ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

31 серпня 2006 р.

№ 14/211

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддя

Муравйов О. В.

судді

Полянський А. Г. Рогач Л. І.

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ВВС”

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.2006 року

по справі Господарського суду

№ 14/211 Запорізької області

зза позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ВВС”

до	- товариства з обмеженою відповідальністю “Азов. Сервіс” - Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області - Комунального підприємства “Якимівське бюро технічної інвентаризації”

про	визнання права власності і зобов’язання зареєструвати право власності

За участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3:

Смірнов О. В. - дов. від 10.01.06 № 070106/юр не з’явився не з’явився

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.07.2006 року у складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г., Фролова Г. М. касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ВВС” була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 11 год. 20 хв. 10.08.2006 року.

У зв’язку з відпусткою судді Фролової Г. М. розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України для розгляду справи № 14/211 в касаційному порядку утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Рогач Л. І.

Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.

Представники заявника касаційної скарги –позивача по справі товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ВВС”, а також представники відповідачів 2 та 3 Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та Комунального підприємства “Якимівське бюро технічної інвентаризації” в судове засідання не з’явилися, хоча про дату, час т місце судового засідання повідомлений заздалегідь належним чином. Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.07.2006р. про прийняття касаційної скарги та призначення її до розгляду явка представників сторін обов’язковою не визнавалася. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. 1117 ГПК України, а також те, що всі доводи позивача щодо застосування норм матеріального та процесуального права викладені заявником в касаційній скарзі, свої заперечення проти касаційної скарги відповідач-3 виклав у відзиві на касаційну скаргу, який доданий до справи, суд касаційної інстанції вважає, що неявка представників позивача та відповідачів 2 і 3 не перешкоджає розгляду касаційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України без участі представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.

За згодою відповідача-1 в судовому засіданні 31.08.2006 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ВВС” звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Азов.Сервіс”, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та комунального підприємства “Якимівське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на: капітальну будівлю громадської вбиральні вигрібного типу з підсобним приміщенням; незавершену будівництвом будівлю 2-поверхового цегельного котеджу; комплектний, щитовий дерев’яний будиночок (збірно-розбірний) для літнього відпочинку; мобільні будиночки для літнього відпочинку; навіс для плавзасобів; мобільний будиночок (службовий); комплектну трансформаторну підстанцію ПКТП зав. № 4724; місткість для води (харчова), що розташовані в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип, спонукати ТОВ “Азов.Сервіс” демонтувати цегляно-металевий комбінований паркан навколо незавершеної будівництвом будівлі 2-поверхового цегляного котеджу, розташованого в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип та спонукати КП “Якимівське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за ТОВ фірмою “ВВС” право власності на кпітальну будівлю громадської убиральні вигрібного типу з підсобним приміщенням; незавершену будівництвом будівлю 2-поверхого цегельного котеджу, що розташовані в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.09.2005р. по справі № 14/211 (суддя Хоролець Т. Г.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.2006р. (головуючий суддя Мірошниченко М. В., судді Кричмаржевський В. А., Шерник О. В.) позивачу в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, провадження у справі припинити у зв’язку з допущеними порушеннями норм процесуального права.

Відповідачі 1 та 3 Товариство з обмеженою відповідальністю “Азов.Сервіс” та Комунальне підприємство “Якимівське бюро технічної інвентаризації” у відзивах на касаційну скаргу проти доводів та вимог заявника заперечують.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзиви на неї, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача-1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24.08.1983р. між Якимівським районним комбінатом побутового обслуговування населення та КІВЦ “Укрглавелектромонтаж” було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 520 кв.м., розташованої на території наметового містечка літнього відпочинку Якимівського райпобуткомбінату по вул. Коса Пересип в смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, строком на 10 років. За погодженням сторін договір було продовжено на той самий термін.

15.05.1989р. між Виробничим кооперативом “Москвич” (Покупець) та КІВЦ “Укрглавелектромонтаж” (Продавець) укладено договір купівлі-продажу майна, розташованого за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип - наметове містечко літнього відпочинку Якимівського райпобуткомбінату Запорізького обласного управління побутового обслуговування, на земельній ділянці площею 520 кв.м. Згідно до договору Кооперативом “Москвич” було придбане наступне майно: капітальну будівлю громадської убиральні вигрібного типу з підсобним приміщенням; незавершену будівництвом будівлю двоповерхового цегельного котеджу; комплектний, щитовий дерев'яний будиночок (збірно-розбірний) для літнього відпочинку; мобільні будиночки для літнього відпочинку; навіс для плавзасобів; мобільний будиночок (службовий); комплектна трансформаторна підстанція ПКТП зав. №4724; ємність для води (харчова).

Розпорядженням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 522-р від 20.08.1996р. виробничий кооператив “Москвич” було реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ВВС”. У зв'язку з ліквідацією Якимівського районного комбінату побутового обслуговування населення право власності на вищезазначену земельну ділянку (на якій розташовано спірне майно) перейшло до Кирилівської селищної ради народних депутатів.

23.07.1993р. між Кирилівською селищною радою народних депутатів та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “ВВС” було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 520 кв.м., що є частиною земельної ділянки наметового містечка літнього відпочинку. Згідно до договору в оренду була передана земельна ділянка з розташованим на ній рухомим та нерухомим майном. Згідно п.2.1.Договору строк його дії встановлено - 10 років.

05.12.02 між Якимівською районною державною адміністрацією ( Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗОВ СЕРВІС” ( Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно до якого Покупець (відповідач 1) прийняв у власність земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту на території Кирилівської селищної ради Якимівського району, Запорізької області по вул. Коса Пересип, загальною площею 10200 кв.м. пісків - для розташування бази відпочинку “Діана”.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВ СЕРВІС” та Кирилівської селищної ради вважаючи, що право позивача можуть оспорювати саме вони.

З матеріалів справи (протокол № 1 загальних зборів від 18.05.05р., доповнення до протоколу від 18.05.05р., угода про порядок розподілу майна від 18.05.05р.) вбачається, що учасники ТОВ “АЗОВ СЕРВІС” - фізичні особи Перець Олександр Петрович та Мелюк Петро Йосипович вийшли із складу учасників ТОВ “АЗОВ СЕРВІС” та забрали свої долі із статутного фонду. Зазначеними особами оформлено право власності на земельні ділянки в смт. Киріливка, вул. Коса Пересип, про що свідчать державні акти на право власності на земельні ділянки   Серія ЗП № 149254 та № 149255 площею по 1,0175 га кожна. Майно бази відпочинку “Діана”, що знаходиться на зазначених земельних ділянках, зареєстровано на праві приватної власності за тими ж фізичними особами Перець О.П. - 3/5 частки та Мелюк П.И. -2/5 частки, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Кирилівської селищною Радою від 02.08.05р. серія ЯЯЯ № 632522 на підставі рішення виконавчого комітету Кирилівської селищної ради від 21.07.2005р. №345.

Матеріали справи не підтверджують факт наявності на праві власності нерухомого майна відповідача 1 на земельній ділянці, на якій розташована б/в “Діана”.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 ст. 21 ГПК України відповідачі визначаються як підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Право вибору відповідача, як це випливає із змісту ч. 2 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24, п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, належить позивачу.

Закон (ст. 24 ГПК України) надає господарському суду право до прийняття рішення по справі залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача, а також за згодою позивача допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Господарський суд самостійно визначає необхідність реалізації тих чи інших процесуальних прав, в тому числі права на заміну відповідачів чи залучення інших відповідачів, виходячи з обставин справи.

В касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом ст. 24 ГПК України, яке на думку заявника полягає в тому, що суд не виконав приписів зазначеної норми, не замінивши відповідачів. Заявник вважає, що суд повинен був це зробити.

Однак таке твердження заявника касаційної скарги не грунтується на законі, оскільки заміна відповідачів відповідно до ст. 24 ГПК України є правом суду,  а не його обов’язком.

Отже, суд першої інстанції не порушував приписів ст. 24 ГПК України.

Що стосується вимоги про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, то підстав для цього у місцевого суду також не було.

Оскільки суд розглядав спір між юридичними особами, який відповідно до ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам України.

За таких обставин суд першої інстанції, виходячи з матеріалів справи, вірно зробив висновок про те, що відповідачі 1 та 2 не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому прийняв вірне рішення про відмову в позові. Суд не припустився при цьому порушень норм процесуального права, зокрема, ст. 24, 80 ГПК України, як про це помилково стверджує позивач в касаційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції також правильно залишив апеляційну скаргу позивача без задоволення, дав вірну оцінку рішенню суду першої інстанції і залишивши його без змін.

За таких обставин касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117-12 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ВВС” залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.2006 року по справі № 14/211 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2005 року по справі № 14/211 залишити без змін.

Головуючий суддя

О. В. Муравйов

Судді

Л. І. Рогач А. Г. Полянський