ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

"23" листопада 2007 р.                                                           Справа № 7/574-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Приватного  підприємця  ОСОБА_1, м.Херсон

до Фонду комунального майна м.Херсона, м.Херсон

3 особа без самостійних вимог - Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон 

про  зобов'язання до вчинення  дій

 

за участю:

представників сторін:

від  позивача - ОСОБА_2, дов. від 07.11.2007р., представник

від  відповідача - Щербина А.М., дор. №746 від 21.06.2007р., гол. спеціаліст

від 3 особи - Трибушна Л.В., дов. №19 від 10.01.2007р., гол. спец.

 

Позивач (ПП ОСОБА_1, м.Херсон, ідент. номер НОМЕР_1) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати незаконною відмову відповідача (Фонд комунального майна м.Херсона) у здійсненні дій щодо включення нежилого приміщення цокольного поверху загальною площею 176,7м кв. у будинку АДРЕСА_1 до програми приватизації та здійснити дії по включенню зазначеного об'єкта до програми приватизації.

Заявою від 23.11.2007р. позивач на підставі ст.51 КАС України змінив предмет позову і просить суд визнати незаконною відмову відповідача у включенні нежилого приміщення цокольного поверху буд АДРЕСА_1 загальною площею 176,7кв.м до переліку об'єктів програми приватизації комунального майна, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також зобов'язати Фонд комунального майна включити зазначене приміщення до переліку об'єктів програми приватизації, що підлягає приватизації шляхом викупу.

Обгрунтовуючи підстави позову, посилається на те. що приміщення використовується на підставі укладеного між ним та управлінням комунальної власності м.Херсона договору оренди від 17.07.2007р.

В процесі використання майна, з дозволу орендодавця позивачем за рахунок власних коштів здійснено невід'ємні поліпшення - капітальний ремонт орендованого майна, вартість якого складає 104440грн., що перевищує 25% залишкової вартості об'єкта оренди.

Вважає безпідставною відмову у включенні орендованого приміщення до переліку об'єктів програми приватизації, оскільки вони не є допоміжними та не містять технічних та інших комунікацій, які забезпечують роботу будинку у цілому.

Відповідач та третя особа з позовом не погоджуються, посилаючись на порушення орендарем умов договору оренди щодо проведення своєчасної оплати орендованого приміщення.

Позивачем не було надано Фонду документи, які б підтверджували проведення робіт, пов'язаних із здійсненням поліпшень орендованих приміщень, що унеможливило розгляд та позитивне вирішення питання щодо включення цих приміщень до переліку об'єктів програми приватизації.

До того ж, включення комунального майна до програми приватизації, як було первісно визначено у поданому позові до зміни предмету позовних вимог згідно заяви від 23.11.2007р., є виключною компетенцією міської ради.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

 

в с т а н о в и в:

 

На підставі рішення Херсонської міської ради №369 від 29.03.2007р. між позивачем та управлінням комунальної власності укладено договір оренди комунального майна від 17.07.2007р. №413-С, згідно з яким ПП ОСОБА_1 передано в оренду на строк до 17.07.2010р. нежилі приміщення цокольного поверху в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 176,7 кв.м, з метою здійснення підприємницької діяльності (під розміщення кафе). (а.с.6-7).

Згідно з проведеною ПП "Експерт" незалежною оцінкою ринкова вартість переданого в оренду об'єкта становить 238015грн.

У пункті 6.2 договору оренди сторони досягли домовленості щодо того, що орендар вправі з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Позивач узгодив в установленому порядку з орендодавцем проведення поліпшень, що підтверджується наданим кошторисом на капітальний ремонт об'єкта оренди площею 176,7 кв.м, затвердженим заступником міського голови та управлінням капітального будівництва міськвиконкому (а.с.8).

Отже, невід'ємні поліпшення орендованого майна проведено з дозволу орендодавця.

Фат здійснення будівельних робіт підтверджено наданими у справу локальним кошторисом та зведеним кошторисним розрахунком, відомістю ресурсів, дефектним актом. (а.с.8-14).

В зв'язку із проведенням орендарем невід'ємних поліпшень вартість майна значно підвищилась. Так, вартість будівельних робіт, пов'язаних з капітальним  ремонтом орендованого майна, складає 104440грн., що також підтверджується аудиторським висновком від 19.11.2007р. вих.№32, виданим аудиторською фірмою "Рада-аудит" м.Херсон.

Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням капітального ремонту об'єкта оренди, здійснено за рахунок власних коштів орендаря (позивача), що також підтверджується бухгалтерською довідкою, відомостями розрахунку вартості невід'ємних поліпшень.

Факт проведення їх оплати підтверджений наданими у справу квитанціями форми №ПО-Д2 №006295 від 12.11.2007р. та №006294 від 15.10.2007р.

Листом від 21.11.2007р. №1383 відповідач відмовив позивачу в реалізації права на приватизацію об'єкта оренди з огляду на те, що нежиле приміщення є допоміжним і окремо приватизації не підлягає.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обгрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.

Об'єкт нерухомості передано в оренду з метою здійснення позивачем підприємницької діяльності на підставі рішення Херсонської міської ради №369 від 29.03.2007р.

Умовами договору передбачено право орендаря вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання з дозволу орендодавця.

Кошторис на капітальний ремонт об'єкта оренди узгоджено з уповноваженим органом.

Згідно висновку незалежної експертної оцінки ринкова вартість об'єкта оренди складає 238015грн.

Аудиторським висновком підтверджено факт проведення позивачем будівельних робіт, пов'язаних з капітальним ремонтом орендованого майна на суму 16481грн. 55коп. за рахунок власних коштів ПП ОСОБА_1

Відповідно до ст. 51 „Державної програми приватизації на 2000-2002 роки", затвердженої Законом України „Про Державну програму приватизації"" від 18.05.2000р. № 1723-ІП встановлено, що в процесі приватизації орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартість яких складає не менше як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем за згодою уповноваженої особи було здійснено за рахунок власних коштів невід'ємні поліпшення орендованого приміщення, які неможливо відокремити від об'єкту без завдання йому шкоди, вартість яких перевищує 25% ринкової вартості орендованого приміщення, яка є значно вищою від залишкової вартості майна.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств" (малу приватизацію), Фонд державного майна України, Верховна Рада АРК, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом шляхом викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення орендованого майна до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Частиною 5 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:

особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем згідно з цим законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

-    не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Матеріали справи свідчать про відсутність підстав, перерахованих у названій нормі закону, для відмови позивачу у включенні орендованого ним приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, тому суд визнає відмову Фонду у включенні приміщень цокольного поверху площею 176,7  кв. м. у будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу незаконною та зобов'язує відповідача включити зазначене майно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь позивача.

Суд не приймає доводи відповідача за їх безпідставністю, оскільки позивач мав усі необхідні документи та правові підстави для позитивного вирішення питання щодо включення орендованого позивачем майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Так, нежилі приміщення є комунальною власністю.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація - це відчуження квартир (будинків, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках), де мешкають два і більше наймачів та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.

За змістом частини 2 ст. 10 цього Закону власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Таким чином, при вирішенні питання щодо належності приміщення до допоміжного, слід виходити не лише з його місцерозташування у будинку, а також з того, чи є це приміщення допоміжним, в якому (чи в частині якого) знаходиться технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир), без доступу до яких експлуатація житлового будинку не є можливою, чи використовувалось воно (чи частина його) для обслуговування будинку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що в орендованому приміщенні цокольного поверху наявні комунікації, які б забезпечували роботу та догляд за квартирами цього будинку.

Сам факт знаходження певних приміщень у підвалах, цокольних поверхах не може визнаватися безумовною підставою віднесення їх до допоміжних приміщень у контексті Закону України „Про приватизацію державного фонду".

На теперішній час нежиле приміщення використовується позивачем на підставі договору оренди під розміщення кафе, отже не відповідає статусу допоміжного, є окремим об'єктом цивільно-правових відносин, який підлягає приватизації на загальних підставах.

Згідно з положенням про Фонд комунального майна міста Херсона до його основних функцій віднесено розроблення пропозицій щодо відчуження майна, яке перебуває у комунальній власності, внесення їх на розгляд міської ради для формування місцевої програми відчуження; розгляд заяв про включення підприємство до переліку об'єктів, що підлягають відчуженню, і в разі відсутності підстав для відмови, включення підприємства до відповідного переліку з наступним письмовим повідомленням заявників та адміністрації підприємств.

Предметом заявленого позову є включення об'єкта нерухомості до переліку об'єктів Державної програми приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, у якому відповідач відмовляє.

Відчуження об'єкта відбувається після розгляду цього питання міською радою та формування місцевої програми приватизації.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 6 грн. 80 коп. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 04 грудня 2007р. об 11год. 00хв., каб.324, вул.Горького, 18, м.Херсон.

Керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

 

1. Позов задовольнити.

Визнати незаконною відмову Фонду комунального майна м.Херсона, код 24958630 у включенні нежилого приміщення цокольного поверху загальною площею 176,7кв.м у будинку АДРЕСА_1 до переліку об'єктів програми приватизації.

Зобов'язати Фонд комунального майна м.Херсона, код 24958630 включити нежиле приміщення цокольного поверху загальною площею 176,7кв.м у будинку АДРЕСА_1 до переліку об'єктів програми приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь ПП ОСОБА_1, м.Херсон, ІПН НОМЕР_1.

2. Присудити ПП ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 з Державного бюджету 6грн. 80коп. судового збору.

 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                                          Н.О. Задорожна

 

повний текст постанови

складений 04.12.2007р.