Справа № 22-ц-254/2011 Головуючий у I інстанції – Кулініч ю.п.
Категорія – цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШЕВЧЕНКА в.М.,
суддів:СКРИПКИ А.А.., БОБРОВОЇ І.О.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:представника позивача Столяренко О.В., представника
ОСОБА_5 – ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 26 листопада 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Чернігівській ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот” до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні приміщенням , -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення , яким відмовити в задоволенні позову.
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 26 листопада 2010 року позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_5 , ОСОБА_7 звільнити займане ними приміщення: кімнату АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь відкритого акціонерного товариства „Чернігівській ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот” у відшкодування судових витрат по 22 грн.75 коп. з кожного.
Доводи апеляційної скарги зазначають , що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим . Апелянти вважають, що суд безпідставно відхилив клопотання про залучення в якості третьої особи по справі служби у справах дітей Деснянської районної у м.Чернігові ради, оскільки в спірному приміщенні з ними проживає неповнолітня дитина. Також апелянти зазначають , що виселення з гуртожитку повинно проводитись згідно „ Положення про поселення та проживання працівників відкритого акціонерного товариства „Чернігівській ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот” в будівлі (гуртожиток) за адресою: АДРЕСА_1, затвердженого наказом відкритого акціонерного товариства „Чернігівській ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот” від 30 серпня 2004 року № 108, проте , адміністрація позивача жодного разу їх не попереджала про виселення з кімнати.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В ході судового розгляду даної справи встановлено і це підтверджується її матеріалами , що позивач по справі є власником будівлі зі статусом гуртожитку АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 грудня 2004 року ( а. с. 9) .
Згідно матеріалів справи ( дані поквартирних карточок та паспортів відповідачів ) , ОСОБА_7 зареєстрована в даному гуртожитку в кімнаті № 27 з 03 жовтня 20001 року , ОСОБА_5 також зареєстрований в даному гуртожитку в кімнаті № 18 з 21 грудня 2004 року .
Спірна кімната була виділена відповідачам за заявою ОСОБА_7 від 31 жовтня 2008 року для тимчасового проживання , з резолюцією ’’до першої вимоги ’’ ( а. с. 8) . В даній заяві відповідачка вказує, що за першою вимогою адміністрації позивача кімната буде звільнена . Даних обставин відповідачі по справі не заперечують.
Згідно акту відкритого акціонерного товариства „Чернігівській ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот” від 18 лютого 2010 року відповідачі займають два ліжко-місця у кімнаті 22 вказаного гуртожитку, які їм були надані згідно заяви про надання ліжко – місця у вільній на той час кімнаті до першої вимоги про звільнення кімнати ( а. с. 19) .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно зазначив, що будь – яких правових документів, які б підтверджували право відповідачів на користування спірним приміщенням , відповідачами суду не представлено. Оскільки , згідно матеріалів справи , спірна кімната була виділена відповідачам за заявою ОСОБА_7 від 31 жовтня 2008 року для тимчасового проживання , з резолюцією ’’до першої вимоги ’’ ( а. с. 8) , в даній заяві відповідачка вказує, що за першою вимогою адміністрації позивача кімната буде звільнена. Таким чином, судом обґрунтовано встановлено, що відповідачі займають спірну кімнату у гуртожитку без відповідних правових підстав.
За даних обставин, апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог позову, оскільки відповідачі , маючи реєстрацію в гуртожитку позивача відповідно в кімнаті № 27- ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - в кімнаті № 18 даного гуртожитку , без відповідних правових підстав проживають в спірній кімнаті № 22 вказаного гуртожитку , яка була їм виділена для тимчасового проживання , з резолюцією ’’ до першої вимоги ’’ ( а. с. 8).
Доводи апелянтів відносно того , що адміністрація позивача жодного разу не попереджала відповідачів про виселення, як це передбачено „Положенням про поселення та проживання працівників відкритого акціонерного товариства „Чернігівській ремонтно - механічний завод „Жовтневий молот” в будівлі (гуртожиток) за адресою: АДРЕСА_1, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції. Оскільки відповідно до заяви ОСОБА_7 від 31 жовтня 2008 року на ім’я голови правління відкритого акціонерного товариства „Чернігівській ремонтно - механічний завод „Жовтневий молот”, відповідачі були тимчасово поселені до спірної кімнати № 22 вказаного гуртожитку і зобов’язувались звільнити спірну кімнату на першу вимогу адміністрації позивача , проте в добровільному порядку спірну кімнату не звільнили , що і стало підставою для звернення позивача в суд з даним позовом.
Посилання апелянтів на ту обставину , що суд першої інстанції не дослідив факту проживання з відповідачами їх дитини , ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 також не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції , ухваленого в межах заявлених позовних вимог. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років , згідно приписів ч. 4 статті 29 Цивільного кодексу України, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає . В даному випадку відповідачі – батьки дитини , мають реєстрацію в гуртожитку позивача , і оскаржуваним рішенням суду першої інстанції дитина не позбавлена права проживати разом з батьками за місцем їх реєстрації.
Враховуючи вищенаведене, твердження апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції , ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні .
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 26 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: