АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ   

Справа   № 22 - 393 / 2011 р.                                 Головуючий у 1-й  інстанції:  Іваніна Ю.В.

                                                                                    Суддя-доповідач: Поляков О.З.  

             У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"27" січня 2011 року                                                                                        м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                 Ломейка В.О.  

Суддів:                            Полякова О.З.

Осоцького І.І.

При секретарі:                 Винник І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну  скаргу  

ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада  2010 року у справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутих коштів,-  

  В С Т А Н О В И Л А :   

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутих коштів.

В позовній заяві зазначала, що вона є спадкоємцем свого померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_5, який певний період часу був учасником ТОВ «Козацька Січ». У 1999 році її чоловік передав зазначеному товариству в якості позики 8000 гривень. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27.09.2007 року, винесеним за результатами перегляду рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, її позов до ТОВ «Козацька Січ» задоволено та стягнуто на її користь суму боргу із урахуванням інфляційного індексу 11484 гривні та відсотки за прострочення грошового зобов'язання в сумі 800 гривень, загалом 12284 гривні. Під час розгляду справи було встановлено, що кошти в сумі 8000 гривень отримав від ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_4 Видатковий касовий ордер на повернення цих грошей було оформлено з порушенням встановлених вимог, а саме його датовано 21.02.2001 року, в той час як ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач безпідставно набув кошти, що належать їй як спадкоємцю за законом, тому повинен повернути їх в сумі, яка згідно рішення апеляційного суду від 27.09.2007 року складає 12284 гривні. Крім того, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача проценти за безпідставне одержання та зберігання грошей з 27.09.2007 року в сумі 1141,26 гривень та додатково інфляційні витрати в сумі 2560 гривен, загалом 15185,26 гривень та судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада  2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду,   ОСОБА_3  подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з настусиних підстав.

            Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення  суду з одних лише формальних міркувань.

            Як вбачається з матеріалів справи позивачка  є спадкоємцем свого померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_5, який певний період часу був учасником ТОВ «Козацька Січ». У 1999 році її чоловік передав зазначеному товариству в якості позики 8000 гривень. Вказані грошові кошті а ні йому ,а ні їй як спадкоємиці повернуті не були.

           З приводу повернення грошей ОСОБА_3 звернулася до ТОВ «Козацька Січ».

           Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27.09.2007 року, винесеним за результатами перегляду рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, її позов до ТОВ «Козацька Січ» задоволено та стягнуто на її користь суму боргу із урахуванням інфляційного індексу 11484 гривні та відсотки за прострочення грошового зобов'язання в сумі 800 гривень, загалом 12284 гривні.

          На думку судової колегії районний суд вірно дійшов висновку ,що на користь позивачки судовим рішенням вже стягнута вказана сума з товариства, з яким мав правовідносини за договором позики її померлий чоловік, а стягнення грошей з відповідача буде подвійним стягненням ,що не передбачено цивільним законодавством.

           Окрім цього ,суд першої інстанції обґрунтовано застосував строк позовної давнини, так як про обставини  отримання від ОСОБА_5 відповідачем ОСОБА_4 грошей в сумі 8000 грн. позивачки було достеменно відомо ще в 2004 році під час судового розгляду справи.

            На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються  і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення  справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,317                                             колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА:   

         Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 – відхилити.

           Рішення  Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада  2010 року

по цій справі – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржена до  Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.  

    Головуючий:

    Судді: