача-2 Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», третя особа: Нікопольська МСЕС та просить:
- скасувати рішення Українського науково-дослідного інституту промислової медицини щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання ОСОБА_1 із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу;
- скасувати рішення Клініки медицини праці Інституту медицини праці Академії медичних наук України щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання ОСОБА_1 із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу;
- стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.
Проаналізувавши зміст вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що зазначену вище позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 ч. 1 ст. 3 КАС України містить визначення терміну справа адміністративної юрисдикції, а саме: справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
У відповідності до ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем оспорюється висновок центральної лікарсько-експертної комісії Інституту медицини праці Академії медичних наук України № 3637 від 26.11.2010р. щодо встановлення гр. ОСОБА_1 діагнозу, пов’язаного з професійним захворюванням, яке виникло у нього в результаті виконання ним трудових обов’язків на підприємстві позивача.
Частиною 1 статті 15 ЦПК встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не містить ознак публічно-правового спору, а витікає з трудових правовідносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, слід роз’яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді.
Керуючись ст.ст. 2,3, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь до відповідача-1 Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, м. Кривий Ріг, до відповідача-2 Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», м. Київ, третя особа: Нікопольська міська санітарно-епідеміологічна станція, м. Нікополь про скасування рішення щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу,
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва