ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6688/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,   

за участю:

представника відповідачів - Малюченка С.Я.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Святобуд" до Державної податкової служби України,  Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ТОВ "Святобуд" звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2889024/39483998 від 21.07.2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 22 від 23.06.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 23.06.2021 року датою її фактичного отримання.    

Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної, незважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені ПК України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Зазначає, що ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не зазначено, які саме документи згідно вичерпного переліку слід надати позивачу для перевірки і які були б достатні для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 05.11.2021 року відкрито спрощене провадження в справі та призначено судове засідання на 29.11.2021 року.

29.11.2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просять суд відмовити в задоволенні позову. Відзиви обґрунтований тим, що за результатами перевірки поданої ТОВ "Святобуд" податкової накладної реєстрація її була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки така відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. У зв`язку з цим, відповідачем-1 запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначені в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, позивачем не було подано такі документи, а тому Комісією ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його прийняття відповідач-1 вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Окремо відповідач-2 стверджує, що у суду відсутні повноваження для втручання в дискреційні повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені в письмових відзивах.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Видами діяльності ТОВ "Святобуд" за КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами.

16.06.2021 року між ФГ "Маркобок" (покупець) та ТОВ "Святобуд" (постачальник) укладено договір поставки №16/06-21.

Предметом договору є поставка та передача у власність покупця будівельних матеріалів в номенклатурі, асортименті, загальній кількості та ціною за одиницю, визначених в рахунках-фактурах.

Умовами поставки є поставка за рахунок покупця.

Формою розрахунку є здійснення покупцем протягом 14 днів 100% оплати на підставі договірної ціни, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальнику на підставі виписаного рахунку.

24.06.2021 року ТОВ "Святобуд" на адресу ФГ "Маркобок" складено видаткову накладну № 29 на поставку товару - бетон М-300 в кількості 90 куб.м. на суму 267120 грн., в тому числі ПДВ 44520 грн.

24.06.2021 року між сторонами укладено акт надання послуг № 32 про надання послуг бетононасосу на 37500 грн.

23.06.2021 року позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 на суму 267120,00 грн., в т.ч. ПДВ 44520,00 грн.

Товар - бетон М-300, код товару УКТ ЗЕД 2845909000, кількість 90 куб.м.

Згідно квитанції № 1 від 14.07.2021 року, податкову накладну № 22 від 23.06.2021 року прийнято та зареєстровано в ЄРПН за №9192300467, але її реєстрацію зупинено із зазначенням причини, а саме: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.06.2021 року № 22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2845, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 3.8968 %, "Р" = 29910.3".

15.07.2021 року позивач сформував та подав в електронному вигляді повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено та додав документи, що підтверджують господарські взаємовідносини, в кількості 32 додатків.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регіонального рівня прийнято рішення від 21.07.2021 року № 2889024/39483998 про відмову у реєстрації податкової накладної № 22 від 23.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

На виконання положень ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З наведених норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача за № 22 від 23.06.2021 слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, пунктом 1 Додатку 3 до Порядку № 1165 передбачено, що до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Тобто, змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

За змістом ст.198 ПК України право платника податків на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником-платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п.201.11 ст.201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст.9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, суд вважає, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, питання фактичної можливості проведення господарської операції з поставки позивачем в адрес ФГ "Маркобок" бетону в кількості 90 куб.м.  є одним з ключових питань для правильного вирішення даного спору.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та включив витрати до складу оподатковуваного доходу, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

З цього приводу суд вважає за доцільне дослідити питання придбання ТОВ "Святобуд" бетону, який за даними позивача в подальшому було поставлено на адресу ФГ "Маркобок".

З пояснення до податкової накладної №22 від 23.06.2021 року (а.с. 151) суд встановив, що бетон, який реалізовано ФГ "Маркобок" 24.06.2021 року по видатковій накладній №29 придбано 24.06.2021 року у ТОВ "ЗБК БЕТОН" на підставі видаткових накладних №№108-117 від 24.06.2021 року, ТТН №№108-117 від 24.06.2021 року та паспорту ДСТУ №40/21 від 24.06.2021 року.

Суд дослідив ці первинні документи та зазначає, що ними підтверджується поставка на адресу позивача бетону в кількості 84 куб.м., а не 90 куб.м.

Акт надання послуг №119 від 24.06.2021 року укладений між ТОВ "ЗБК БЕТОН" та ТОВ "Святобуд" містить дані про поставку бетону спеціалізованим автотранспортом в кількості 10 одиниць, що відповідає кількості видаткових накладних та ТТН (по 10).

Втім, рахунок на оплату №37 від 22.06.2021 року містить дані про поставку 90 куб.м бетону та про кількість спеціалізованого автотранспорту 11 одиниць, що відрізняється від фактичних даних в бік збільшення на 6 куб.м. бетону та на 1 одиницю спеціалізованого автотранспорту, доказів того, що постачальник повернув на адресу покупця зайво сплачені ним за не поставлені 6 куб.м. бетону кошти сторони суду не надали, а тому суд не приймає до уваги цей рахунок.

Додатково позиція суду про поставку на адресу позивача 84 куб.м. бетону, замість декларованих сторонами 90 куб.м. підтверджується паспортом №40/21 ДСТУ Б.В.2.7-43-96 від 24.06.2021 року (а.с. 156), який видано ТОВ "ЗБК БЕТОН" споживачу ТОВ "Святобуд" на кількість виготовленої суміші 84 куб.м.

В податковій накладній №1 від 23.06.2021 року виписаній ТОВ "ЗБК БЕТОН" на адресу ТОВ "Святобуд" постачальник декларує поставку 90 куб.м. бетону, з кодом УКТ ЗЕД 3824501000, тоді як такої кількості бетону на адресу покупця не постачалось.

Судом встановлено, що ТОВ "Святобуд" придбав у ТОВ "ЗБК БЕТОН" 84 куб.м. бетону з кодом УКТ ЗЕД 3824501000, але задекларував поставку на адресу ФГ "Маркобок" 90 куб.м. бетону з кодом  2845909000, який ним в такій кількості та за таким кодом не придбавався.

Також суд звертає увагу, що позивач виписав податкову накладну №22 від 23.06.2021 року про продаж ФГ "Маркобок" 90 куб.м. бетону з кодом  2845909000 ще до моменту придбання самого бетону у постачальника ТОВ "ЗБК БЕТОН", яке відбулось лише 24.06.2021 року. Тобто, позивач виписав податкову накладну на поставку товару якого в нього не було і який він ще не поставив.

Стосовно кодів УКТЗЕД, то код 2845909000 є кодом "іншої продукції" групи "Продукція хімічної та пов`язаних з нею галузей промисловості", а код 3824501000 є кодом товару "бетон, готовий до заливки" групи "Продукція хімічної та пов`язаних з нею галузей промисловості". Таким чином, позивач реалізував на адресу покупця іншу продукцію ніж бетон, готовий до заливки, але придбання цієї продукції він не підтвердив належними доказами.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що первинними документам не підтверджено виконання господарської операції, яка відображена в податковій накладній №22 від 23.06.2021 року стосовно кількості поставленого товару та його коду УКТЗЕД.

Решта доводів сторін на правильність висновків суду не впливає.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 -  246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний  30 грудня 2021 р.

Суддя                                                                                                                  С.О. Варняк

кат.  111010000