Справа № 22-ц-223/2011 Головуючий у I інстанції – Косач І.А
Категорія – цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.,
суддів:Лакізи Г.П. ., Шевченка В.М.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, прокурорів Вторих Р.І., Кузьмича М.П. , представника 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту ( військова частина ТО500) - Борисович О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2010 року по справі за позовом заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО500) до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про витребування майна шляхом виселення , -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог про відмову в задоволенні позову , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2010 року позовна заява заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО500) задоволена. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 зі службової квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь державного бюджету м. Чернігова 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – по 12 грн. 33 коп. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 судовий збір в доход держави в розмірі 08 грн. 50 коп. – по 2 грн. 83 коп. з кожного.
На думку апелянтів, при вирішенні даної справи суд мав керуватися нормами Житлового кодексу України та іншими нормативними актами житлового законодавства. Апелянти вказують , що військовий прокурор пред’явив віндикаційний позов – це позов неволодіючого власника про витребування майна з чужого незаконного володіння. В матеріалах справи відсутні докази того, що власник майна позбавлений права володіння цим майном. Крім того, апелянти як на одну з підстав заперечення проти задоволення позову, посилаються на сплив строку позовної давності.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін , оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи ( а. с. 1- 2), заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якого є 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0500), в якому просив витребувати у громадян ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, разом з неповнолітнім членом сім’ї ОСОБА_10, 1994 року народження, службову квартиру АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_5 проходив військову службу у 8 навчальному центрі Державної служби транспорту (в / ч Т0500) раніше – 92422, А - 3351 з 26 вересня 1994 року по 07 серпня 2006 року. Відповідачу за усним розпорядженням командира військової частини А - 3351 для тимчасового проживання на період проходження служби було надано спірне приміщення , переобладнане під житло для проживання . ОСОБА_5 звільнений з військової служби у запас пунктом 67 підпунктом ’’д’’( за власним бажанням ) Положення про проходження військової служби офіцерами , прапорщиками (мічманами ) Збройних Сил України 21 липня 2006 року наказом Голови Адміністрації держспецтрансслужби № 67, виключений із списків особового складу військової частини ТО500 07 серпня 2006 року наказом командира військової частини ТО500 № 197 ( а. с. 13).
Квартира АДРЕСА_1 є державною власністю , входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України , спірне приміщення передано до оперативного управління Державної спеціальної служби транспорту та знаходиться на балансі у 8 навчального центру Державної служби транспорту ( а. с. 4 - 9).
Згідно даних адресно – довідкового відділу УГІРФО УМВС України в Чернігівській області , ОСОБА_5, ОСОБА_10 у м. Чернігові та області не зареєстровані ( а. с. 17) . В спірному житловому приміщенні ОСОБА_5, згідно даних його паспорту , був зареєстрований з 10 березня 1999 року по 10 березня 2002 року. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 ( а. с. 17). Згідно довідки КП ЧМБТІ № 3810 від 21 серпня 2010 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 мають зареєстроване право власності по 1/ 4 частині житлової квартири по АДРЕСА_2 ( а. с. 16). Відповідно до даних довідки в / ч ТО500 № 271 від 16 липня 2010 року, ОСОБА_5 за час проходження військової служби в частині А - 3351 та військовій частині ТО500 на квартирному обліку не перебував ( а. с. 14).
Відповідачі на даний час проживають в спірній квартирі , що підтверджується актом перевірки проживання сім’ї ОСОБА_5 від 25 серпня 2010 року ( а. с. 15).
На момент заселення відповідача ОСОБА_5 та членів його сім’ї та на момент звільнення відповідача з військової служби , будівля АДРЕСА_3 мала статус казарменого приміщення. Згідно рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 46 від 17 лютого 2009 року присвоєно поштові адреси будівлям 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту , яким надано статус житлових будинків по АДРЕСА_3 ( а. с. 11 ) . Згідно рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 68 від 16 березня 2009 року ’’ Про надання статусу службового житла ’’, квартирам АДРЕСА_3, позначеній на схематичному плані технічного паспорту літерою ’’Г-3’’ надано статус службового приміщення ( а. с . 12).
Відповідач та члени його сім’ї ордер на зазначене житло не отримували , на квартирному обліку не перебували.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачі вселилися та користуються спірним приміщенням без відповідних правових підстав, договору оренди спірного приміщення між сторонами не укладалось, ОСОБА_5 та члени його сім’ї на квартирному обліку не перебували , в спірній квартирі не зареєстровані. В даному випадку порушується право позивача щодо можливості користування , розпоряджання спірним приміщенням, а тому порушене право підлягає судовому захисту, зокрема, необхідно усунути перешкоди в користуванні майном, витребувати у відповідачів службову квартиру АДРЕСА_1 шляхом їх виселення.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що спірні правовідносини регулюються виключно нормами житлового законодавства , на думку апеляційного суду, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції , оскільки його висновки не суперечать нормам Житлового кодексу України. Зокрема , згідно приписів статтей 58, 122 Житлового кодексу України єдиною підставою для вселення особи в житлове приміщення є ордер, тому і за нормами житлового законодавства відповідачі вселилися та користуються спірним приміщенням без відповідних правових підстав, оскільки ордер на спірне приміщення їм не видавався.
Враховуючи вищенаведене, твердження апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні .
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відхилити .
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: