АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-99/11                     Головуючий у 1-й інстанції: Нікітенко Н.П.

Суддя-доповідач:  Крилова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 січня 2011 року                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Крилової О.В.

суддів:                 Дзярука М.П.,

    Дашковської А.В.,

При секретарі:   Черненку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя   на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна,

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2009 року в изнано мирову угоду укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якої, за ОСОБА_3 визнати право приватної власності на наступне майно:

1.     Легковий автомобіль DAEWOO-FCO-Lanos, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2;

2.     Житловий будинок АДРЕСА_2;

3.     Квартиру АДРЕСА_1;

За ОСОБА_4 визнано право приватної власності на легковий автомобіль Тоуоta Avensis, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Провадження у справі - закрито.

В апеляційній скарзі Прокурор Ленінського району м. Запоріжжя просить ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю–доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про визнання мирової угоди на підставі ст. 175 ЦПК України і закриваючи провадження у справі на підставі п. 4 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що укладена сторонами мирова угода, здійснена в інтересах обох сторін і не порушує права і інтереси інших осіб.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи.

Відповідно до статті 175 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета позову.

Суд відмовляє у визнанні мирової угоди згідно з частиною 5 цієї ж статті і продовжує судовий розгляд якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи суд взагалі не досліджував  обставини справи в частині  наявності прав третіх осіб на спірне майно, вартості майна, яке підлягає розподілу, інших суттєвих обставин.

Натомість  у зв’язку з притягненням відповідача до кримінальної відповідальності постановою  слідчого прокуратури 15 липня 2009 року було накладено арешт на майно ОСОБА_4, а отже його  майно на час подання позову та визнання мирової угоди було обтяжене забороною відчуження.

Крім того, визнаючи умови мирової угоди суд фактично визнав за ОСОБА_3 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, хоча  за технічним паспортом Ѕ частина цієї квартири належить неповнолітньому ОСОБА_5 , отже суд порушив і права неповнолітнього, позбавивши його права власності на квартиру.

Вимагаючи скасування судового рішення, прокурор просив про закриття провадження в справі.

Враховуючи, що позивачка посилається на наявність спору з приводу спільного майна, провадження в справі не може бути закрито. За ст. 3ЦПК кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх поруених, невизнаних або оспорюваних прав.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою, підлягає скасуванню а справа поверненню до суду першої інстанції для подальшого розгляду позовних вимог.  

Керуючись ст.ст.  312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2009 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених вимог.

Головуючий:

Судді: