ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.11 Справа № 13/317/10
Суддя
За позовом: Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя
про стягнення 46,80 грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Шульц В.В. довіреність № 07-01/2659 від 08.05.09
Від відповідача: Дерябіна Ю.В. довіреність № 18-58 від 27.12.10
Розглядається позовна Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»про стягнення 46,80 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив стягнути з позивача суму надмірно перерахованих коштів по субсидіях за холодне водопостачання у розмірі 46,80 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав суму заборгованості, але, в той же час, просив застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,
В С Т А Н О В И В :
23.11.2003р. до управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради (далі - управління) із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулась гр. ОСОБА_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, який знаходився на балансі Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів».
Гр. ОСОБА_1 призначено субсидію відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1995 № 848.
Одним із основних документів для призначення субсидії є довідка про склад сім'ї та розміри платежів за житлово-комунальні послуги від 10.11.2003 № 368, надана житлово-комунальним відділом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів". Відповідно до цієї довідки розмір плати за холодне водопостачання складає 18,72 грн. (загальний лічильник).
При призначенні гр. ОСОБА_1 субсидії управлінням взято до розрахунку розмір плати за холодне водопостачання у сумі 18,03 грн., згідно санітарних норм споживання, і призначено субсидію на відшкодування за холодне водопостачання в сумі 10,89 грн. щомісячно на опалювальний період з листопада 2003 року по квітень 2004 року (включно).
Відповідно до п. 15 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1995 № 848 громадянам, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного і громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках та будинках житлово-будівельних кооперативів субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається шляхом перерахування коштів на рахунок власників житла (уповноважених ними органів) та підприємств, що надають комунальні послуги.
Після закінчення опалювального періоду житлово-комунальним відділом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»надано до управління довідку про вартість фактично наданих послуг для звірки по закінченню строку дії субсидії від 18.06.2004. Згідно із цією довідкою отримувач субсидії ОСОБА_1 фактично використала послуг з холодного водопостачання за період з листопада 2003 року по квітень 2004 року (включно):
Листопад 2003 на суму 14,91 грн.;
Грудень 2003 року на суму 10,50грн.;
Січень 2004 року на суму 6,66грн.;
Лютий 2004 року на суму 7,95грн.;
Березень 2004 року на суму 9,90грн.;
Квітень 2004 року на суму 10,99грн.
Тобто, отримувач субсидії ОСОБА_1 фактично використала послуг з холодного водопостачання на суму меншу ніж, та яка була взята до розрахунку субсидії.
Різниця призначеної суми та фактично використаної складає 46,80 грн., що підтверджується розрахунками залишків/добавки субсидії від 15.07.2004 та актом звірки взаємних розрахунків від 15.09.2004 № 142 станом на 01.09.2004.
Відповідно до п.14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1995 № 848 у разі коли по закінченню терміну отримання субсидії зазначені послуги використано на суму, меншу від суми призначеної субсидії та обов'язкової частки плати в межах норм споживання, невикористані перераховані кошти повертаються (перераховуються) організаціями, що надають послуги, на рахунок органів праці та соціального захисту населення або зараховуються цими організаціями в рахунок фінансування призначених іншим отримувачам субсидії.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав:
Згідно з твердженнями викладеними у позовній заяві, між позивачем та відповідачем у 2004 року проведена звірка фактично спожитих і нарахованих пільг станом на 01.09.2004р., однак, в адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів позивач направляв лише у 2010 році.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.
Тобто строк звернення позивача з вимогою про повернення грошових коштів сплив ще у 2007р.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представником відповідача у судове засідання надано відзив в якому він просить застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Щодо заперечень позивача про те, що дані відносини є бюджетними та на них не розповсюджується строк позовної давності передбачений Цивільним кодексом, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється:
1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;
5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв».
Згідно з ч. 2 ст. 268 ЦК України, законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Таким чином, зазначені позивачем підстави незастосування позовної давності не відповідають умовам жодного із шести пунктів.
Також, позивачем, як в позовній заяві так і під час судового засідання, не названо на підставі норми якого закону на зазначені вимоги не поширюється позовна давність.
За таких обставин, у задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 01.02.2011р.
Суддя В.Г. Серкіз