Справа № 2-35/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

      2 лютого 2011 року  Великобурлуцький   районний    суд   Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання – Капленко А.В.              

                 представника Великобурлуцької районної державної адміністрації-Ткаченко Н.О.

                 помічника прокурора Великобурлуцького району – Ганжа Д.І.

                 відповідача – ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за позовом Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

      Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області як орган опіки і піклування звернулась до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. На обґрунтування позову у тексті позовної заяви та поясненнях, наданих представником позивача у судовому засіданні, зазначено, що у ОСОБА_1 у листопаді 2009 року було відібрано дітей за судовим рішенням без позбавлення її батьківських прав. ОСОБА_3 як інваліда з діагнозом ДЦП влаштовано до будинку дитини, а ОСОБА_2 проживає у сім’ї опікуна – ОСОБА_4, яка є рідною сестрою відповідачки. ОСОБА_1 у 2004 році позбавлена батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, які також виховуються у сім’ї  ОСОБА_4 Відповідачка перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога, аліментів на дітей не сплачує, не працює, ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню і утриманню дітей, житлово-побутові умови має задовільні, але недостатні для проживання дітей.

      Прокурор вступив у справу відповідно до ст. 45 ЦПК України з метою захисту прав малолітніх дітей і підтримав позов.

      Відповідачка позов не визнала, пояснивши, що має бажання повернути ОСОБА_3 і ОСОБА_2 і виховувати самостійно. Вона проживає з ОСОБА_5, який є біологічним батьком дітей, вони разом займаються підсобним господарством, придбали житловий будинок. Відповідачка просила повернути їй дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

      Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини і визначив відповідно до них правовідносини.

      Відповідно до свідоцтв про народження та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану відповідачка є матір’ю дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.  Відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст. 135 СК України  (а.с. 5-8).

      За рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28 жовтня 2009 року у ОСОБА_1 відібрано дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і постановлено стягувати аліменти на користь дітей у розмірі по 1/6 частині доходу щомісячно (а.с. 11).

      Згідно з розпорядженням Чугуївської районної державної адміністрації від 13.01.2010 р. № 10 опікуном ОСОБА_2 призначено ОСОБА_4, до сім’ї якої і передано дитину для проживання та виховання (а.а. 9).

      Згідно з розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації від 25.11.2009 р. №329 ОСОБА_3 влаштований до обласного будинку дитини (а.с. 10).

      У акті про невідвідування, складеному комісією обласного спеціалізованого будинку дитини «Зелений Гай», зазначено, що з 22.01.2010 р. (з моменту прибуття) мати не відвідувала ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. (а.с. 18).

      За рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 9 червня 2004 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16).

      ОСОБА_4 як свідок пояснила, що вона виховує трьох дітей своєї сестри ОСОБА_1: ОСОБА_6 – з 1-місячного віку, ОСОБА_7 – з 4-місячного віку, ОСОБА_2 – з 17.12.2009 р. Протягом року ОСОБА_1 п’ять разів відвідувала ОСОБА_2, тричі з них – у нетверезому стані. Ні одягу, ні шкільного приладдя вона дітям ніколи не купувала. Одного разу привезла гостинця ОСОБА_2 (щось їстівне), при цьому забороняла ділитися з сестрами, примушуючи їсти конфети у її присутності. Коли ОСОБА_2 відмовилася виконати її заборону, вона забрала назад гостинець. Відповідачка інколи телефонувала ОСОБА_2, при цьому часто кричала на дитину.

      Старша дочка відповідачки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., пояснила як свідок, що фактично з народження проживає у сім’ї ОСОБА_4, вважає їх своїми батьками, хоча і знає, що її біологічною матір’ю є ОСОБА_1, яка декілька разів приїздила до них. Мама (так дитина називає ОСОБА_4.) пояснювала ОСОБА_2 ситуацію, що склалася, пропонувала самостійно зробити вибір, з ким вона хоче жити. ОСОБА_2 сказала, що хоче залишитися у сім’ї ОСОБА_4. ОСОБА_2 забезпечена усім необхідним для життя і навчання, у сім’ї склалися дуже добрі стосунки.

      ОСОБА_2, думку якої суд вислухав відповідно до вимог ст. 171 СК України, категорично і однозначно висловила бажання і надалі жити у сім’ї опікуна і небажання повертатися до рідної матері ОСОБА_1

      Згідно з довідками відділу ДВС Великобурлуцького районного управління юстиції ОСОБА_1 за судовим рішенням від 28 жовтня 2009 року не сплачувала аліменти на дітей (а.л. 12-13).

      Згідно з актом обстеження умов проживання відповідачка має задовільні побутові умови, разом з ОСОБА_5. веде підсобне господарство (а.с. 31).

      Відповідачка пояснила, що з трьох кімнат будинку, у якому вона проживає, одна є житловою, інша-кухня, у третій встановили ванну. За будинок вони з співмешканцем сплатили гроші, але ще не оформили з власниками договір купівлі-продажу.

      ОСОБА_1 не надала доказів щодо наявності у неї будь-якого доходу.

      ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога з 2006 року з діагнозом «синдром алкогольної залежності» (а.с. 14). До суду вона з’явилася з залишковими ознаками після вживання алкогольних напоїв напередодні (а.с. 58).  

      Великобурлуцька районна державна адміністрація як орган опіки і піклування у своєму висновку вказала про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, зазначивши, що причини, які перешкоджали належному вихованню та утриманню дітей, на даний час не усунені (а.с. 20).

      Згідно з ст. 164 ч.1 п.2 СК України батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

      На підставі досліджених доказів, з урахуванням думки дочки відповідачки ОСОБА_2, яка категорично не бажає повертатися до матері, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 після відібрання дітей не вчинила ніяких дій, які б свідчили про її бажання і спроможність належним чином виконувати свої батьківські обов’язки, ухиляючись тим самим від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей і позов підлягає задоволенню.

      Згідно з п.п.а) п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.88, п.5 Перехідних та прикінцевих положень ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі держмита у дохід держави в сумі 8 грн. 50 коп. - в частині вимоги про позбавлення батьківських прав і 51 грн.- в частині стягнення аліментів та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно з ч.3 ст. 81 ЦПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258.          

      Керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-214 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

      Позов задовольнити повністю.

      Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

      Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 8 грн. 50 коп. судового збору та  120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

      Повний текст рішення складений 7 лютого 2011 року.

Суддя                                                                                                             Ю.В. Нестайко