ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 р. | № 45/207-40/85 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Кочерової Н.О., |
суддів: | Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ЗАТ “Фанери та плити” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року |
у справі | господарського суду м. Києва |
за позовом | ЗАТ “Фанери та плити” |
до | ТОВ “Укрплита”, ТОВ “ДТ “Капітал-Траст” |
про | визнання недійсним договору, |
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: | Щербань О.В., |
- відповідача: | Котляров А.Ю., Озицький О.В., |
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ “Фанери та плити” звернулось з позовом до ТОВ “Укрплита” та ТОВ “Довірче товариство “Капітал-Траст” про визнання недійсним договору від 20.08.2003 № 48/2003-ЦП.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2006 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що спірний договір від 20.08.2003 № 48/2003-ЦП не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача та відповідає чинному законодавству.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 рішення місцевого господарського суду від 31.03.2006 року залишено без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовми рішеннями ЗАТ “Фанери та плити” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від 31.03.2006 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.08.2006 року.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.08.2003 року між ТОВ “Довірче товариство “Капітал-Траст” та ТОВ “Укрплита” був укладений договір № 48/2003-ЦП “Купівлі-продажу цінних паперів”.
Предметом цього договору були цінні папери, емітентом яких було ЗАТ “Фанери та плити” (а.с.7).
ТОВ “Довірче товариство “Капітал-Траст” (продавець), як власник цих цінних паперів (акцій), було акціонером ЗАТ “Фанери та плити”, що відповідає змісту ст. 5 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”.
Відповідно зі змістом п.9.12 Статуту ЗАТ “Фанери та плити” акціонер, за узгодженням з Головою правління, має право зробити відчуження (продати, подарувати, обміняти) та заставити акції.
Переважним правом на придбання акцій користуються акціонери Товариства.
Переважне право реалізується шляхом подання письмової заяви акціонера на ім’я Голови правління про бажання реалізувати належні акціонеру акції або їх певну частку, із зазначенням бажаної ціни реалізації. В разі нерозміщення запропонованих до продажу акцій між акціонерами, або у разі не викупу їх акціонерним товариством на протязі року, з моменту подання заяви, акціонер має право на їх вільний продаж за ціною не нижчою, ніж вказано у заяві (а.с. 90).
Відповідно до п.12.2 Статуту ЗАТ “Фанери та плити” акціонер зобов’язаний дотримуватись установчих документів Товариства і виконувати рішення його органів управління (а.с. 91).
В даному випадку, приписи установчих документів ЗАТ “Фанери та плити” щодо переважного права його акціонерів на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства, не обмежують права власника на розпорядження своєю власністю, а встановлюють за його ж згодою особливий порядок її відчуження.
В той же час, законодавством станом до 01.01.2004 не було передбачено підстав для внесення до установчих документів закритих акціонерних товариств положень про переважне право на придбання акцій його акціонерами у разі їх відчуження іншими акціонерами цього товариства. Такі підстави існували до моменту набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про господарські товариства” від 23.12.1997, яким, зокрема, було внесено зміни до ст.28 та ч.3 Прикінцевих положень зобов”язано господарські товариства у шестимісячний строк з дня набрання чинності змін привести установчі документи у відповідність із цим Законом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, акціонерами ЗАТ “Фанери та плити” не було внесено змін до Статуту підприємства.
Положення установчих документів закритого акціонерного товариства, що передбачають переважне право акціонерів закритого акціонерного товариства та/або самого товариства на придбання акцій, що відчужуються акціонерами товариства, суперечать законодавству, чинному станом до 01.2004, і є нікчемними незалежно від того, чи визнані вони такими судом, чи ні при вирішенні інших спорів.
Судами попередніх інстанцій враховано, що Закон України “Про господарські товариства” в тому числі і ст..28 цього закону не передбачають обмежень щодо можливості встановлювати установчими документами ЗАТ в межах чинного законодавства України переважне право на придбання акцій його акціонерами у разі їх відчуження іншими акціонерами цього товариства.
Крім того, колегія суддів не погоджується з доводом касаційної скарги про те, що діяльність щодо продажу акцій є (в термінах Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”) в будь-якому випадку професійною діяльністю на ринку цінних паперів, а саме торгівлею цінними паперами (дилерська діяльність), яка підлягає ліцензуванню, оскільки відповідно до пп.2.2.2 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2001 року №49/60, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2001 р. за № 318/5509, для торгівців цінними паперами (крім банків) відповідно до чинного законодавства операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності, що повинно бути відображено в установчих документах.
Отже, купівля та продаж акцій юридичними особами, які не мають статусу торгівців цінними паперами, підпадає з метою оподаткування під термін “торгівля цінними паперами та деривативами” (пп.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”), однак не є професійною діяльністю на ринку цінних паперів, яка підлягає ліцензуванню. В Рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності” від 29.10.2002 року № 321, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2002 року №904/7192, на яке є посилання в доповненні до касаційної скарги, наведений перелік операцій, які не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності.
Наведене узгоджується з визначенням професійної діяльності на ринку цінних паперів як професійної діяльності по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є як правило, виключним або переважним видом діяльності (ст.1 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”). Отже, “підприємницька діяльність на рику цінних паперів” та окрема “господарська операція з купівлі та продажу цінних паперів” не є тотожними поняттями.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, правомірно дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року у справі № 45/207-40/85 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді: В. Рибак
М.Черкащенко