Р І Ш Е Н Н Я

                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                       Справа № 2- 141/11                                                      

  01 лютого 2011  року      

             Зарічний районний суд  міста Суми

в складі головуючого судді -  Прокудіної Н.Г.

при секретарі  -    Бузовій Т.І.

            розглянувши   у відкритому судовому засідання    цивільну справу за позовом     ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа  ТОВ ’Все для житла’  про  усунення перешкод в користуванні  житлом та вселення до квартири та зустрічний позов ОСОБА_2  до  ОСОБА_1, 3-ті особи  ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ТОВ ’Все для житла’   про визнання  втратившим право користування  житловим приміщенням, -

                                                  В С Т А Н О В И В :

                  Позивач  ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу  уклала шлюб з  ОСОБА_2 в 2004 році та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.

 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син   ОСОБА_6.  Згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми, від  18.03.2010 р. визначено місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з    матір’ю. 23.09.2009 року вона забрала сина та у відсутності чоловіка пішла з квартири та стала проживати у своїх батьків за адресою АДРЕСА_2.  Однак через деякий час  ОСОБА_2 забрав сина, який в даний час мешкає за адресою АДРЕСА_1.  Шлюб  з ОСОБА_2 був розірваний в березні 2010 року.    Декілька разів вона приходила до спірної квартири з наміром поспілкуватись з сином, але ОСОБА_2  не надав можливості, та вона не могла потрапити до квартири, так як він змінив замки у вхідних дверях. Просить вселити ії до квартири за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що дійсно перебував у зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_1 з 2004 року по 2010 р.. Ініціатором розірвання шлюбу була ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_6, який в даний час проживає з ним за адресою АДРЕСА_1.  ОСОБА_1 не проживає  в спірній квартирі з 23.09.2009 року, в цей день, не попередивши його, вона забрала сина та дитячі речи і виїхала з квартири АДРЕСА_1  за адресою нового проживання АДРЕСА_2,  не перешкоджав проживати їй в квартирі, вона добровільно виїхала з квартири на інше  постійне місце проживання,  не намагалась повернутись до квартири з наміром проживати    в  спірній квартирі. Просить визнати ОСОБА_1  такою, що втратила право на користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

  Від 3-х осіб  надійшли письмові  заяви про слухання справи в їх відсутність.

Суд, заслухав учасників процесу,   дослідивши матеріали справи,  встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 31.07.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження,  від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.  Спільне життя   не склалося з причин  відсутності взаєморозуміння,  рішенням Зарічного райсуду м. Суми шлюб 18.01.2010 року розірвано, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб розірвано в березні 2010 року.  Сторони у судовому засіданні підтвердили та не оспорювали факт того, що ОСОБА_1 не проживає в квартирі АДРЕСА_1  з 23.09.2009 року, в цей день  мати забрала дитину та стали проживати за адресою АДРЕСА_2. В подальшому дитина стала проживати з батьком в квартирі АДРЕСА_1   де і проживає в даний час. В подальшому виник спір з приводу  виховання дитини  та з ким буде проживати малолітня дитина. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми  від 18.03.2010 року  визначено місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з   матір’ю ОСОБА_1.  Рішення суду набрало законної сили.

Згідно ст.60 ЦПК України ’ кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…’.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснювала, що вона добровільно пішла з спірної квартири 23.09.2009 року з дитиною,  за відсутності чоловіка, проживати до своїх батьків і тільки приходила до квартири 2-3 рази в подальшому для спілкування з дитиною і звернулась до суду в даний час не з наміром проживати в квартирі, а з наміром  вселити  квартирантів, а кошти використовувати  для дитини.  Звертаючись до суду з позовом у 2009 р.  про визначення місця проживання дитини у судовому засіданні ОСОБА_1 зазначала, що просить дитину залишити їй на виховання, так як в неї є житло   за адресою АДРЕСА_2 і є всі умови для виховання та проживання дитини,  і з акту опікунської ради виконавчого комітету Червоненської сільської ради Сумського району, Сумської області слідує, що належні матеріально-побутові умови створені   за місцем проживання  матері дитини за адресою АДРЕСА_2, у зв’язку з чим суд   враховуючи  наряду  з іншими доказами  і ці обставини визначив місце проживання дитини з матір’ю.

Доказів того, що ОСОБА_2  чинить перешкоди саме в користуванні квартирою, що  ОСОБА_1 приходила до квартири з наміром саме проживати  там,  та те, що  були змінені  замки в вхідних дверях  ОСОБА_1 суду не надала.

   Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а  в разі спору – судом.

     ОСОБА_2 зазначає у судовому засіданні, що ОСОБА_1 змінила місце проживання  з адреси   по  АДРЕСА_1   на  інше постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2, а в позові зазначає, що згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців, тому відповідно до ст..71 ЖК України   просить визнати ОСОБА_1 втратившою право на користування житловим приміщенням, так як без поважних причин не проживає в квартирі більш шести місяців,  враховуючи, що підстави інші, а позовні вимоги не уточнив в цій частині,  та не заперечує, що з 23.09.2009 р. ОСОБА_1 не проживає в спірній квартирі, а остання звернулась до суду з позовом  19.03.2010 року про вселення, тобто   в період, коли право зберігається на жиле приміщення при тимчасовій відсутності осіб та доказів на підтвердження підстави своїх вимог і заперечень не надав,  тому законних підстав для задоволення його позову про визнання відповідачки особою, яка втратила право користування житловим приміщенням, не вбачається.

Таким чином, враховуючи,  вищезазначене суд вважає за необхідне    відмовити ОСОБА_1  у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог. Відмовити ОСОБА_2   у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.

                          Керуючись ст. 10, 88, 213-215  ЦПК України,  ст.. 71, ст..156 ЖК України, -

                                         В И Р І Ш И В:    

            Відмовити ОСОБА_1  у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.

                     Відмовити ОСОБА_2   у задоволенні позову  в повному    обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено та підписано 04 лютого 2011 року.

Суддя