Справа №:755/21830/21

Провадження №: 04

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" січня 2022 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., розглянувши матеріли позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКЛУБ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором перевезення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКЛУБ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором перевезення.

Вивчивши матеріли позовної заяви та долучені до неї додатки на предмет дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства при визначенні підсудності даного спору конкретному суду, суддя приходить до наступних висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. ( ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ( ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частини першої ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 Цивільного процесуального кодексу України).

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно положень ч.5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Виходячи з норми ч.16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

Як роз`яснено у пунктах 5,6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред`явлення кількох позовних вимог, пов`язаних між собою, якщо на одну з них поширюються виключна підсудність.

В пункті 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз`яснено, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

При цьому, згідно ч.4 ст. 30 ЦПК України позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред`являються за місцезнаходженням перевізника.

Аналіз змісту приписів ч.ч.5, 16 ст. 28, ч.4 ст. 30 ЦПК України свідчить, що можливість встановлення підсудності справ за вибором позивача не поширюється на позови, котрі підлягають розгляду за правилами виключної територіальної підсудності.

Відтак, позов про відшкодування шкоди, котрий виникає із договору перевезення пасажирів, має пред`являтися за місцезнаходженням перевізника, за правилами виключної підсудності.

Така ж правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 161/19658/18.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, котрі є у відкритому доступі, місцезнаходженням перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКЛУБ» (код ЄДРПОУ - 30368828) є м. Київ, вулиця Василя Стуса, буд.9 кв.89, що територіально відноситься до Святошинського району міста Києва.

При цьому, правовідносини, які виникли між сторонами у справі витікають з договору перевезення, на які поширюється правила виключної підсудності у відповідності до ч.2 ст. 27 ЦПК України.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За змістом положень частини першої статі 378 «Підстави для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю» Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За наведених обставин та враховуючи, що за змістом та характером спірних правовідносин, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКЛУБ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором перевезення, підлягає розгляду з дотриманням правил виключної підсудності (за місцезнаходженням перевізника) в порядку визначеному ч.4 ст. 30 ЦПК України, тому наявні підстави передати справу для подальшого розгляду до Святошинського районного суду м. Києва.

Враховуючи викладене та керуючись статями 2, 4, 27, 28, ч.4 ст. 30, 31, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу № 755/21830/21 (провадження № 2/755/9892/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКЛУБ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором перевезення, передати за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва для подальшого розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

З текстом ухвали можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: gttp://reyestr.court.gov.ua

С у д д я: