ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2006 р. | № 2-20/3393.2-2006( 2-3/7733-00, 2-19/1589-01, 2-8/482 |
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі), |
Разводової С.С. |
Рогач Л.І. |
розглянувши касаційні скарги | 1. ТОВ “Катмир”, с. Веселе Дніпропетровської обл.; 2. ЗАТ “Ампелос” в особі ліквідатора |
на постанову | від 17.04.2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2-20/3393.2-2006 господарського суду АРК |
за заявою | АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Євпаторійської філії |
до | ЗАТ “Ампелос”, м. Євпаторія |
про | банкрутство |
кредитор | ТОВ “Катмир” |
арбітражний керуючий | Зайка К.П. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” | Гайченко А.В., довір.; Скопич Я.В., довір.; |
та ліквідатор банкрута | Зайка К.П. |
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду АРК знаходиться справа № 2-20/3393.2-2006 про банкрутство ЗАТ “Ампелос”.
Постановою арбітражного суду АРК від 03.05.2001 р. ЗАТ “Ампелос” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду АРК від 17.03.2005 р. затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано ЗАТ “Ампелос” і виключено його з Державного реєстру юридичних осіб України, а також припинено провадження у справі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. залишено без задоволення апеляційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Євпаторійської філії, а ухвалу господарського суду АРК від 17.03.2005 р. –без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2005 р. касаційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Євпаторійської філії задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. та ухвалу господарського суду АРК від 17.03.2005 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду АРК на стадію ліквідації.
При новому розгляді ухвалою господарського суду АРК від 14.02.2006 р. (суддя Луцяк М.І.) визнано вимоги ТОВ “Катмир” до ЗАТ “Ампелос” на суму 2 599 818, 99 грн., що відносяться до четвертої черги задоволення, а також зобов’язано ліквідатора включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 р. (судді: Латинін О.А. –головуючий, Маслова З.Д., Видашенко Т.С.) апеляційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Євпаторійської філії задоволено, ухвалу господарського суду АРК від 14.02.2006 р. скасовано та у задоволені клопотання ТОВ “Катмир” про включення до реєстру вимог кредиторів вимог у сумі 2 599 818, 99 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною постановою, кредитор –ТОВ “Катмир” та боржник –ЗАТ “Ампелос” звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 р. та залишити в силі ухвалу господарського суду АРК від 14.02.2006 р.
На думку заявників касаційних скарг, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) та ст. ст. 42, 101 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою арбітражного суду від 03.11.2000 р. за заявою ЗАТ “Ампелос” порушено провадження у справі про його банкрутство та 29.11.2000 р. здійснено публікацію відповідного оголошення в офіційному друкованому органі.
Ухвалою арбітражного суду від 01.02.2001 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ “Ампелос”.
Колегія суддів зазначає, що справа про банкрутство охоплює всіх конкурсних кредиторів боржника, тобто кредиторів, вимоги яких виникли до порушення справи про банкрутство.
В силу дії мораторію будь-яке задоволення вимог кредиторів поза межами справи про банкрутство не може мати місце.
Заборгованість боржника перед ТОВ “Катмир” у розмірі 2 599 818,99 грн. підтверджується рішенням арбітражного суду АРК від 19.09.2000 р. у справі № 2-14/5500-00, залишеним без змін постановою Голови арбітражного суду АРК від 29.05.2001 р.
Отже, грошові вимоги ТОВ “Катмир” до боржника виникли до порушення справи про банкрутство та є конкурсними.
Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі конкурсні кредитори зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника в порядку ч. 1 ст. 14 Закону.
При цьому, винесення судом рішення про стягнення заборгованості з боржника в позовному провадженні не звільняє кредитора від обов’язку подання заяви у справі про банкрутство в порядку ст. 14 Закону.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Катмир” з заявою про визнання його кредитором звернулося лише 01.06.2004 р., тобто на стадії ліквідації боржника.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 07.03.2002 р. № 3088-ІП, який набрав чинності 13.07.2002 року, внесені зміни до ст. 14 Закону.
Отже, з 13.07.2002 р. частиною другої цієї статті визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, під час дії нової редакції Закону суд позбавлений права поновлювати строк на звернення кредитора з заявою про грошові вимоги до боржника.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 05.07.2005 р. у справі № 5/5/466.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин справи вказані грошові зобов’язання ЗАТ “Ампелос” перед ТОВ “Катмир” є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправомірно визнано ТОВ “Катмир” кредитором боржника на підставі того, що його вимоги стали безспірними під час здійснення провадження у справі у зв’язку з винесенням постанови Голови арбітражного суду АРК від 29.05.2001 р.
Факт безспірності вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство має бути доведений лише ініціюючим кредитором на стадії підготовчого засідання суду.
Такий факт має доказове значення при розгляді вимог кредитора, однак не є підставою для автоматичного визнання вимог кредитора до боржника після спливу строку на їх заявлення.
У зв’язку з чим, висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції та відмову у задоволені клопотання ТОВ “Катмир” про включення його до реєстру вимог кредиторів визнається колегією суддів законним та обґрунтованим.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги ТОВ “Катмир” та ЗАТ “Ампелос” залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 р. у справі № 2-20/3393.2-2006 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Разводова
Л.І. Рогач