ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 р. № 22/19/12/2071
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,
суддів:Мележик Н.І.,
Владимиренко С.В. - доповідач,
розглянув
касаційні скарги 1. Першого заступника прокурора Хмельницької області;
2. Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р.
у справі№22/19/12/2071 господарського суду Хмельницької області
за позовомХмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області
доВідкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницька міська рада
простягнення 602227,9грн.,
За участю прокурора: Рудак О.В., посв. №72 від 14.04.2008р.;
представників:
- позивача: не з'явилися
- відповідача: Мастер П.В., дов. б/н від 04.01.2011р.;
- третьої особи: не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод", з урахуванням уточнення позову, просив відшкодувати за рахунок відповідача 602277,9грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, пославшись на завдання шкоди через неналежне виконання службових обов'язків службовими особами відповідача у зв’язку з порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.06.2010р. у справі №22/19/12/2071 (суддя Заверуха С.В.) позов Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Хмельницька міська рада про стягнення 602277,9грн. задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" на користь держави 602277,9грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" в доход державного бюджету України державне мито в розмірі 6022,78грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі №22/19/12/2071 (колегія суддів у складі головуючого судді Щепанської Г.А., суддів Гулової А.Г., Пасічник С.С.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" задоволено. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.06.2010р. у справі №22/19/12/2071 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Перший заступник прокурора Хмельницької області та Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі №22/19/12/2071 та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 02.06.2010р. у справі №22/19/12/2071.
Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Хмельницький цукровий завод" від 05.06.2007р. №000353/77, складеного державною екологічною інспекцією в Хмельницькі області, встановлено засмічення побутовими відходами території, що межує з жомовою ямою підприємства.
З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Хмельницький цукровий завод" від 14.06.2007р. №000538/93, складеного державною екологічною інспекцією в Хмельницькі області, судами попередніх інстанцій встановлено, що в цьому акті зафіксовано перевищення термінів зберігання відходів виробництва (жому) на підприємстві та припис здійснити керівництву ВАТ "Хмельницький цукровий завод" вивезення жому до 10.07.2007р. з повідомленням до 15.07.2007р. про його виконання державну екологічну інспекцію в Хмельницькі області.
Судами попередніх інстанцій також з’ясовано, що постановою від 16.06.2007р. №00743/102 на керівника ВАТ "Хмельницький цукровий завод" ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення ст.ст.20, 68, 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.20 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме, за перевищення терміну зберігання відходів виробництва (жому), що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням умов дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.
З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Хмельницький цукровий завод" від 20 - 26 вересня 2007р. №000831, судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками державної екологічної інспекції в Хмельницькій області виявлено, зокрема, що відходи жому не паспортизовані, реєстрова картка обліку утилізації відходів не розроблена, облік відходів жому по мірі вивезення в жомові ями не ведеться, на момент перевірки розміщено в жомовій ямі 24500тонн жому за відсутності затвердженого ліміту на розміщення жому, санітарно-захисна зона від жомових ям до приватного житлового масиву не витримана і дорівнює 25м, при встановленій 300м, документального підтвердження щодо вивезення жому за 2006р. підприємством не надано. В акті також зазначено, що жом не містить класу небезпеки. За результатами цієї перевірки складено припис від 27.09.2007р. щодо усунення виявлених порушень у сфері поводження з відходами, отруйними речовинами, атмосферного повітря та інше.
Поряд з цим, з листа ВАТ "Хмельницький цукровий завод" від 15.10.2007р. №606 суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач повідомив позивача про виконання припису від 27.09.2007р., зокрема, у частині поводження з відходами.
Місцевим та апеляційним господарськими судами також з’ясовано, що перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Хмельницький цукровий завод" від 30.11.2007р. №001272, проведеною державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, виявлено, що територія жомової ями огороджена залізобетонними плитами; вода з жомової ями відкачується двома насосами; з моменту попередньої перевірки, що була проведена 20 - 26 вересня 2007р., кількість жому з 24500тонн збільшилася до 59891тонн при відсутності ліміту на розміщення жому як технологічного відходу виробництва. За результатами цієї перевірки складено припис №001272/08 від 07.12.2007р. про очищення жомової ями від жому, який залишився без виконання.
Судами попередніх інстанцій з’ясовано, що 07.12.2007р., на підставі скарг мешканців будинків №42 і №44 по вул.Заводській м.Хмельницького, під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, працівниками позивача встановлено забруднення жомовокислими водами земельної ділянки прибудинкових територій по вул.Заводській, 42 та 44 у м. Хмельницькому загальною площею 2155кв.м. внаслідок замулення дренажної труби з відвідного каналу біля жомової ями, про що складені акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.12.2007р. №000854/321, акт відбору проб ґрунтів від 07.12.2007р. №А-07-12-07-32, протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 25.12.2007р. №П-07-12-07-32, отримано пояснення працівників ВАТ "Хмельницький цукровий завод" Петрука В.П., Хруща І.В., Ковальчука А.С. Працівниками позивача відібрано проби ґрунтів згідно з ГОСТ 17.4.3.01-83, ГОСТ 17.4.402-84 та НД "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об'єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція". За візуальними ознаками, тобто видимими плямами на ґрунті, визначена забруднена ділянка і закладено пробні майданчики, на яких були відібрані об'єднані проби за моделлю випадкового відбору (методом конверта). Здійснювалося три проби ґрунту: територія приватного сектора (забруднена ділянка №1), територія приватного сектора (забруднена ділянка №2), територія приватного сектора - 100м від забруднених ділянок (фонова проба). Відбір проб ґрунтів оформлено актом від 07.12.2007р. №А-07-12-07-32.
З протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 25.12.2007р. №П-07-12-07-32 суди встановили, що територія приватного сектора (забруднена ділянка №1) містить найбільшу кількість забруднюючої речовини - фосфору 768,49мг/кг в порівнянні з 82,52мг/кг на фоновій земельній ділянці, калію - 686,5мг/кг при гранично допустимій концентрації 560мг/кг, цинку - 92мг/кг при гранично допустимій концентрації 23мг/кг, купруму - 15,1мг/кг при гранично допустимій концентрації 3мг/кг. Забруднена ділянка №2 містить наступну кількість забруднюючих речовин: фосфору 351,38мг/кг в порівнянні з 82,52мг/кг на фоновій земельній ділянці; амонію (обмінного) - 23,88мг/кг в порівнянні з 13,22мг/кг на фоновій земельній ділянці; калію - 674,5мг/кг при гранично допустимій концентрації 560 мг/кг.
Судами попередніх інстанцій також з’ясовано, що відповідачу на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінекобезпеки України №171 від 27.10.1997р., здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки, на суму 602227,9грн., що стало підставою для звернення Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди на суму 602227,9грн.
Пославшись на приписи ст.35 Закону України "Про охорону земель", ст.ст.5, 10, ч.4 ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.13, 17, 42, 43 Закону України "Про відходи", ч.7 ст. 12, ст.33, 35 Закону України "Про охорону земель", п."в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ч.2 ст.22 ЦК України, ст.ст.1166, 1172 Цивільного кодексу України, п.п.3.1, 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства, вказав, що відповідач не спростував забруднення жомовокислими водами земельної ділянки, розміру шкоди, зазначив про наявність усіх складових елементів правопорушення, яке тягне цивільно-правову відповідальність ВАТ "Хмельницький цукровий завод" за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.
Натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняте у даній справі рішення, обґрунтовано не погодився з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції з'ясував, що позивач в уточненні позовних вимог від 23.03.2010р., обґрунтовуючи підстави для стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, послався на приписи п."в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, врахував приписи п.3 ч.1 ст.153, ст.173, п.1 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, частин 1, 2, 3 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", положення п.3.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997р., вказав, що землі вважаються забрудненими при наявності двох необхідних складових: наявні кількісні або якісні зміни в складі ґрунту; дані зміни є результатом господарської діяльності чи впливу інших чинників.
При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що на підтвердження якісних змін землі позивачем подано акт відібрання проб ґрунтів від 07.12.2007р. №А-07-12-07-32 та протокол вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунту від 25.12.2007р. №П-07-12-07-32.
Водночас як вірно було зазначено судом апеляційної інстанції з посиланням на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Хмельницький цукровий завод" від 07.12.2007р. №000854/31, позивачем встановлено забруднення жомовокислими водами земельної ділянки прибудинкових територій по вул. Заводській, №№42, 44 у м.Хмельницькому загальною площею 2155м.кв., що сталося через замулення дренажної труби з відвідного каналу біля жомової ями.
При цьому, як зазначено судом апеляційної інстанції, позивач вказує про наявність прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) посадових осіб відповідача, що проявилася у формі неналежного утримання місця видалення відходів (у даному випадку жомової ями внаслідок непроведення протягом 2007р. заходів по очищенню обвідного каналу жомової ями від побутових відходів та сміття), що призвело до забиття дренажної труби, виливу жомових вод із жомової ями, розлиття жомових вод з жомової ями та забруднення ґрунту.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції зазначено, що в акті №000538/93 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.06.2007р. встановлено невитримання під час розширення та проектування приватного сектору по вул. Калнашевського 300м розриву між жомовою ямою та житловими будинками, а в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Хмельницький цукровий завод" від 20–26.09.2007р. №000831 встановлено, що основним джерелом викидів підприємства є димові труби ТЕЦ, труби дефекосатурації, сульфітації, сушка цукру та інше, зафіксовано наявність, зокрема, таких відходів: шини відпрацьовані, масла та мастила моторні відпрацьовані, батареї свинцеві зіпсовані (утворюються від експлуатації автотранспорту), лампи люмінісцентні відпрацьовані (відходи люмінісцентних ламп), стружка деревна (утворюються від експлуатації деревообробної дільниці), шлак паливний, ошурка та стружка металів чорних, меляса некондеційна (відходи не паспортизовані). При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №000353/77 від 05.06.2007р. вказано про знаходження на території, яка межує із жомовою ямою відповідача сміттєзвалища побутових відходів загальною площею 100м.кв., яке знаходиться у колишній жомовій ямі, яка з одного боку засипається побутовими відходами, а з іншого - землею і побутовими відходами. Дно ями залите водою (грязною), де також плавають побутові відходи.
Врахував приписи абз.23 ст.1 Закону України "Про відходи", суд апеляційної інстанції з'ясував обставини, зафіксовані у вищезазначених актах Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області дійшов вірного висновку, що забруднення земельної ділянки поблизу жомової ями та самої жомової ями побутовими відходами є результатом діяльності людей в житлових та нежитлових будинках й не пов'язане з виробничою діяльністю ВАТ "Хмельницький цукровий завод".
Врахував положення, запроваджені абз.23 ст.1, п."й" ст.20, ч.3 ст.351 Закону України "Про відходи", вказав, що з приписів ст.17 Закону України "Про відходи" не вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний зменшувати обсяг та запобігати утворенню побутових відходів, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність доводів позивача щодо бездіяльності відповідача у частині здійснення заходів по очищенню обвідного каналу жомової ями від побутових відходів.
Водночас апеляційним господарським судом вірно зазначено, що судом першої інстанції встановлено розлиття жомової води з жомової ями без дослідження причин виникнення цього явища.
При цьому апеляційним господарським судом з протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №П-07-12-07-32 від 25.12.2007р. зазначено, що у відібраних пробах ґрунту знайдена ціла низка хімічних елементів та сполук, які віднесені до різних класів небезпечності відходів, але з акту дотримання вимог природоохоронного законодавства №000831, складеного Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області 20-26 вересня 2007р., вбачається, що жом не містить класу небезпеки. Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати, що всі вищезазначені хімічні елементи та сполуки, що містяться за протоколом від 25.12.2007р. №П-07-12-07-32 у ґрунті, знаходилися у жомовій воді, та вказав про передчасність висновку, що поява хімічних елементів та сполук у ґрунті сталася внаслідок залиття жомовою водою.
Крім того, апеляційним господарським судом також з протоколу випробувань зразків продукції №650/57 від 25.09.2007р., складеним Акредитованою випробувальною лабораторією Державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, зазначено, що цукровий буряк, який перероблявся відповідачем у 2007р., з якого було отримано жом, не містить у собі таких речовин як фосфор, амоній, калій, вказав, що вміст міді та цинку у масових частках мг/кг складає лише 0,7 міді проти 15.10 за протоколом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області №П-07-12-07-32 від 25.12.2007р. та 1,6-цинку проти 92.00 за вказаним протоколом.
Водночас вказав про нездійснення відбору зразків жомової води та її недослідження на вміст хімічних елементів, внаслідок неатестування відділу Інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на проведення такого виду досліджень, виходячи з пояснень позивача у листі від 06.05.2010р. №6082/03, суд апеляційної інстанції вірно визнав безпідставними твердження позивача, що забруднення ґрунту є наслідком розлиття жомовокислих вод.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції зі справи №102 про адміністративне правопорушення скоєне громадянином ОСОБА_1 за ст.78 Кодексу про адміністративні правопорушення України було встановлено притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів через перевищення терміну зберігання відходів (жому) та накладення постановою Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області №000/743/102 від 16.06.2007р. адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення вимог ст.20 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що приписами ст.20 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено вимоги щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами, тоді як підставою для звернення Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до суду з даним позовом стало порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме, як зазначено в уточненнях позовних вимог Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області від 23.03.2010р. №1678/03, норм п."в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.17, 33 Закону України "Про відходи". З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про притягнення керівника ВАТ "Хмельницький цукровий завод" за постановою про накладення адміністративного стягнення №000/743/102 від 16.06.2007р. до адміністративної відповідальності з інших правових підстав, ніж заявлених у даній справі, вірно вказуючи, що матеріали справи №102 про адміністративне правопорушення скоєне громадянином ОСОБА_1, зокрема, постанова про накладення адміністративного стягнення №000/743/102 від 16.06.2007р. не можуть бути доказами у даній справі, оскільки не стосується предмету спору.
Врахував вищевикладене, вірно встановив відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за передбачене п."в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України порушення, оскільки відповідального працівника відповідача (за приписами ст.14 КпАП України посадову особу ОСОБА_1) не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону земель, а саме, п."в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ненадання судам доказів, які свідчать про наявність всіх необхідних елементів для притягнення відповідача до відповідальності за заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, зокрема, доказів, що свідчать про наявність причинного зв'язку між правопорушенням та шкодою завданою навколишньому природному середовищу, з урахуванням приписів ст.1166, ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд, керуючись приписами п.п.2, 4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, підставно скасував рішення у даній справі та прийняв нове рішення про відмову в позові.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені скаржниками доводи в касаційних скаргах зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Першого заступника прокурора Хмельницької області та Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі №22/19/12/2071 залишити без змін.
Головуючий суддя:Н.Дунаєвська
Судді: Н.Мележик
С.Владимиренко