Справа № 1-36, 2006 року

                ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2007 року                   Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючої  судді:                       Марущак Н. М.,                                                                                                                                                                                                                                                        

при секретарі:                              Карабань З.І., 

з участю прокурора:                    Бабенка В.М.,

потерпілої:                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та жителяАДРЕСА_1, Київської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, освіта базова загальна середня, військовозобов”язаного, працюючого в Київській міській клінічній лікарні № 5 прибиральником території, не одруженого, в скоєнні злочину, передбаченого  ст. 164 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1відповідно до рішення Ставищенського районного суду Київської області від 9 червня 2004 року № 2-190 є боржником і зобов'язаний сплачувати аліменти на користьОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку на утримання сина  ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, до його повноліття.

Однак, станом на 1 січня 2007 року він злісно ухиляється від сплати аліментів, а саме не працевлаштувався, на обліку в Ставищенському районному центрі зайнятості по безробіттю не перебуває, заборгованість по сплаті аліментів не погасив, не реагує на неодноразові попередження державного виконавця. За вказаний період заборгованість по аліментах становить 5898 гривень 80 копійок.

Такі дії ОСОБА_1досудовим слідством кваліфіковані за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання сина.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, визнав повністю, суду показав, щодо 2004 року він проживав в цивільному шлюбі зОСОБА_2 Від вказаного шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, на утримання якого він за рішенням суду повинен сплачувати аліменти. Проте, з часу їх стягнення рішенням суду від 9 червня 2004 року по 16 лютого 2007 року він ніде не працював, на обліку в Ставищенському районному центрі зайнятості по безробіттю не перебував. У вказаний період отримував нерегулярні доходи за виконання робіт по усних договорах підряду. Проте, аліменти на користь своєї колишньої співмешканки на утримання  сина  не сплачував.  З 16 лютого 2007 року він працює в Київській міській клінічній лікарні № 5 двірником і з першого авансу перерахувавОСОБА_2 на утримання сина аліменти в сумі 78 грн.

У вчиненому підсудний щиро кається, в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що з 16 лютого 2007 року він працевлаштувався, працює в Київській міській клінічній лікарні № 5 двірником і з першого авансу перерахувавОСОБА_2 на утримання сина аліменти в сумі 78 грн. і в подальшому зобов”язується  регулярно сплачувати аліменти.

Суд розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку прокурора про звільнення ОСОБА_1від кримінальної відповідальності та думку потерпілої, вивчивши кримінальну справу вважає, що підсудного слід звільнити від кримінальної відповідальності в зв'язку із зміною обстановки, справу провадженням закрити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Відповідно до ч. 3 ст.7 КПК України за наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином  невеликої тяжкості; щиро розкаюється у його вчиненні, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, проти закриття кримінальної справи відносно нього не заперечує.

Враховуючи викладене та той факт, що ОСОБА_1на даний час  працевлаштувався, працює в Київській міській клінічній лікарні № 5 прибиральником території і почав сплачувати аліменти на користьОСОБА_2 на утримання сина, суд вважає, що підсудний перестав бути суспільно-небезпечною особою внаслідок зміни обстановки і тому його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 7 КПК України, а справу провадженням закрити.

Керуючись ст. 48 КК України, ст.  ст. 7, 282 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 1 КК України провадженням закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв”язку із зміною обстановки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1-  підписку про невиїзд, скасувати.

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя