Справа №- 22-ц- 82/11р.                                                                    Головуючий 1 інст. Колодязна І.М. Категорія –  аліментні.                                                                     Доповідач – Міненкова Н.О.

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я    

                                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                                    

27 січня 2011 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

                                        Головуючого судді : Міненкової Н.О.

                                        Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.

                                        При секретарі Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу  ОСОБА_1  на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

                                                              в с т а н о в и л а

в вересні 2009 року до суду звернулась позивачка та просила стягнути з відповідача неустойку за невиплачені аліменти в розмірі 20860,80 грн. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що на підставі виконавчих листів ОСОБА_2 зобов’язаний був сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку та за іншим виконавчим листом в розмірі 40 грн. щомісяця. 29 вересня 2009 року вона звернулася до державного виконавця з заявою про обрахування заборгованості за аліментами. Станом на 14.08.2009 року заборгованість склала 5715,29 грн. Відповідно до розрахунків позивачки пеня з суми заборгованості складає суму 20860,80 грн., яку і просила стягнути з відповідача.

          Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачкою неправильно обраховувалась неустойка, а також не надані дані про заборгованість за  період з 14.08.2008 по 14.08.2009 року. Просив також врахувати його матеріальний стан при вирішенні цього питання.

          Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2010 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

        Не погодилась з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить рішення скасувати, як необґрунтоване.

         Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до ст. 196 СК при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки( пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

         У даному випадку необхідно виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов’язання. А тому на особу покладено тягар доказування протилежного.

         Сімейний Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року, а тому норма ст.196 ЦК може бути застосована тільки з  січня 2004 року. Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам, наданим Старшим державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за №-904 від 22 січня 2009 року за виконавчим листом №-2-1303 від 29 березня 2004 року заборгованість склала за період з 30 жовтня 2006 року по 13 січня 2009 року щомісяця по 40 грн., усього 1058,62 грн. Виходячи з того, що законом передбачений розмір неустойки у розмірі 1% за кожен  день прострочення, то розмір неустойки з суми 40 гривен за період з  01. листопада 2006 року по 13 січня 2009 року буде складати:  905 днів ( 40 грн. х 1% х 905 днів)= 366,0 грн. Пеня буде складати за цей період 366 грн. 00 коп.

         За виконавчим листом №-2-111 від 11 квітня 2003 року відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини заробітку щомісяця до її повноліття( серпень 2006р).

          Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам за №-904 від 22.01. 2009 року заборгованість за двома виконавчими листами склала станом на 13 січня 2009 року 5434,01 грн. З них заборгованість за виконавчим листом №-2-1303 від 29 березня 2004 року в сумі 1058,62 грн. та заборгованість за виконавчим листом №- 2-111 від 11.04.2003 року в сумі 3070,91 грн. Неустойка вираховується за період з 01 лютого 2004 року по 01 грудня 2004 року, з 18 травня 2005 року по 01.01.2006 року та з 01.01.2006 року по 01.08.2006 року, що складає 706 днів. ( 3070,91 х 1% х 706 днів) = 21681,20 – сума неустойки  на заборгованість по аліментам.

         Згідно наданих боржником квитанцій та довідок ним сплачені аліменти в сумі 1002,00 грн.

          Враховуючи викладене, неустойка за виконавчим листом  №-2-1303 від 29 березня 2004 року складає з 01 листопада 2006 року по 13 січня 2009 року – 366 грн. та за виконавчим листом №- 2-111 від 11 квітня 2003 року за вищевказані періоди – 21 681,20 грн.

          Відповідно до ч.2 ст. 196 Сімейного Кодексу розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримує заробітну плату, яка в середньому складає суму, яка не може задовольнити належного існування. З пояснень останнього в суді апеляційної інстанції на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, яку він виховує у другому шлюбі. Між тим, судова колегія вважає, що вина відповідача у несплаті аліментів на користь позивачки доведена, а тому судова колегія не знімає з відповідача відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів, за наявність несплаченої заборгованості по аліментам і вважає, що з урахуванням цих обставин на користь позивачки необхідно стягнути неустойку за двома виконавчими листами. Неустойка за виконавчим листом 2-11 від 11 квітня 2003 року підлягає зменшенню до 5000 грн.

           Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,309,317,319 ЦПК України  судова колегія.

                                                                в и р і ш и л а

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від  08 вересня 2010 року.

           Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку нараховану на заборгованість по аліментам по виконавчому листу №- 2-111 від 11 квітня 2003 року за період з 01 лютого 2004 року по 01 серпня 2006 року  в розмірі     5000 грн.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку нараховану на заборгованість по аліментам  за період з 30 жовтня 2006 року по 13 січня 2009 року по виконавчому листу 2-1303 від 29 березня 2004 року в сумі 366 грн.

            Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

                             Головуючий суддя –                                

                             Судді -