Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-ц-187/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Паламарчук М.С.
Доповідач Єгорова С. М.
УХВАЛА
Іменем України
1 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: Вербицького О.Л.,
суддів: Єгорової С.М., Дуковського О.Л.,
з участю секретаря: Діманової Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2010 року задоволено вказаний позов. Виділено ОСОБА_3 в натурі на праві особистої приватної власності пилосос «Еленберг»вартістю 210 грн., мікрохвильову піч «Рейнфорд»- 540 грн. на загальну суму 750 грн. Виділено ОСОБА_4 в натурі на праві особистої приватної власності музичний центр «Панасонік»вартістю 660 грн., електричну праску «Мулінекс»- 125 грн., ковдру корейського виробництва –90 грн., гірський велосипед –540 грн., всього на суму 1415 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1045 грн. грошової компенсації вартості частки майна, а також 171 грн. - судових витрат
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою про його скасування як незаконного і необґрунтованого та ухвалення нового рішення. Зазначив, що судом безпідставно визнано спільним сумісним майном подружжя мікрохвильову піч, музичний центр, які були придбані за кошти його родичів і подаровані особисто йому, а також пилосос, який як подарунок є особистою власністю позивачки, тому це майно необхідно виключити зі списку спільного майна подружжя. Просив визнати спільним сумісним майном електричну праску, ковдру, велосипед та поділити його між ними, виділивши йому велосипед, а позивачці інше майно, та стягнути з нього 325 грн. компенсації вартості частки майна.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст..ст.69-72 СК України та ст.372 ЦК України позивачка має право в судовому порядку поділити майно в обраний нею спосіб, в тому числі і шляхом стягнення компенсації частини вартості спірного майна, яке є об»єктом права спільної сумісної власності.
Суд встановив і правильно виходив з того, що спірне майно: пилосос «Еленберг»вартістю 210 грн., мікрохвильова піч «Рейнфорд»- 540 грн., музичний центр «Панасонік»вартістю 660 грн., електрична праска «Мулінекс»- 125 грн., ковдра корейського виробництва –90 грн., що подаровані на весілля, гірський велосипед вартістю 540 грн., телевізор «LG» –1425 грн. - придбані подружжям за час шлюбу, тому належить їм на праві спільної сумісної власності, що відповідає ст..60 СК України. При цьому не є перешкодою для набуття права спільної сумісної власності і та обставини, що окремі речі дарувались родичами позивачки, а інші –відповідача, тому що на час їх передачі не було обумовлено, що майно передається в дарунок комусь особисто. Цих висновків суд дійшов з дотриманням вимог ст.ст.10, 11, 57- 60 ЦПК України. Суд сприяв всебічному і повному з»ясуванню обставин справи та попередив сторони про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, в тому числі щодо подання доказів, забезпечення доказів, проведення експертизи, виклик свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, що сторонами не досягнуто згоди щодо поділу майна подружжя, а загальна вартість спільного сумісного рухомого майна складає 3590 грн.
Тобто кожному з подружжя ОСОБА_3 належить по 1795 грн. Відповідно до вимог ст..ст.70, 71 СК України ОСОБА_4 повинен сплатити на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 1045 грн., що відповідає вартості спільного рухомого майна, виділеного йому в натурі, в тому числі телевізора, яким він розпорядився самостійно.
Доводи апеляційної щодо неврахування судом при визначенні належності сторонам спірного майна пункту 2 ч.1 ст. 57 СК України, якою визначено, що особистою приватною власністю дружини (чоловіка) є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але на підставі договору дарування, не є обгрунтованими. Відповідач зазначає, що мікрохвильова піч, музичний центр були подаровані йому родичами на підставі усного договору, посилається на їхні письмові пояснення з цього приводу.
При вирішенні питання про визнання майна спільною сумісною подружжя судом першої інстанції вказані обставини були перевірені належним чином, і суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не було доведено належними і допустими доказами факту набуття майна на підставі договору дарування або за кошти, які належали йому особисто. Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка, який не є зацікавленою особою, підтверджено, що вказані відповідачем речі були подаровані шляхом передачі технічних документів подружжю на весіллі і прийняті ними, що відповідає вимогам ст..ст.717- 720, 722 ЦК України. Ці обставини не спростовуються письмовими заявами ОСОБА_5, ОСОБА_6, що маються в матеріалах справи (а.с.57, 58).
Відповідно до вимог ст.ст.10, 11 ЦПК України сторони й інші особи, котрі беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом пункту 6 частини третьої статті 295, частини другої статті 303 та пункту 1 частини першої статті 309 ЦПК апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.
Рішення суду є законне і обгрунтоване, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права або неправильно застосовано норми матеріального права.
Керуючись ст.303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.
Головуючий суддя
Судді