Справа № 2-31/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Горбань Н.І.

при секретарі Гогусь Т.М., Тищенко B.C.,

з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, третя особа: управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням; зустрічним позовом ОСОБА_5, яка також діє і інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, ТОВ "Сучасний дім" про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміну договору найму; позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, ТОВ "Сучасний дім", третя особа: орган опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов’язання надавати квитанції про сплату комунальних платежів, -

ВСТАНОВИВ:

 У листопаді 2004р..позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6, такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Зазначили, що 22.04.2002р. ОСОБА_3 на сім’ю з чотирьох осіб (себе, сина ОСОБА_4, дочку ОСОБА_5 та онуку ОСОБА_6.) отримав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. На час отримання квартири відповідачка ОСОБА_5 перебувала в шлюбі з ОСОБА_9 і проживала по АДРЕСА_3. У 2003р. відповідачка придбала квартиру АДРЕСА_2 в Києві та переселилася в неї разом з чоловіком та дочкою. У спірну квартиру відповідачка не вселялася, хоча і мала ключі від неї, квартирою не цікавилася, витрати по її утриманню не несла, її речі в квартирі відсутні,  тому просить визнати її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уточнили позовні вимоги і просять на підставі ст. 107 ЖК України визнати відповідачку та її неповнолітню дочку ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, оскільки відповідачка ще до прийняття будинку в експлуатацію та до укладення договору найму спірної квартири проживає в придбаній в 2003р. квартирі АДРЕСА_2. Вселитися в спірну квартиру не намагалася, перешкод в користуванні цією квартирою ніхто їй не чинив (а. с. № № 231-232 т. 2).

У грудні 2007р. позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред’явили позов до відповідачки ОСОБА_5, третя особа: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 1.12.2005р., виданого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 44/100 частини квартири АДРЕСА_1 (а. с. № № 3, 4 т. 2).

В ході судового розгляду позивачі неодноразово уточнювали позовні вимоги, зазначивши відповідачем Голосіївську районну в м. Києві державну адміністрацію, третіми особами: ТОВ "Сучасний Дім" та орган опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, і остаточно 25 травня 2009р. просять скасувати свідоцтво про право власності на житло від 1.12.2005р. та зобов’язати ТОВ "Сучасний Дім надавати квитанції про оплату комунальних платежів по квартирі АДРЕСА_1 на ім’я, згідно договору, укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ "Сучасний Дім" 4 жовтня 2004р. Посилалися, що ОСОБА_5 після набрання чинності рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2005р., яким її зустрічні позовні вимоги частково задоволено, а в їхньому позові відмовлено, отримала свідоцтво про право власності на житло від 1.12.2005р., яке не відповідає змісту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2005р., яке на даний час скасовано ухвалою Верховного Суду України від 31.05.2006р.(а. с № № 233-235 т. 2).

В судовому засіданні позивачі та їхній адвокат підтримали позовні вимоги та просять суд на підставі ст. 107 ЖК України визнати ОСОБА_5 та її неповнолітню дочку ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1, недійсними свідоцтво про право власності на 44/100 частини квартири АДРЕСА_1, видане 1 грудня 2006р. на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях, зареєстрованого в Київському БТІ 23 грудня 2005р. у реєстровій книзі за № 9723, а також зобов’язати ТОВ "Сучасний Дім надавати квитанції про оплату комунальних платежів по квартирі АДРЕСА_1 на ім’я, згідно договору, укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ "Сучасний Дім" 4 жовтня 2004р.

Вважають, що приватизація частини спірної квартири була здійснена в порушення ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". До членів сім’ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають в квартирі разом з наймачем, при оформленні свідоцтва про право власності на житло в свідоцтві невірно зазначено розмір площі, а довідка про склад сім’ї не відповідає типовій формі довідки, встановленої для проведення приватизації житла.

Зустрічний позов не визнали. Пояснили, що на момент отримання ордеру 22.04.2002р. відповідачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 і разом з неповнолітньою дочкою проживала в свого чоловіка по АДРЕСА_3. Бажання та намагання поселитися в спірну квартиру відповідачка не виявляла. 3 квітня 2002р. по грудень 2004р. відповідачка квартирою не цікавилася, ніяких витрат по її утриманню не несла, не заселялася та не проживала в ній. Вважає, що вона втратила право на користування спірною квартирою, ніяких законних підстав для вселення відповідачки з неповнолітньою дочкою, визначення порядку користування спірною квартирою та зміни договору найму немає, тому в задоволенні зустрічного позову просять відмовити.

Відповідачка ОСОБА_5 проти позову заперечувала і пред’явила зустрічний позов про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням, зобов’язання виконати дії та не чинити перешкод в користуванні житлом, зміну договору найму жилого приміщення (а. с. № № 26-31). Посилалася на те, що вона з дочкою ОСОБА_6 включені в ордер на отримання спірної квартири, інакше її батько не зміг би отримати трикімнатну квартиру на двох осіб (себе та сина ОСОБА_4.). На час отримання ордера будинок не був зданий в експлуатацію, тому вона не могла з дитиною вселитися до квартири. Проживала на Оболоні у батьків свого чоловіка. Крім того, ОСОБА_3 поставив у квартирі металеві двері, змінив замок та чинить їй перешкоди у вселенні та користуванні квартирою. Зазначила, що квартира на АДРЕСА_2 була куплена 20.03.2003р. для матері, у якої після розлучення з ОСОБА_3 немає житла, та оформлена на неї в кредит під заставу цієї квартири. Будинок, в якому знаходиться спірна квартира, здали в експлуатацію в жовтні 2003р. Підтвердила суду, що протягом 2003р. до спірної квартири вона не приходила, а зустрічалася з ОСОБА_3 в інших місцях.

В подальшому відповідачка ОСОБА_5 та її адвокат ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли, в суду немає підстав визнати, що їхня неявка була з поважних причин. Враховуючи, що вони надали пояснення по суті позовних вимог, як основного, так і зустрічного позову, то згідно вимог ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у їхню відсутність (а. с. № 224 т. 2).

Представник відповідача Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що існує порядок приватизації, який було дотримано у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Згідно переліку необхідних документів для проведення приватизації, відповідно до п. 30 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992р. за № 56, а саме: довідки про склад сім’ї, чеку, заяви встановленого зразка, була проведена приватизація кімнати в квартирі АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_5 Житлова площа вказаної квартири складає 43, 5 кв. м, з яких 19, 6 кв. м належить ОСОБА_5 Підсобні приміщення займають 37, 7 кв. м. Згідно п. 7 Положення загальна площа квартири визначається, як сума площ жилих і підсобних приміщень квартири (будинку), веранд, вбудованих шаф, а також площ лоджій, балконів і терас. Розмір загальної площі, що належить кожному наймачеві у квартирі, де мешкають два і більше наймачів, визначається, як сума площ займаних жилих кімнат з урахуванням площі балконів, лоджій та терас і площі підсобних приміщень квартири, яка розподіляється між всіма наймачами пропорційно площі займаних ними жилих кімнат. Відділом приватизації проведено розрахунок розміру площі, яку має право приватизувати ОСОБА_5, який склав 36, 6 кв. м. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2005р., залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.07.2005р., зобов’язано ТОВ «Сучасний Дім» укласти з ОСОБА_5 договір найму жилого приміщення на кімнату, площею 19, 6 кв. м. Оскільки рішення суду першої інстанції набрало чинності 26.07.2005р., то ОСОБА_5 отримала повне право звернутися до відділу приватизації для передачі їй у власність кімнати в спірній квартирі. В задоволенні позову просить відмовити.

Залучений судом до участі в справі в якості відповідача ТОВ "Сучасний Дім" в судове засідання не з’явився, будучи викликаним в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи (а. с. № 236 т. 2).

Представник третьої особи: органу опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні 24.03.2009р. підтримала лише зустрічний позов і вважає, що малолітня ОСОБА_6 набула права власності та користування частиною спірної квартири. В подальшому в судове засідання не з’явилася, надала суду письмові пояснення, із змісту яких вбачається, що приватизація частини квартири проведена у відповідності до Закону і просить суд в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити (а. с. № 90 т. 2).

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, думку адвоката ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням підлягає задоволенню, а в зустрічному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, ТОВ "Сучасний дім" про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміну договору найму слід відмовити; позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, ТОВ "Сучасний дім", третя особа: орган опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов’язання надавати квитанції про сплату комунальних платежів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі ордеру № 031594 серія Б від 22.04.2002р., виданого ОСОБА_3 на чотири особи, його, дочки ОСОБА_5, сина ОСОБА_4 та онуки ОСОБА_6, вони отримали трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а. с. № 32 т. 2).

З довідки ТОВ "Сучасний Дім" № 267 від 4.10.2004р. вбачається, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідачка ОСОБА_5 з дочкою ОСОБА_6 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 з 26.04.2002р. (а. с. № 169 т. 2).

Договір найму житла між ТОВ "Сучасний Дім" та ОСОБА_3 було укладено на підставі ордеру № 031594 серія Б 15 квітня 2003р. (а. с. № 37-42 т. 1).

Житловий будинок по АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію 21 жовтня 2003р. (а. с. № № 34а-35 т. 1).

З листа директора ТОВ "Сучасний Дім" № 333 від 24.11.2004р. на запит адвокатського об’єднання вбачається, що ОСОБА_5 не зверталася до ТОВ "Сучасний Дім" з приводу вселення та проживання зі своєю донькою ОСОБА_6 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 з моменту заселення будинку в 2002р. (а. с. № 64 т. 1).

Відповідно до розпорядження органу приватизації № 30624 від 1.12.2005р. вирішено прохання наймача ОСОБА_5 про передачу 44/100 частини квартири АДРЕСА_1 задовольнити і передати кімнату в квартирі в приватну власність в рівних долях (а. с. № 68 т. 2).

Свідоцтво про право власності на житло від 1.12.2005р., видане відділом приватизації житла Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації на підставі розпорядження № 30624 від 1.12.2005р., посвідчує, що 44/100 квартири АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях, зареєстровано у реєстровій книзі Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 23.12.2005р. за № 9723 (а. с. № 6 т.2).

Із змісту договору застави від 22.05.2003р. між ОСОБА_5 та АКБ "Правекс-Банк" вбачається, що квартира АДРЕСА_2 була придбана на ім’я заставодавця, тобто ОСОБА_5, 19 березня 2003р. (а. с. № № 167, 168 т. 1).

Стаття 107 ЖК України передбачає, що у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення договір найму вважається розірваним з дня вибуття. Член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 підлягає задоволенню з підстав, передбачених ст. 107 ЖК України, оскільки ОСОБА_5 з неповнолітньою ОСОБА_6 після реєстрації у спірній квартирі до неї не поселялася, не проживала та не намагалася вселитися, не несла витрат по її утриманню, зберігаючи в ній реєстрацію. Свідок ОСОБА_10, яка проживає в квартирі на одній площадці з позивачами, підтвердила, що з 2002р. вона не бачила ОСОБА_5, щоб та приходила до спірної квартири.

До введення будинку в експлуатацію 21 жовтня 2003р. ОСОБА_5 на своє ім’я придбала квартиру АДРЕСА_2, де постійно проживає з сім’єю та своєю матір’ю.

Доводи відповідачки ОСОБА_5, що вона не мала можливості вселитися та користуватися спірною квартирою, оскільки їй чинилися перешкоди з боку позивачів, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються наведеними вище доказами, зокрема: в тому числі і її поясненнями в судовому засіданні 22.05.2009р., що протягом 2003р. вона не з’являлася у квартирі АДРЕСА_1. З приводу чинення перешкод та неможливості проживання у вказаній квартирі вона не зверталася до житлового органу, що підтверджується даними листа ТОВ "Сучасний Дім" (а. с. № 64 т. 1), а також інших органів з 2002р. до грудня 2004р..

Звернення ОСОБА_5 до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві мало місце лише в грудні 2004р. після надходження до суду в листопаді 2004р. позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до неї про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, тому вони не заслуговують на увагу (а. с. № 3 т. 1). Показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 не спростовують наведених вище обставин.

На підставі зазначених вище обставин не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_5 по зустрічному позову про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміну договору найму, так як вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, є необгрунтовані та не відповідають фактичним обставинам справи.

Приватизація 44/100 квартири АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5 та її неповнолітньої дочки ОСОБА_6 відбулася 1.12.2005р., тобто після набрання чинності 26.07.2005р. рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2005р. (а. с. № № 181-183 т. 1).

Враховуючи, що відповідачку ОСОБА_5 та її неповнолітню дочку ОСОБА_6 слід визнати втратившими право на користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1, то свідоцтво про право власності на житло від 1.12.2005р., видане відділом приватизації житла Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації на підставі розпорядження № 30624 від 1.12.2005р., посвідчує, що 44/100 квартири АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях, зареєстровано у реєстровій книзі Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 23.12.2005р. за № 9723 також слід визнати недійсним.

Щодо вимог позивача ОСОБА_3 про зобов’язання ТОВ "Сучасний Дім" надавати квитанції про оплату комунальних платежів по квартирі АДРЕСА_1 на ім’я, згідно договору, укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ "Сучасний Дім" 4 жовтня 2004р., то вони не грунтуються на Законі, тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст. ст. 61, 63, 64, 104, 107 ЖК України, ст. ст. 2, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, третя особа: управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 та її неповнолітню дочку ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, ТОВ "Сучасний дім" про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміну договору найму - відмовити.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, ТОВ "Сучасний дім", третя особа: орган опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов’язання надавати квитанції про сплату комунальних платежів задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло -44/100 частини квартири АДРЕСА_1, видане 1 грудня 2005р. на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях, зареєстроване 23 грудня 2005р. у реєстровій книзі Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за № 9723.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.