Справа №- 22-ц- 68/11р. Головуючий 1 інст. Гніздилов Ю.М. Категорія – стягнення коштів. Доповідач – Міненкова Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого судді : Міненкової Н.О.
Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
При секретарі Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Двурічанського районного суду Харківської області від 09 вересня 2010 року по справі за позовом комунального підприємства „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” до ОСОБА_1, поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а
в квітні 2010 року до суду звернувся представник позивача до відповідачів та просив стягнути з них суму одержаного кредиту -22100,48 грн., відсотки за використання кредиту, 530,40 грн., пеню 11999,95 грн. , штраф за прострочення введення будинку в експлуатацію в сумі 221 грн. та судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог посилались на те, що за договором про надання довгострокового кредиту №-1100/092000 від 14 серпня 2000 року ОСОБА_1 наданий довгостроковий кредит під 3% річних для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.1.1 договору Фонд надає ОСОБА_1 кредит строком на 20 років для будівництва житлового будинку в сумі 50000 грн., а забудовник зобов’язався повернути кредит з відсотками крупною рогатою худобою вагою не більше 400 кг. в живій вазі в кількості 41093 кг. Пунктом 3 договору передбачена майнова відповідальність сторін. Відповідно до додаткової угоди №-1( додаток до договору №-0100/092000 від 1 червня 2006 року договір був доповнений п.1.1., згідно з яким Фонд збільшив суму пільгового довгострокового кредиту на суму 22100,48 грн., а забудовник повинен повернути кредит у повному обсязі, включаючи відсотки в сумі 27314,63 грн. За період з 27 березня 2001 року по 21 жовтня 2003 року відповідач отримав будівельні матеріалі по видатковим квитанціям на суму 22100 ,48 грн. Просили стягнути в погашення кредиту 22100,48 грн. відсотки за користування кредитом в сумі 5304,0 грн., пеня за прострочення повернення кредиту в сумі 11999,95 грн. та штраф за прострочення введення будинку в експлуатацію – 221 грн.
В свою чергу ОСОБА_1 узяв на себе зобов’язання закінчити будівництво житлового будинку протягом двох років, використовувати кредит за цільовим призначенням та своєчасно звітувати про його використання. Свої зобов’язання ОСОБА_1 не виконує, тому просили стягнути з нього вищевказані суми.
Відповідно до договору поруки від 09 серпня 2000 року поручителями за зобов’язаннями ОСОБА_1 стали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зобов’язалися на випадок несвоєчасної сплати зобов’язань за довгостроковим кредитом в сумі 50000 грн. , одержаного для будівництва житлового будинку сплачувати платежі та нараховані відсотки в строк і розмірах, передбачених зобов’язанням позичальника.
Не погодився з позовними вимогами ОСОБА_1 , посилаючись на те. що в порушення умов договору винний позивач, так як не виконав умови договору кредитування. За кредитним договором він не отримував 50000 грн., а тому підстав для його повного виконання у нього не було. Не було підстав також і для нарахування відсотків та пені.
Рішенням Двурічанського районного суду Харківської області позовні вимоги задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_339625,43 грн., куди увійшли крім суми кредиту, відсотки за користування кредитом, пеня та штраф.
Не погодився з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі його представник ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і незаконне.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору №-0100/092000 від 14 серпня 2000 року, укладеного між КП „Харківський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” та ОСОБА_1, Фонд узяв на себе зобов’язання надати пільговий кредит строком на 20 років для будівництва житлового будинку на земельній ділянці розташованій в АДРЕСА_1 в сумі 50000 грн.
Кредит повинен видаватися, як правило будівельними матеріалами та послугами в будівництві.( п. 1.7).
Відповідно до п..5.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання.
Дострокове розірвання договору за ініціативою „забудовника” можливе при умові повного повернення фактично отриманої допомоги( а.с. 8-9).
Відповідно до додатку №-1 до вищевказаного договору визначені етапи надання кредиту, відповідно до яких перший транш кредиту та початок будівництва зазначений: 1.10. 2000 року - сума кредиту 3600грн., другий 01.01.2001 року –сума кредиту 28883,0 грн., третій – 01.10.2001, сума 11988,0 грн. та четвертий -01.07.2002 року сума 5529 грн.( а.с. 10). Як вбачається в з матеріалів справи у зазначені строки кредитні кошти у вигляді будівельних матеріалів Фондом видані не були.
Згідно з витратної та податкової накладної №-74 від 27 березня 2001 року ОСОБА_1 отримав для будівництва цеглу силікатну на загальну суму 3,835,20, за накладною №-РН-000258 від 27.06.2001 року отримав для будівництва дошку та брус на суму 3390,00 грн., за накладною №-РН-000375 від 08. серпня 2001 року отримав щебень на суму 1296,00 грн., за накладною №-РН-000374 від 08. серпня 2001 року отримав блок з ячеістого бетону на суму 7200,00грн., за накладною №-РН-000527 отримав підтоварник на суму 145,50 грн. , за накладною №-РН-000097 від 11 липня 2002 року отримав цемент на суму 919,20 грн. , за накладною №-РН-0000202 від 15 жовтня 2003 року отримав ЛКГ на суму 1620,58 грн. та за накладною №-РН- 0000203 від 15 жовтня 2003 року отримав шифер та руберойд на суму 3694,00 грн.. Усього отримано за цей період будівельних матеріалів на суму 21 100,48 грн.
Сторони 01 червня 2006 року уклали угоду №-1 до договору №-0100/092000 від 14 серпня 2000 року, відповідно до якої загальна сума довгострокового кредиту склала 21 100,48 грн. Договір було доповнено п. 1.1, відповідно до якого сума кредиту була збільшена на суму 21 100 48 грн.( а.с. 9). Дана угода набрала чинності з моменту її підписання( 01.06.2006 року), а тому нарахування відсотків, пені та інших штрафних санкцій за умовами цієї угоди до 01.06. 2006 року є необґрунтованим.
Як вбачається з умов основного договору цільове призначення пільгового кредиту було будівництво житлового будинку у порядку виконання програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. За договором №-0100/092000 від 14 серпня 2000 року пільговий кредит в сумі 50000 грн. ОСОБА_1 видано не було. Тобто умови даного договору не були виконані кредитором у строки встановлені договором.
Відповідно до п.4.7, 4.8 даного договору при відсутності коштів у Фонду на фінансування чергових етапів будівництва сума кредиту для усіх розрахунків нараховується виходячи з реально отриманих забудовником і строки введення об’єкта до експлуатації та погашення кредиту подовжуються на строк затримки виплати кредиту. Як було зазначено вище будівельні матеріали на будівництво будинку відповідач почав отримувати з березня 2001 року і по жовтень 2003 року. Усього отримано 21 100,48 грн. Письмова угода про отримання кредиту у зазначеній сумі була укладена між сторонами лише 1.06. 2006 року. Більше кредитні кошти на будівництво будинку позивач не отримував.
Відповідно до ст. 538 ЦК. виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.
При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або повністю.
Умовами договору передбачалася видача кредиту в сумі 50000 грн. на будівництво будинку загальною площею 101,23 кв.м., житловою площею 53,02 кв.м. Окремі кредитні транші видаються забудовнику відповідно до етапів будівництва( додаток №-1 до договору, після прийняття чергового етапу.
Як було встановлено судовим розглядом порядок видачі кредиту, відповідно до додатка №-1 договору був порушений Фондом. Перший транш кредиту в сумі 50000 грн. на будівництво будинку був виданий з порушенням строків і лише в сумі 21 100,48 грн.
Представник Фонду підтвердив в судовому засіданні, що відповідачем були проведені будівельні роботи по будівництву будинку, але роботи були припинені і на теперішній час не ведуться. Суду не були надані докази про стан готовності будинку та витрачених на нього будівельних матеріалів на час звернення до суду. Не надані докази порушення зобов’язань за договором забудовником, згідно до п. 3.6 договору. Не були надані докази і того, що з боку Фонду були виконані умови підписаного договору щодо фінансування будівництва. Та як пояснив в судовому засіданні представник Фонду, гроші на фінансування продовження будівництва у Фонді відсутні. Між тим, за договором головною умовою виконання зобов’язання з боку забудовника є кредитування будівництва Фондом , відповідно до „Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам на селі”, затвердженою Постановою КМ від 05.10.98 року За №-1597.
При таких обставинах покладати відповідальність у вигляді нарахованих відсотків, пені, штрафу за невиконання умов договору на забудовника не можна. Так як за грошовими зобов’язаннями боржник не повинен сплачувати відсотки за прострочення кредитора( ч.4 ст.613.).
Між тим, судова колегія вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь Фонду суму 21 100,48 грн., яка була отримана у вигляді будівельних матеріалів на будівництво будинку, так як зобов’язання за даним договором фактично припинилися.
Не погоджується судова колегія з висновком суду про солідарне стягнення суми за договором з забудовника та його поручителів за договором поруки від 09.08.2000 року ( а.с. 12).
З договору поруки вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є поручителями ОСОБА_1 на випадок несвоєчасної сплати ним довгострокового кредиту в сумі 50 000 грн. за договором №-0100/092000 від 14 серпня 2000 року.
Відповідно до ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
У зв’язку із вищевикладеним, судова колегія вважає, що підстави для відповідальності поручителів відсутні.
Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,309,313,317 319 ЦПК України судова колегія, -
в и р і ш и л а
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити рішення Двурічанського районного суду Харківської області від 09.09.2010 року, скасувавши його в частині повного задоволення позовних вимог КП „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі”.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” заборгованість за договором в сумі 21 100, 28 грн. ( двадцять одну тисячу сто грн. 48 коп.).
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя –
Судді -