ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.01.11 р.                                                                                    Справа № 22/336                               

 Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім Дев’ятка”, м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 32781869,

про стягнення 260 851,11 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 – паспорт НОМЕР_2, виданий Краматорським МВУМВС України у Донецькій області, 13.07.1999р.,

від відповідача: не з’явився, -

                                                          ВСТАНОВИВ:        

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім Дев’ятка”, м.Горлівка Донецької області,  про стягнення 260 851,11 грн., у тому числі 195 050,90грн. основного боргу, 35 314,90грн. пені, 6 639,34грн. 3% річних. 23 845,97грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №б/н від 01.09.2009р., внаслідок  чого утворилась заборгованість та виникли підстави для застосування штрафних санкцій, нарахування 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми боргу, копію відповіді на претензію №28 від 26.04.2010р., договору поставки №б/н від 01.09.2009р., накладених №115 від 04.09.2009р., №121 від 14.09.2009р., №122 від 19.09.2009р., №124 від 22.09.2009р., претензії від 15.04.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.509, 525, 526, 599, 610, 625, 631, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 202, 230 Господарського кодексу України та ст.ст.2, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України.

12.01.2011р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надано копію накладної №1530 від 26.11.2009р. та акт звірки взаємних розрахунків, підписаний з боку Позивача.

24.01.2011р. через канцелярію суду Відповідачем представлено відзив на позовну заяву №49 від 10.01.2011р., відповідно до якого останній визнає заборгованість за поставлений товар за договором №б/н від 01.09.2009р. станом на 10.01.2011р. у розмірі 195 050,90 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні 26.01.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №153 від 04.09.2010р., №157 від 19.09.2010р. та акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.01.2011р.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу  України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.09.2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариствам з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім Дев’ятка” (Покупець) укладено договір поставки №б/н.

Відповідно до п.1.1 договору, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця олію соняшникову наливом у кількості 27530кг., а Покупець зобов’язується у порядку і на умовах, передбачених даним договором, прийняти товар і вчасно оплатити його.

За приписами п.2.1 договору поставки, ціна товару складає 7,33 грн. за 1кг. товару.

Як вбачається з накладних №115 від 04.09.2009р., №121 від 14.09.2009р., №122 від 19.09.2009р., №124 від 22.09.2009р., Постачальником поставлена, а Покупцем прийнята означена продукція у кількості 27 530кг. на суму 201 794,90 грн.

Згідно накладної №1530 від 26.11.2009р., Відповідач повернув Позивачу олію соняшникову наливом у кількості 1 124кг на суму 6 744,00 грн.

Відповідно до приписів п.2.2 договору, усі розрахунки за цим правочином здійснюються винятково у національній валюті України. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунка Покупця на рахунок Постачальника.

Покупець здійснює оплату кожної партії товару на умовах відстрочки платежу 7 календарних днів від дати поставки товару. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми платежу на розрахунковий рахунок Постачальника по реквізитах, зазначених у даному договорі, або наявними грошовими коштами через касу Покупця (п.2.2. договору поставки).

З огляду на викладене, оплата товару, поставленого за накладною №115 від 04.09.2009р. у сумі 51 676,50 грн. повинна бути здійснена не пізніше 11.09.2009р., №121 від 14.09.2009р. у сумі 49 770,70 грн. - не пізніше 21.09.2009р., №122 від 19.09.2009р. у сумі 51 749,80 грн. – не пізніше 26.09.2009р. та за накладною №124 від 22.09.2009р. у сумі 41 853,90 грн. – не пізніше 29.09.2009р.

Проте, за твердженнями Позивача, що не спростовані у встановленому процесуальним законодавством порядку, з урахуванням вартості повернутого Позивачу товару у розмірі 6 744,00 грн., Відповідачем станом на дату подання позовної заяви зобов’язання з оплати вартості поставленого товару не виконано. Борг становить 195 050,90 грн.

Наявність заборгованості та узгодження наведеної суми Відповідачем зафіксовано у акті звіряння взаємних розрахунків за договором №б/н від 01.09.2009р. станом на 10.01.2011р., який підписаний ним та скріплений його основною печаткою.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на суму 195 050,90 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, а також відсутність доказів сплати вартості предмету поставки на момент винесення судового рішення, заборгованість Відповідача за договором №б/н від 01.09.2009р. становить 195 050,90 грн.

Разом з цим, як було вказано вище, представником Відповідача визнано основну суму боргу за договором №б/н від 01.09.2009р. у повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву №49 від 10.01.2011р.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно з ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують будь-чиї права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - директором Товариства  з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім Дев’ятка” (довідка №05-80/18 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов’язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу у розмірі 195 050,90 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.2 договору, у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, Покупець оплачує на користь Постачальника виключну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, включаючи день платежу.

Оплата неустойки не звільняє сторону від обов’язків виконати зобов’язання в натурі і відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі, якщо інше не встановлено даним договором або законом (п.6.4 договору).

Приймаючи до уваги наведені положення правочину та враховуючи наявність факту порушення строків оплати, Позивачем нарахована пеня станом на 01.12.2010р. у загальному розмірі 35 314,90грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити за вимогою кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 6 639,34 грн., інфляційні витати у розмірі 23 845,97 грн.

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог встановлено порушення приписів ст.232 Господарського процесуального кодексу України у частині визначення періоду прострочення та граничного терміну нарахування штрафних санкцій при розрахунку пені, відносно інфляційних витрат та 3% річних – арифметична погрішність.

Здійснив перерахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню у наступних розмірах: штрафні санкції (пеня) у загальній сумі, за всіма накладними - 19 937,94 грн., інфляційні витрати в сумі 22 694,21 грн., 3% річних в розмірі 6 983,45 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім Дев’ятка”, м.Горлівка Донецької області,  про стягнення 260 851,11 грн., у тому числі 195 050,90грн. основного боргу, 35 314,90грн. пені, 6 639,34грн. 3% річних. 23 845,97грн. інфляційних витрат  задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім Дев’ятка”  (84617, Донецька область, м.Горлівка, вул.Першотравнева, 44/2, ЄДРПОУ 32781869, р/р26008010959701 у ЗАТ „Альфа-Банк”, м.Київ, МФО 300346) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_3 в КБ „Приватбанк”, МФО335548) 244 666,50 грн., у тому числі 195 050,90 грн. основного боргу, 19 937,94 грн. пені, 6 983,45 грн. 3% річних та  22 694,21 грн. інфляційних витрат.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім Дев’ятка”  (84617, Донецька область, м.Горлівка, вул.Першотравнева, 44/2, ЄДРПОУ 32781869, р/р26008010959701 у ЗАТ „Альфа-Банк”, м.Київ, МФО 300346) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_3 в КБ „Приватбанк”, МФО335548) відшкодування сплаченого державного мита в сумі 2 446,66 грн. та витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 221,36 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 26.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Іванченкова О.М.                               

 Повний текст рішення підписано 31.01.2011р