Справа №  1-72/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року   Кіровський райсуд м. Кіровограда

в складі:

головуючого судді          - Могильного О.П.

при секретарі                    - Комар А.І.

з участю прокурора          -  Лебедєвої Р.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

12.07.2005 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст.185 ч.3. ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

28.04.2007 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст. 186 ч.2, ст.71 ч.1 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі; 12.06.2010 року за постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 04.06.2010 року згідно ст.81 КК України звільнений умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 24 дні;

20.10.2010 року Ленінським райсудом м. Кіровограда за ч.2 ст.185,71 КК України  до 3років 6 місяців позбавлення волі

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ   :

ОСОБА_2. будучи раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна(крадіжку)  за наступних обставин:

10.07.2010 року біля 12.00 год. ОСОБА_1 знаходячись в будинку АДРЕСА_2 за місцем мешкання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_3, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих спонукань, з метою особистої наживи, впевнившись, що його ніхто не бачить шляхом вільного доступу, з підвіконня в кімнаті таємно, повторно викрав мобільний телефон «Нокіа 1100», вартістю 220 грн. зі стартовим пакетом «МТС», який для потерпілої матеріальної цінності не представляє, на рахунку якого грошей не було, який належить потерпілій ОСОБА_3, чим спричинив останній матеріальну шкоду на зазначену суму.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний  вину свою визнав повністю та пояснив , що дійсно 10.07.2010 року біля 12 години  знаходячись в своєї колишньої співмешканки таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 1100»   зі стартовим пакетом мобільного оператора МТС, після чого з місця скоєння злочину  зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом, продавши даний телефон наступного дня на  ринку, тобто він виконав всі дії зазначені в обвинувальному висновку без будь-яких винятків. В заподіяному щиро розкаюється, просить не карати його суворо, оскільки більше такого ніколи не повториться.

           Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників процесу, суд визнав не доцільним дослідження доказів тих обставин справи, які ніким не оспорюються та роз’яснивши положення ч.3 ст.299 КПК України, обмежився допитом підсудного, оскільки в істинності та правдивості позиції підсудного сумнівів не виникає.

          Дослідивши та оцінивши всі обставини справи в їх сукупності,  суд кваліфікує  дії підсудного за ч.2 ст.185 КК України ,  як таємне викрадення чужого майна (крадіжку),  повторно та вину його в здійсненні даного злочину вважає повністю доведеною.

          При визначенні міри покарання , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки заподіяного, особу підсудного , обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

           Так, в силу ст.12 КК України даний злочин  не є тяжким. За місцем проживання підсудний характеризується позитивно. Проте, ОСОБА_1 даний злочин винив в період умовно-дострокового звільнення за раніше вчинений аналогічний корисливий злочин, що вказує на його небажання та неможливість подальшого виправлення підсудного в умовах перебування в суспільстві, а навпаки, що може дати можливість здійснення ним нових злочинів.

ОСОБА_1  повністю визнав свою вину, щиро розкаюється в скоєному, сприяв розкриттю злочину, що визнається судом , як обставинами, що пом’якшують покарання підсудного.

 Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

          Тому, з врахуванням даних обставин справи, суд визнає можливим перевиховання та виправлення підсудного тільки в умовах його ізоляції від суспільства , визначивши йому міру покарання в межах санкції ч. 2 ст.185 КК України та  із застосуванням до визначеного покарання положень.4  ст.70 КК України , остаточно визначивши покарання за сукупністю злочинів.   

          Цивільний позов по справі не  заявлявся. Судові витрати в сумі 412 грн.80 коп.  підлягають стягненню із підсудного. Речові докази відсутні.

          Керуючись ст. ст. 321-323, 333-341 КПК України, суд –                                        

З А С У Д И В:

          ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185  КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на          2 (два) роки.

          На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського райсуду м. Кіровограда від 20.10.2010 року та остаточно призначити покарання  ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 3 роки 7 місяців.  

          Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, залишити попередню – утримання під вартою.

          Строк відбування покарання відраховувати з моменту винесення вироку, зарахувавши в цей строк час перебування під вартою за попереднім вироком Ленінського райсуду м. Кіровограда від 20.10.2010 року день за день, тобто - з 17.07.2010 року .

          Стягнути із ОСОБА_1   на   користь держави судові витрати в сумі 412 грн. 80 коп. за проведення судової експертизи.

          Вирок суду може бути оскарженим до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії  вироку.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. П. Могильний