Справа № 22-ц-247/11Головуючий у 1-й інстанції Варневич Л.Б.
Категорія - 48Доповідач - Жолудько Л.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Жолудько Л.Д.
Суддів - Фащевської Н.Є., Ходоровського М.В.
при секретарі - Сеник В.В.
з участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 23 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Позивачка вказувала, що рішенням Кременецького районного суду від 28 травня 2004 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% від доходів щомісячно, починаючи з 05.05.2004 року до досягнення нею повноліття.
Посилаючись на те, що призначений судом розмір аліментів у даний час є недостатнім, щоб забезпечити нормальні умови для виховання та проживання дитини та на відсутність у неї самостійного заробітку, позивачка просила суд змінити визначений судом розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь 50% від прожиткового мінімуму на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4
Рішенням Кременецького районного суду від 23 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказувала, що рішення Кременецького районного суду від 23 грудня 2010 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просила його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що розмір аліментів становить 92 грн. 52 коп. на місяць, що не відповідає і є у кілька разів меншим, ніж встановлений законом мінімальний розмір аліментів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.
ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що заробіток його є дуже малим, а тому він не має змоги сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж визначено рішенням Кременецького районного суду від 28.05.2004 року. Він хоче допомагати дитині іншим способом, але позивачка не дозволяє дочці зустрічатися з ним.
Судом установлено, що рішенням Кременецького районного суду від 28 травня 2004 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30 відсотків від доходів щомісячно, починаючи з 05.05.2004 року до досягнення нею повноліття.
Із довідки про доходи, виданої Кременецькою релігійною громадою євангельсько-лютеранського віросповідання, убачається, що відповідач ОСОБА_2 працює у даній релігійній громаді сторожем. Заробітна плата його становила з січня по квітень 2010 року - 380 грн. 25 коп. на місяць, а з травня по червень 2010 року —308 грн. 40 коп. на місяць. Аліменти ним були сплачені за відповідні місяці по 114 грн. 08 коп. та по 92 грн. 52 коп. за два останні місяці.
Позивачка ОСОБА_1 працездатного віку, не працює.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що рішенням Кременецького районного суду від 28 травня 2004 року присуджено аліменти у розмірі відповідно до вимог чинного законодавства, тому немає підстав для його зміни.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим судом обставинам і вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 181,ч.ч.3,5 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або) у твердій грошовій сумі.
Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення на її користь аліментів у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму, хоча такого способу виконання батьками обов’язку утримувати дитину ст. 181 СК України не передбачено.
Відповідно до ст.ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах позовних вимог та на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які приймають участь у розгляді справи. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з наведеного та меж позовних вимог, суд підставно відмовив позивачці в позові про зміну розміру аліментів способом, який законодавством не передбачений.
Посилання апелянта на те, що розмір стягуваних аліментів є меншим, ніж встановлений законом мінімальний розмір аліментів, не може бути в даному випадку підставою для скасування рішення суду та зміни визначеного рішенням суду від 28.05.2004 року розміру аліментів.
Інші доводи апеляційної висновків суду не спростовують і для вирішення справи в межах заявлених позовних вимог не мають правового значення.
Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим колегія не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кременецького районного суду від 23 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Д. Жолудько